№ 7767192, 21.12.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-12066/09/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Баргаміної Н.М.

при секретарі Хоботні Є.А.

за участю

представника позивачаЄфименко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Щорському районі до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

13.11.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за рахунок активів в сумі 741,58 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносить податки до бюджету в порушення чинного податкового законодавства. Станом на 27.10.2009 року відповідач має податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 401,58 грн. та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 340 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований Щорською районною державною адміністрацією як фізична особа підприємець 03.10.2008 року, на обліку в Державній податковій інспекції в Щорському районі (далі - ДПІ у Щорському районі) перебуває з 06.10.2008 року.

22.04.2009 року позивачем була проведена перевірка щодо дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в результаті чого було складено акт № 191/2320/НОМЕР_1 від 22.04.2009 року.

Під час перевірки було встановлено порушення п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

Згідно п. 1 ст. 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, за вказане порушення до відповідача було застосовано штрафні санкції згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №0000242300 від 05.05.2009 року в розмірі 340 грн.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного податку, про що свідчить заява ОСОБА_1 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до вказаної заяви, відповідач займається діяльністю кафе.

Згідно Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента від 30.07.1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів підприємництва», ставка єдиного податку для суб»єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.

Так, згідно розміру ставок єдиного податку для фізичних осіб суб»єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в м.Щорс та Щорському районі , за здійснення діяльності кафе призначається ставка в розмірі 80 грн. відповідно до рішення Кучинівської сільської ради від 13.02.2009 року.

Згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку склала 401, 58 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , податковим боргом (недоїмкою) визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.1.2 ст. 1 цього ж Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України Закону України.

Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст.ст. 6 вказаного Закону, перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Також відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст.ст. 6 вказаного Закону, у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо такого нового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Так, позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/90 від 27.05.2009 року на суму 80 грн. , яка отримана відповідачем 02.07.2009 року.

Відповідачу також надсилалась друга податкова вимога № 2/151 від 03.08.2009 року на суму 211,58 грн. , яка отримана відповідачем 06.08.2009 року.

Позивачем було прийнято рішення № 12 від 07.09.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідач рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та податкові вимоги у встановленому законом порядку не оскаржив.

За таких підстав, суд вважає, що відповідач не в повному обсязі вчинив заходи щодо погашення існуючого податкового боргу.

Відповідач не надав доказів про те, що викладені позивачем у його заяві обставини, не відповідають дійсності.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Щорському районі підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення вповному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за рахунок активів до Кучинівської сільради, місцевий бюджет р/р 34215379700579, МФО 853592, код 21408863 заборгованість в сумі 401,58 грн. та 340 грн. до Державного бюджету р/р 31114104700569, МФО 853592, код 21408863.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 25 грудня 2009 р.

Суддя Баргаміна Н.М.