№ 7763718, 25.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 р.           Справа № 2-а-5149/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Козинець Діни Олександрівни

відповідача : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

до: приватного підприємства "Поліграфічний центр "Фенікс"

про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 5880,58 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці (далі - позивач) із вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи їх тим, що станом на 30.11.2009 року за приватним підприємством “Поліграфічний центр “Фенікс” (далі - відповідач) рахується заборгованість у сумі 16249,59 грн. до Пенсійного фонду України, в т.ч.: заборгованість у сумі 10369,01 грн., яка визначена постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2007 року по справі №2-а-13303/07, та сума наростаючого боргу з серпня 2007 року по листопад 2009 року в розмірі 5880,58 грн.

Позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснюється сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму наростаючого боргу в розмірі 5880,58 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та письмові докази у справі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 11.12.2009 р., 23.12.2009 р. та 15.01.2010 р. (а.с.116,120). Крім того, судовим розпорядником Вінницького окружного адміністративного суду Оніщенко П.А. складено акт про неможливість вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі разом з матеріалами позовної заяви (а.с.115).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що приватне підприємство “Поліграфічний центр “Фенікс” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 10.11.2005 р. (а.с.10).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області № 232 від 14.02.2006 року приватне підприємство “Поліграфічний центр “Фенікс” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 33911796, місцезнаходження: вул. Л. Толстого, 13, кв. 36, м. Вінниця, 21018 (а.с.11).

Судом встановлено, що відповідач як платник внесків до Пенсійного фонду України зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 30.11.2009 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 16249,59 грн., в т.ч.: заборгованість у сумі 10369,01 грн., яка визначена постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2007 року по справі №2-а-13303/07 (а.с.109-111), та сума наростаючого боргу з серпня 2007 року по листопад 2009 року в розмірі 5880,58 грн.

Факт заборгованості в сумі 5880,58 грн. підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за період з липня 2007 року по вересень 2009 року (а.с.14-67) витягом із картки особового рахунку відповідача в частині сплати внесків з 01.08.2007 р. по 30.11.2009 р. (а.с.105-108), актом звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками станом на 01.01.2008 р. (а.с.77), актом звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками станом на 01.01.2009 р. (а.с.98), розрахунком заборгованості відповідача станом на 30.11.2009 р. (а.с.6-9) та довідкою про розмір зростання боргу станом на 30.11.2009 р. (а.с.12).

Судом встановлено, що позивачем були надіслані на адресу відповідача вимоги про сплату боргу, а саме: №Ю961 від 03.08.2007 року на суму 10369,01 грн., №Ю961 від 05.09.2009 року на суму 11106,68 грн., 05.11.2007 року на суму 11951,61 грн., №Ю961 від 04.12.2007 року на суму 12295,93 грн., №Ю961 від 08.01.2008 року на суму 10161,01 грн., №Ю961 від 06.02.2008 року на суму 11081,47 грн., №Ю961 від 03.03.2008 року на суму 12246,25 грн., 04.04.2008 року на суму 12335,94 грн., №Ю961 від 06.05.2008 року на суму 13277,13 грн., №Ю961 від 04.06.2008 року на суму 12442,27 грн., №Ю961 від 01.07.2008 року на суму 12877,46 грн., №Ю961 від 06.08.2008 року на суму 12994,84 грн., 02.09.2008 року на суму 14005,45 грн., №Ю961 від 05.12.2008 року на суму 16024,15 грн., №Ю961 від 02.02.2009 року на суму 16116,13 грн., №Ю961 від 06.05.2009 року на суму 14815,71 грн. та №Ю961 від 05.11.2009 року на суму 16249,59 грн. (а.с.68-104). Однак, вказані вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Судом встановлено, що надіслані відповідачу вимоги останній не узгодив та не оскаржував.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Поліграфічний центр "Фенікс" (код ЄДРПОУ 33911796, вул. Л.Толстого, 13/36, м. Вінниця) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2007 року по листопад 2009 року в сумі 5880 (п’ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 28.01.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович