№ 7758744, 13.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 р. Справа № 2-а-4622/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді: Загороднюка Андрія Григоровича,

суддів: Мультян Марини Бондівни

Аліменка Володимира Олександровича

при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні

за участю:

позивача : Лавренчук С.Ю. - представник за довіреністю;

відповідача : Порхун Л.М. - представник за довіреністю;

третьої особи: Заболотний А.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Держкомзему у м. Вінниці

до: контрольно-ревізійного відділу у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів у Вінницькій області

про: визнання протиправним рішення та визнання відсутності компетенції.

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Держкомзему у м. Вінниці з позовом до контрольно-ревізійного відділу у м. Вінниці про визнання протиправним рішення у формі вимоги.

Позов мотивовано тим, що контрольно-ревізійним відділом (далі КРВ) у місті Вінниці проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності управління Держкомзему у м.Вінниці Вінницької області (далі - Держкомзем) протягом періоду з 07.04.2009 по 05.06.2009. За результатами проведеної ревізії відповідачем висунуто ряд вимог щодо усунення недоліків виявлених в ході ревізії. Позивач вважає протиправними висунуті КРВ у м.Вінниці вимоги, оскільки вони є безпідставними та містять ознаки порушення його конституційних прав.

04.01.2010р. на адресу суду надійшла заява позивача про доповнення позовних вимог, в якій він уточнює свої позовні вимоги, зміст яких викладений у вказаній вище заяві (а.с. 192-194).

З огляду на права надані позивачу ст. 49, 51 КАС України вказана заява приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та в заяві про доповнення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в наданих суду письмових запереченнях вх. № 19835 від 08.12.2009р. (а.с. 101-108), наголосивши на тому, що працівники КРВ у м. Вінниці діяли правомірно і лише констатували факт порушення суб'єктами господарювання, а вимоги позовної заяви безпідставні та необґрунтовані, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 17.12.2009р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів у Вінницькій області.

Представник третьої особи в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, управління Держкомзему у м. Вінниці Вінницької області, 02.10.2008 року зареєстровано як юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що КРВ у м. Вінниці, відповідно до п. 3.27 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2009 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 07.04.2009р. № 46 та від 27.04.2009р. № 49, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в управлінні Держкомзему у м. Вінниці за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 25-06/60 від 05.06.2009р. (а.с. 47-75).

На підставі акту ревізії від 05.06.2009р. № 25-06/60 та керуючись ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», КРВ у м.Вінниці направлено позивачу письмову вимогу від 05.06.2009 року № 25-09/765, пунктом 2.2 якої відповідач вимагав забезпечити виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів із урахуванням кратності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями) організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням; стягнуті кошти в сумі 90 844 грн. 61 коп., зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду КЕКД 21080500 на рахунок 31119090700002 "Інші надходження", ЗКПО 34701167. У пункті 1.4 цієї ж вимоги, позивача зобов'язано провести відповідну претензійну роботу щодо стягнення із замовників вартості замовлених робіт з підготовки землевпорядних документів довідкового характеру в сумі 7679 грн.

27.07.2009р. КРВ у м. Вінниці позивачу пред'явлена повторна вимога за № 25-09/905, пунктом 1.3. якої позивача зобов'язано провести відповідну претензійну роботу щодо стягнення із замовників вартості замовлених робіт з підготовки землевпорядних документів довідкового характеру в сумі 7143 грн.

Також, у цій же вимозі, позивача зобов'язано забезпечити виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів із урахуванням кратності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями) організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням; стягнуті кошти в сумі 90 844 грн. 61 коп., зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду КЕКД 21080500 на рахунок 31119090700002 "Інші надходження", ЗКПО 34701167.

Визначаючись щодо рішення відповідача у формі вимог від 05.06.2009 року № 25-09/765 та від 27.07.2009 року № 25-09/905, в частині зобов'язання позивача забезпечити виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів із урахуванням кратності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями) організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням; стягнуті кошти в сумі 90 844 грн. 61 коп., зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду КЕКД 21080500 на рахунок 31119090700002 "Інші надходження", ЗКПО 34701167, суд прийняв до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про управління Держкомзему у місті Вінниці Вінницької області, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.08.2008 року №299 визначено, що управління (відділ) Держкомзему в місті є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно головному управлінню Держкомзему в області.

Відповідно до п.2 зазначеного Положення, управління (відділ) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, головного управління Держкомзему у Вінницькій області, а також цим Положенням.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження позивача забезпечувати виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів. Відповідач не зазначив норми законодавства, яка б обґрунтовувала законність цієї вимоги. Крім того, відповідач не надав доказів того, що зіпсування бланків державних актів завдає пряму шкоду безпосередньо позивачу, а тому він з метою захисту власних інтересів може вживати заходи щодо стягнення спричинених збитків.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов, в частині визнання протиправними вимоги щодо зобов'язання позивача забезпечити виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів із урахуванням кратності, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями) організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням, стягнуті кошти в сумі 90 844 грн. 61 коп., зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду КЕКД 21080500 на рахунок 31119090700002 "Інші надходження", ЗКПО 34701167 , підлягає задоволенню.

Що стосується позивної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень відповідача у формі вимог від 05.06.2009 року № 25-09/765 та від 27.07.2009 року № 25-09/905, в частині зобов'язання позивача провести відповідну претензійну роботу щодо стягнення із замовників вартості замовлених робіт з підготовки землевпорядних документів довідкового характеру в сумі 7679 грн. та 7143 грн. відповідно, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні виходячи з наступного.

Дана вимога стосується виконання замовлених і не отриманих громадянами розрахунків нормативно-грошової оцінки земельних ділянок. Зазначені розрахунки нормативно-грошової оцінки земельних ділянок дійсні на протязі близько 3-6 місяців, оскільки в зв'язку з інфляційними процесами нормативно-грошова оцінка однієї і тієї ж земельної ділянки в 2007, 2008 та 2009 роках буде різною з тенденцією до збільшення вартості землі. Оскільки, ревізією було охоплено період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., то, на даний час, вищезазначені нормативно-грошові оцінки застарілі.

Зменшення розміру суми у вимозі від порівняно з вимогою від пов'язано з частковим погашенням боргу.

Судом прийнято до уваги пояснення представників сторін, що між заявниками та виконавцем(позивачем) виникли цивільно-правові відносини. Для виконання замовлень, позивачем затрачені власні матеріальні та фінансові ресурси, які не відшкодовані замовниками, що і встановлено під час ревізії, а відповідно і прийнято рішення про зобов'язання підконтрольну установу вжити заходи щодо їх відшкодування.

Відповідно до п. 4.25 Положення про управління Держкомзему у місті Вінниці Вінницької області, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.08.2008 року №299 визначено, що управління, відповідно до покладених на нього завдань, контролює в межах своєї компетенції додержання фінансово-економічних нормативів виконання землевпорядних робіт, землеоціночних робіт, надання послуг у сфері збирання і використання земельної кадастрової інформації. Вказаний пункт Положення також кореспондується з нормами цивільного законодавства, а тому, вимоги відповідача, в цій частині, є правомірними.

Визначаючись з позовною вимогою щодо відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень - управління Держкомзему у м. Вінниці Вінницької області щодо обов'язку здійснення контролю за відшкодуванням вартості знищених(зіпсованих) суб'єктами господарювання - землевпорядними організаціями бланків цінних паперів та документів суворого обліку, якими є бланки державних актів на право власності на земельну ділянку та бланків державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 02.04.2002 року «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» зобовязано Державний комітет по земельних ресурсах забезпечити виготовлення та зберігання бланків державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Головне управління земельних ресурсів у Вінницькій області своїм листом № 06-26/333 від 11.02.2008 року, адресованого начальникам відділ (управлінь) земельних ресурсів у районах та містах, субєктам підприємницької діяльності виконавцям землевпорядних робіт, вказувало, що субєктам підприємницької діяльності при отримані нових бланків державних актів взамін зіпсованих обовязково додавати копії платіжних доручень або квитанції про сплату збитків. Даний лист також є свідченням того, що Головне управління земельних ресурсів у Вінницькій області в межах наділених повноважень здійснює контроль за відшкодуванням збитків за зіпсовані акти.

Позивач, відповідно до покладених на нього завдань, організовує видачу і збереження бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою (п.п. 7 п. 4 Положення про управління Держкомзему у місті Вінниці Вінницької області, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.08.2008 року №299).

Також пунктом 4.28 цього ж Положення, на відділ покладено обовязок здійснювати контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечувати функціонування системи обліку.

З огляду на викладене вимога позивача щодо визнання відсутності у останнього компетенції (повноважень), щодо обовязку здійснювати контроль за відшкодуванням вартості знищених (зіпсованих) субєктами господарювання землевпорядними організаціями бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та бланків державних актів на право постійного користування земельною ділянкою є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

В спростування заперечень відповідача, в частині того, що письмова вимога контрольно-ревізійної служби України не може бути предметом оскарження у адміністративному процесі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В абз. 3 п.1 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду №02-5/35 від 26.01.2000 року вказано: "Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ним кола суб'єктів), якому вони адресовані".

Суд вважає, що під правовим актом індивідуальної дії слід розуміти такий акт субєкта владних повноважень, який тягне для прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин певні правові наслідки.

Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2006 року № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам обєкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження), надсилається обєкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що правовим актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є письмовіобовязкові вимоги відповідача від 05.06.2009 року № 25-09/765 та від 27.07.2009 року № 25-09/905.

Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено частково, позивачу підлягає поверненню 1 грн. державного мита, сплаченого згідно квитанції № 132 від 17.11.2009 року, яка знаходиться в матеріалах адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов управління Держкомзему у м. Вінниці до контрольно-ревізійного відділу у м.Вінниці визнання протиправним рішення та визнання відсутності компетенції задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу щодо виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів, із урахуванням кратності передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями), організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням; стягнуті кошти в сумі 90844,61 грн., зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду ККЕД 21080500 на рахунок 3111909070002 "Інші надходження" ЗКПО 34701167, викладену в п.п 2.2 п. 2 листа " Про усунення порушень" КРВ у м. Вінниці від 05.06.2009 року №25-09/765 за підписом начальника КРВ у м.Вінниці Бурковської Н.Б.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу викладену в листі " Про усунення порушень" КРВ у м. Вінниці від 27.07.2009 року №25-09/905, за підписом в.о. начальника Гончарук А.П., щодо забезпечення виставлення рахунків на відшкодування вартості зіпсованих бланків державних актів, із урахуванням кратності передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116 "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" (із змінами та доповненнями), організаціями, які займаються їх оформленням та заповненням; стягнуті кошти в сумі 90844,61 грн., зобов'язання головного бухгалтера ОСОБА_1 перерахувати до державного бюджету по коду ККЕД 21080500 на рахунок 3111909070002 "Інші надходження" ЗКПО 34701167.

4.В решті позовних вимог відмовити .

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь управління Держкомзему у м.Вінниці Вінницької області 1 грн. (одну гривню) державного мита, сплаченого згідно квитанції № 132 від 17.11.2009р., яка знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 2-а-4622/09/0270.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 18.01.10

Головуючий суддя:Загороднюк Андрій Григорович

судді: Мультян Марина Бондівна

Аліменко Володимир Олександрович