Постановление суда № 77552692, 24.09.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/14216/18

Провадження №4-с/752/195/18

У Х В А Л А

іменем України

24.09.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Павлюк В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малівської Наталії Іванівни, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про скасування рішень та зняття арешту,

в с т а н о в и в:

у липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася у суд зі скаргою. Просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малівської Н.І. щодо винесення постанови від 22 грудня 2017 року про відкриття виконавчого провадження, постанов від 06.06.2018 р. та від 10.01.2018 р. про арешт коштів у виконавчому провадженні № 55352199 за виконавчим листом, виданим 29.07.2011 р. Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 2-380/11; визнати незаконними та скасувати вказані постанови державного виконавця, а також зняти арешт з майна та коштів заявника, накладений вказаними постановами.

В обгрунтування своїх вимог заявник зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2011 року задоволено позов ВАТ "Державний ощадний банк України". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Голосіївського відділення № 5398 заборгованість за кредитним договором в розмірі 426 933 грн. 40 коп. На підставі вказаного рішення суду 29 липня 2017 року був виданий виконавчий лист № 2-380/11. Постановою від 22 грудня 2017 року державного виконавця Малієвської Н.І. відккрито виконавче провадження № 55352199 з примусового виконання вказаного виконавчого документу. В межах даного виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника від 10 січня 2018 року та постанову про арешт коштів боржника від 06 червня 2018 року.

На думку заявника, вказані постанови є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся ПАТ "Державний ощадний банк України", який не є стягувачем. В оскаржуваних постановах заначено код ЄДРПОУ стягувача 02760525, за яким відсутня інформація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і іякий не відповідає коду ЄДРПОУ ПАТ "Державний ощадний банк України". Наслідком відкриття виконавчого провадження № 55352199 за постановою від 22.12.2017 р. було винесення постанов про арешт майна та коштів боржника, які, також, на думку, заявника є незаконними, а тому підлягають скасуванню з метою поновлення прав власника щодо користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні представник заявника підримав вимоги скарги та просив задовольнити скаргу з вищевказаних підстав.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на її необгрунтованість.

Представник Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з"явився. Надіслав письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2011 року задоволено позов ВАТ "Державний ощадний банк України". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Голосіївського відділення № 5398 заборгованість за кредитним договором в розмірі 426 933 грн. 40 коп.

На підставі вказаного судового рішення суду 29 липня 2017 року Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 2-380/11.

Постановою від 22 грудня 2017 року державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малієвської Н.І. відкрито виконавче провадження № 55352199.

Постановою від 10 січня 2018 року державного виконавця накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1

Постановою від 06 червня 2018 року державного виконавця накладено арешт на належні боржнику грошові кошти, що містяться на рахунках у банківських установах.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Доводи скарги, що із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся ПАТ "Державний ощадний банк України", який не є стягувачем та державний виконавець безпідставно розпочав у виконавчому провадженні виконавчі заходи, спрямовані на стягнення з боржника майна, суд не приймає до уваги.

Судом встановлено, що ПАТ "Державний ощадний банк України"є правонастуником ВАТ "Державний ощадний банк України".

10 січня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про арешт мана боржника.

06 червня 2018 року державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківських установ.

Дані постанови винесені з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з пояснень представника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, станом на час судового розгляду справи боржником рішення суду не виконано, жодних платежів для погашення заборгованості до відділу не надходило.

Доказів протилежного скаржник суду не надав. Таким чином, немає жодних підстав для зняття арешту з майна та заборони на його відчуження.

Інші зазначені заявником підстави визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про арешт майна і коштів боржника є такими, що не впливають на сутність правомірності проведення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні, враховуючи те, що державний виконавець зобов'язаний вживати всіх заходів для виконання рішення суду.

З огляду на викладене, в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись статтями 76-81, 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малівської Наталії Іванівни, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про скасування рішень та зняття арешту - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: