№ 7767259, 25.12.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-12108/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          25 грудня 2009 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                         Соломко І.І.,

при секретарі Розмовенко І.І.          

за участю представника позивача Бачурної Н.О.

представника відповідача                                         Коляди І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дедал» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним рішення, -

В С Т А Н О В И В :

17.11.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дедал» (далі- ТОВ «Дедал») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігова (далі - ДПІ у м. Чернігова) про визнання недійсним рішення № 196 від 26.10.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Позивач позові вимоги обґрунтовує наступним. Відповідно до п. 5.2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу то податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду справи по суті та прийняття відповідного рішення. Податкове повідомлення-рішення № 0001002320/0 від 04.03.2009 року, яке було підставою для прийняття рішення № 196 від 26.10.2009 року оскаржено в судовому порядку. Не погоджуючись з рішенням суду позивачем подана апеляційна скарга, яка на даний час не розглянута апеляційним судом. За таких обставин позивач вважає, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 0001002320/0 від 04.03.2009 року оскаржено в судовому порядку то таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим, а тому прийняте ДПІ рішення про стягнення коштів та продаж інших активів податків в рахунок погашення його податкового боргу не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач зазначив, що прийняте ДПІ у м. Чернігові рішення № 196 від 26.10.2009 рок не містить інформації щодо суми узгодженого податкового боргу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та зазначила наступне. Підставою для прийняття ДПІ у м. Чернігові рішення № 196 від 26.10.2009 року є податкове повідомлення-рішення № 000100320/0 від 04.03.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 36626,00грн. (в тому числі основного платежу-24417,00 грн., штрафних санкцій 12209,00грн. Відповідно до пп..5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податковий борг у платника податків виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов’язання, узгодженого в адміністративному порядку. Позивач на стадії апеляційного оскарження податкового зобов’язання порушив порядок та строки, визначені п. 4 пп5.4 п.5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого ДПА України від 11.12.1996 року № 29, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2996 року № 723/1748(далі-Положення), а тому 17.04.2009 року ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення про залишення скарги без розгляду. За таких обставин відповідач вважає, що сума податкового зобов’язання є узгодженою, а тому була включена до облікової картки як податковий борг. До прийняття рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу № 196 від 26.10.2009 року, податковим органом сформовані та направлені на адресу позивача податкові вимоги від 16.04.2009 року та 25.06.2009 року, які отримані ним та не оскаржені. Форма та порядок складання рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу регулюється постановою Кабінету Міністрів від 15.04.2002 року № 538 « По затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів, які перебувають у податковій заставі», яким встановлено, що стягнення коштів та продаж активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником (заступником керівника) і скріпленого гербовою печаткою податкового органу за формою згідно з додатком 1. Отже, ДПІ у м. Чернігові вважає, що прийняте рішення № 196 від 26.10.2009 року є правомірним та законним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дедал» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 10.02. 1999 року та включено до Єдиного державного реєстру, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридично особи серії АОО № 103929(а.с.12). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Дедал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складений акт № 117/23/30294369 від 24.02.2009 року та 04.03.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00010023220/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 36626,00 грн., в тому числі основного платежу 24417,00грн., штрафних санкцій-12209,00грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у м. Чернігові.

11.03.2009 року позивачем подана перша скарга за № 13.

27.03.2009 року ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення про результати первинної скарги, яка залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04.03.2009 року № 0001002320/0 - без змін.

02.04.2009 року позивачем подана повторна скарга за № 22 на податкове повідомлення-рішення від 04.03.2009 року № 0000992320/0 з податку на прибуток.

17.04.2009 року ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення про залишення скарги без розгляду у зв’язку з порушення порядку та строків, визначених п. 4 пп.5.1 п.5 Положення.

24.04.2009 року ДПІ у м. Чернігові включено податковий борг в сумі 36626,00 грн. з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення рішення від 04.03.2009 року № 0001002320/0 до облікової картки ТОВ «Дедал».

          16.04.2009 року та 25.06.2009 року ДПІ у м. Чернігові сформовані та направлені на адресу ТОВ «Дедал» перша та друга податкові вимоги, які отримані позивачем 22.05.2009 року та 17.07.2009 року(а.с.36,37) та не оскаржені.

          Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно до пп..5.2.2 п.5.2ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов’язання, узгодженого в адміністративному порядку.

Днем узгодження податкового зобов’язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов’язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження ( ч.5 пп.5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»).

У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з пп. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Водночас відповідно до пп..5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо сума узгодженого платником податків податкового зобов’язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов’язання строк сплати визначається пп..5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» і становить десять днів.

Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовною заявою про визнання рішення контролюючого органу згідно із пп..5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». При цьому податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.

Однак у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду ( поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов’язання, але в межах строків давності, як це передбачено пп..5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» несплачене податкове зобов’язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків в силу прямого припису пп..5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

Про цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами статей 6-15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов’язання.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти суд вважає, що оскарження платником податків до суду суми податкового зобов’язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку такого податкового зобов’язання не надає відповідному податковому зобов’язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.

          Посилання позивача на відсутність інформації щодо суми податкового боргу в рішенні ДПІ у м. Чернігові № 196 від 26.10.2009 року на увагу суду не заслуговують, оскільки відповідно до Порядку стягнення коштів та продаж інших активів, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 року № 538, форма та порядок складання даного рішення визначена у додатку1 та не передбачає визначення суми узгодженого податкового боргу.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.          Позивач не надав жодних доказів, які б спростували позицію відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з наведеного,суд дійшов до висновку, що прийняте ДПІ у м. Чернігові рішення № 196 від 26.10.2009 року відповідає вимогам чинного законодавства та є законним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дедал»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                 Соломко І.І.

Дата складання та підписання повного тексту постанови –29 грудня 2009 р.