Решение № 77670592, 31.10.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2100/18

Провадження № 2/444/989/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Савчук Г.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боянецької сільської ради Жовківького району, 3-ті особи : Жовківська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про поновлення порушеного права та визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про поновлення порушеного права та визнання права на земельну частку (пай), мотивуючи позовні вимоги тим, що у члени КСП був прийнятий в 1993 році, про що свідчить запис у трудовій книжці. Розпаювання було закінчене 25 грудня 1995 року, в цей період ОСОБА_1 працював у СП до розпаювання земель.

Зазначає, що відповідно до Протоколу загальних зборів СП «Джерело» у жовтні 1994 року ОСОБА_1 увійшов в список осіб яким, було надано право на земельну частку (пай). На підставі вищевказаного Протоколу йому було надано Сертифікат.

Крім цього зазначає, що у 1997 році без будь-яких пояснень його було виключено з членів спілки пайовиків «Джерело», тим самим позбавлено права на земельну ділянку (пай). Вважає, що виключення його з членів СП «Джерело» є не законним, оскільки працював у спілці пайовиків «Джерело», до розпаювання, та після розпаювання, а тому не втратив своє право отримати земельну частку (пай).

Вказує, що не одноразово в усній формі звертався до Боянецької сільської ради, проте чому його було виключено з пайовиків, і чому Сертифікат за пай у нього забрали та не повертають йому невідомо. В зв'язку з юридичною необізнаністю не звертався до суду про захист порушеного права, вважав, що на право на земельну частку /пай/, термін позовної давності не поширюється.

Крім цього вказує, що 04 липня 2018 року звернувся до Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області з листом, де просив надати з резервного фонду земель колишнього СП «Джерело» у власність ОСОБА_1 земельну ділянку (пай) відповідно до чинного законодавства України, про що йому було відмовлено.

У зв»язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить такий задоволити.

Позивач в судове засідання не з»явився, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності. Окрім цього вказав, що позовні вимоги підтримує, однак відмовляється від п. 3 прохальної частини позовної заяви.

Представник відповідача в судяове засідання не з»явився, однак подав до суду заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності. Окрім цього вказав, що позовні вимоги Боянецька сільська рада визнає частково, не заперечує про поновлення порушеного права та визнає право позивача на середню земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах в землях колективної власності СП «Джерело».

Представник третьої особи Жовківської РДА в судове засідання не з»явився. Інші учасники судового засідання в судове засідання не з»явились.

Оскільки сторони в підготовче засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація підготовчого засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, та як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 у члени КСП був прийнятий в 1993 році, про що свідчить запис у трудовій книжці. Саме ж розпаювання було закінчене 25 грудня 1995 року, в цей період ОСОБА_1 працював у СП до розпаювання земель.

Відповідно до Протоколу загальних зборів СП «Джерело» у жовтні 1994 року ОСОБА_1 увійшов в список осіб яким, було надано право на земельну частку (пай). На підставі вищевказаного Протоколу йому було надано Сертифікат.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) зокрема мають : колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював у спілці пайовиків «Джерело».

Відповідно де ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і підлягають до задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. 12, 13, 23, 76, 268, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задоволити.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну частку /пай/ СП «Джерело», як за колишнім членом СП «Джерело», в розмірі відповідно до розміру визначеного СП «Джерело» в 1994 році у відповідності до Протоколу від 20 жовтня 1994 року засідання приватизаційної комісії Боянецької сільської ради, в умовних кадастрових гектарах в землях колективної власності СП «Джерело» Жовківсього району Львівської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя Мікула В. Є.