Постановление суда № 77639362, 02.11.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"02" листопада 2018 р. Справа № 363/3737/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рудюка О.Д.

за участі секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДД Груп», третя особа: Вишгородський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2018 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «ДД Груп», третя особа: Вишгородський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» про визнання недійсним правочину, а саме договорів про постачання електричної енергії №220073020 від 27.09.2016 року, укладеного між ТОВ «ДД Груп» та Вишгородським районним підрозділом ПАТ «Київобленерго», предметом якого є енергопостачання до будівлі корівник літера «Б» розташованого по вулиці Макаренка, 3-А, у Вишгородському районі Київської області; відновлення становища, яке існувало до порушення права, а саме зобов’язати Вишгородський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» припинити енергопостачання та від’єднати від лінії електропередач будівлю корівник літера «Б» розташованого по вулиці Макаренка, 3-А, у Вишгородському районі Київської області.

01 листопада 2018 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить заборонити Вишгородському районному підрозділу ПАТ «Київобленерго», вчиняти дії які полягають у здійсненні постачання (продажу) електричної енергії по договору №220073020 від 27.09.2016 року до належного приміщення з літерою «Б» по вулиці Макаренка, 3-А, село Сувид, Вишгородський район Київської області.

Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред’явленням позову; після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв проз забезпечення позову» №9 від 22.12.2006р., розглядаючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_2, про визнання недійсним правочину, а саме договорів про постачання електричної енергії №220073020 від 27.09.2016 року, укладеного між ТОВ «ДД Груп» та Вишгородським районним підрозділом ПАТ «Київобленерго», предметом якого є енергопостачання до будівлі корівник літера «Б» розташованого по вулиці Макаренка, 3-А, у Вишгородському районі Київської області; відновлення становища, яке існувало до порушення права, а саме зобов’язати Вишгородський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» припинити енергопостачання та від’єднати від лінії електропередач будівлю корівник літера «Б» розташованого по вулиці Макаренка, 3-А, у Вишгородському районі Київської області, а також вимоги заявлені у заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що такий вид забезпечення позову фактично задовольнить заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДД Груп», третя особа: Вишгородський районний підрозділ ПАТ «Київобленерго» про визнання правочину недійсним – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя О.Д.Рудюк