Решение № 77681383, 07.11.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1245/18

Номер провадження 2/722/418/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягування аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася в суд із вказаним вище позовом.

Посилалася на те, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12.10.2015 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 07.09.2015 року та до повноліття дитини.

У зв’язку із законодавчим збільшенням мінімальної заробітної плати, прожитковим мінімумом та стрімкою інфляцією значно зросли витрати на утримання та оздоровлення дитини, а тому у неї погіршився матеріальний стан. Розмір аліментів, який сплачує відповідач на утримання сина є недостатнім для його нормального розвитку. Окрім того, у зв’язку зі станом здоров’я сина, вона несе значні витрати на регулярні медичні обстеження та стаціонарні лікування, так як дитина перебуває на диспансерному обліку Сокирянського ЦПМСД, як часто хворіючий на респіраторні вірусні інфекції та інші хвороби.

Відповідач є дієздатним та здоровим. Не зважаючи на те, що він офіційно не працевлаштований, має значний постійний дохід, цілком задовільний матеріальний стан. Аліментів на утримання інших дітей ОСОБА_3 не сплачує.

Просила змінити визначений спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 1492 грн., щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини. Окрім цього, просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Позивач в судове засідання не з’явилася, однак її представник подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу без його присутності. При цьому, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його присутності не подав.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що згідно рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 12.10.2015 року, з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки №2167 від 16.07.2018 року, малолітній ОСОБА_4 проживає разом з ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

З довідки, виданої сімейним лікарем КнКП «Сокирянський центр первинної медико-санітарної допомоги» за вих. №1000 від 17.07.2018 року вбачається, що малолітній ОСОБА_4 перебуває на обліку як часто хворіючий на респіраторні вірусні інфекції.

Відповідно до довідки, виданої директором Сокирянської районної філії Чернівецького ОЦЗ за вих. №465/2409.004-18 від 03.08.2018 року, ОСОБА_3 як безробітний в центрі не зареєстрований.

Згідно довідки, виданої начальником Сокирянського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області за вих. №14.13-42/8240 від 02.08.2018 року, на виконанні відділу перебуває виконавчий лист №2/722/454/15, виданий 03.11.2015 року Сокирянським районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною другою ст.182 СК України, в редакції чинній на час винесення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, було встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Законом України №2037-VIII від 17.05.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, було внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Однак, положеннями даного Закону не було врегульовано питання щодо зміни мінімального розміру аліментів на одну дитину по аліментам, які стягувалися на підставі судових рішень, постановлених до набрання чинності зазначеним Законом. За таких обставин, державні виконавці не мають будь-яких законодавчо встановлених підстав для проведення стягнень по аліментам, з урахуванням зазначених змін до ч.2 ст.182 СК України.

Відповідно стягувач аліментів після набрання чинності зазначеним Законом позбавлений будь-якого іншого способу захисту права на отримання зазначеного мінімального розміру аліментів, окрім звернення до суду з позовом.

Згідно ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Крім того, згідно роз’яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось з них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини суд вважає за необхідне змінити позивачу розмір стягуваних аліментів до мінімального розміру, визначеного законом.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з наданих представником позивача ОСОБА_2 копій розрахунку розміру витрат за надану правничу допомогу, додаткового договору до договору про надання правничої допомоги від 01.08.2018 року, акту прийому передачі наданих послуг від 06.09.2018 року та квитанції №24 від 06.09.2018 року, останній надав ОСОБА_1 правничу допомогу щодо надання юридичної консультації, підготовки адвокатських запитів для отримання інформації та подання позову, здійснення ксерокопіювання та друку відповідних документів на загальну суму 4230,00 грн.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказану норму закону, виходячи із складності даної цивільної справи, та обсягу наданих представником позивача юридичних послуг, беручи до уваги те, що судові засідання в даній справі не проводилися, у зв’язку з чим, представник позивача не брав участі в судових засіданнях, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу є надто завищеними.

Окрім цього, витрати, вказані в акті виконаних робіт щодо здійснення ксерокопіювання та друку відповідних документів не відносяться до юридичних послуг.

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27.02.1991 року, ст.ст. 181-182, 192 СК України та керуючись ст.13, ч.1 ст.82, ст.133, ст.137, ст.141, ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1492 грн., щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання даним рішенням законної сили, виконавчий лист №2/722/454/15, виданий 03.11.2015 року Сокирянським районним судом Чернівецької області – відкликати з Сокирянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_2, витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний податковий номер – НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: