Постановление суда № 77568280, 30.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21084/15-ц

У Х В А Л А

"30" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник, ОСОБА_1, звернувся 19 листопада 2015 року до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: поновити строк на оскарження рішення; рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 655/14 від 07 травня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

В судовому засіданні представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від імені та в інтересах заявника було заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вказаного клопотання представник заявника посилався на те, що заявнику про ухвалене рішення третейським судом стало відомо лише в липні 2015 року. Останній звернувся з дотриманням строку із заявою про скасування рішення третейського суду, однак ухвалою суду (суддя Савлук Т.В.) від 24.07.2015 року, заяву було залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю заяви про поновлення строку. При цьому, заявник вважає, що він звернувся до суду із заявою в межах строку та подавати будь-яких заяв не мав. Заявник змінював місце проживання та повідомляв про це банк ще до ухвалення рішення третейським судом. В подальшому, заявник в серпні 2015 року повторно звернувся з заявою про скасування рішення третейського суду до Дніпровського районного суду м. Києва, яка ухвалою суду (суддя Гончарук В.П.) від 04 вересня 2015 року залишена без задоволення. Заявник оскаржив дану ухвалу, однак ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року залишена без змін. У зв'язку з вказаними обставинами, 18 листопада 2015 року заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з даною заявою, однак просить суд скасувати рішення третейського суду з інших підстав, ніж були визначені в попередніх заявах.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Укрсоцбанк» - Манітенко К.О. в судовому засіданні не заперечував проти поновлення заявнику строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду.

Вивчивши доводи заявленого клопотання, вислухавши думку представника заінтересованої особи, вивчивши матеріали третейської справи № 655/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 11 Розділу ХІІІ Перехідним положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 389-1 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент подання заяви, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 454 ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Враховуючи що Цивільний процесуальним кодексом України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, не передбачена можливість передачі справи за інстанційною підсудністю, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви Дніпровським районним судом.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 454 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, 07 травня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків було постановлено рішення у справі № 655/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов було задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення було постановлено у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 454 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.

Як вбачається з матеріалів заяви, рішення у справі № 655/14 було постановлено Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків 07 травня 2014 року. При цьому, заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування вказаного рішення 18 листопада 2015 року, про що свідчить відмітка поштового відділення «Нова Пошта» про прийняття відправлення.

В подальшому, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2014 року було відмовлено, а заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено; ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 389-1 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подання заяви, заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень частини першої статті 73 ЦПК України, в редакції, чинній на момент подання заяви, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Судом встановлено, що заявник вперше звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про скасування вказаного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в липні 2015 року (справа № 755/14194/15-ц), яка ухвалою суду від 24 липня 2015 року була залишена без розгляду з підстав пропуску строку на звернення із відповідною заявою до суду.

В подальшому, заявником в серпні 2015 року було повторно подано до Дніпровського районного суду м. Києва заяву про скасування зазначеного рішення третейського суду (справа № 755/14977/15-ц) з підстав неповідомлення останнього про слухання справи в третейському суді, а також з підстав того, що на час розгляду справи в третейському суді був відсутній сам предмет спору, а саме було виконано в примусовому порядку рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської обл. за позовом АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та було реалізоване іпотечне майно за рахунок якого була погашена заборгованість по кредитному договору №720/1Ф-398 укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та саме по правовідносинах, що виникли по вказаному кредитному догові було постановлено оспорюване третейське рішення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року у справі № 755/14977/15-ц, відкрито провадження та ухвалою від 04 вересня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 655/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року було залишено без змін.

Враховуючи вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що заявнику станом на 24 липня 2015 року достовірно було відомо про ухвалення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків рішення у справі № 655/14, та заявник мав звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду в строк до 24 жовтня 2015 року. В той же час, заявник звернувся до суду з даною заявою 18 листопада 2015 року. Тобто поза межами встановленого законом строку. Посилання заявника на те, що останній звернувся з даною заявою після розгляду Апеляційним судом м. Києва його апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року, та дана заява містить інші підстави для скасування рішення третейського суду, не заслуговують на увагу, оскільки попереднє звернення заявника до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, не переривають строків звернення до суду. Виходячи з загальних засад цивільного судочинства, до поважних причин пропуску звернення до суду мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної дії та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у цей період.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 126, 454, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 травня 2015 року про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текс ухвали складено 01 листопада 2018 року.

Суддя: