Решение № 77576285, 02.11.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9660/18

Провадження №2-о/521/276/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Черкаська міська рада, про встановлення факту належності документу, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту, номер у спадковому реєстрі – 54877571, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2372, згідно якого ОСОБА_3 заповів заявнику належну йому ? частку права власності на квартиру АДРЕСА_1. Даний факт заявнику необхідно для реалізації своїх спадкових прав.

У підтвердження своїх вимог заявник посилається на те, що 09.12.2014 року помер батько заявника – ОСОБА_3 За життя він склав заповіт, яким заповів заявнику належну йому ? частину квартири АДРЕСА_2. Однак, при звернені до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини виявилась розбіжність у написані прізвища, а саме в заповіті вказано «Лебєдєв», а у паспорті – «Лебедєв». На підставі цього йому було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, а тому він не може реалізувати свої спадкові права та змушений звернутися до суду.

Заявник приймав участь у судовому засіданні, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судовому засіданні участі не приймав, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по – батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються із прізвищем, ім’ям, по – батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що 09.12.2014 року помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія І-СР №249235), який приходився батьком заявника. За життя, а саме 13.08.2013 року, ним було складено заповіт, згідно якого він заповів належну йому ? частку права власності на квартиру АДРЕСА_3. Після відкриття спадщини, у встановлений законом строк, заявник звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак, 15.05.2018 року отримав постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв’язку з розбіжністю у написані прізвища, а саме в заповіті вказано «Лебєдєв», а у паспорті – «Лебедєв». Цей факт підтверджується копією спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3, яка була досліджена у судовому засіданні.

Факт належності саме заявнику вказаного заповіту підтверджується свідоцтвом про народження, в якому його прізвище та прізвище його батька співпадають, також копією паспорта заявника, свідоцтвом про смерть батька. З наданих заявником доказів вбачається, що при складані заповіту була допущена помилка у написані прізвища.

Також, в Постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п. 12 указано, що при розгляді справи про встановлення, відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК України, факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Зазначений недолік не дає заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушує його інтереси, що в решті решт змусило його звернутися з відповідною заявою до суду з метою встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, судом не виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, а тому суд приходить до висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність правовстановлюючих документів саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного, керуючись п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ч. 1 ст. 81, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1), заінтересована особа Черкаська міська рада (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Байди Вишневського, 36), про встановлення факту належності документу, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповіту, номер у спадковому реєстрі – 54877571, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №2372, згідно якого ОСОБА_3 заповів заявнику належну йому ? частку права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий