Решение № 77501036, 30.10.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3487/18

Провадження № 2/0182/2306/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.10.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Тихомирова І.В.

за участю секретаря - Рахуба О.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі Дніпропетровської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.

З 12.09.2009 року він перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, від якого є малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подружнє життя з відповідачем не склалося через нерозуміння один одного, різні характери, протилежні погляди на сімейні відносини. З вересня 2012 року сторони припинили подружнє життя та ведення спільного господарства, кожен живе своїм життям. Дитина проживає з матір'ю.

Оскільки подальше збереження сім'ї суперечить його інтересам, ОСОБА_1 просить суд шлюб розірвати.

Сторони у судове засідання не з'явилися, надавши заяви про слухання справи за їх відсутності. У заявах позивач на позовних вимогах наполягає, відповідач позов визнає, проти його задоволення не заперечує (а.с.18,19).

Враховуючи, що ОСОБА_2 у повному обсязі визнала позов ОСОБА_1, суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України, та розглянути справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

На підставі ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено у судовому засіданні, 12.09.2009 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 568 (а.с.10).

Від шлюбу є малолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

З вересня 2012 року внаслідок відсутності взаєморозуміння, несумісності характерів та поглядів на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, сторони припинили шлюбні відносини, і після того їх поновлювати не намагалися. Шлюб носить формальний характер.

Дитина, за домовленістю, проживає з матір'ю - ОСОБА_2. Після розірвання шлюбу відповідач прізвище змінювати не бажає.

За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї недоцільне, суперечить інтересам подружжя, а тому шлюб необхідно розірвати.

Крім того, враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позов, суд у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вважає доцільним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що в даному випадку становить 352,40 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст.56,110,112 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,206,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 12.09.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 568, від якого є малолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,- розірвати.

Після розірвання шлюбу громадянину ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_2», громадянці ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 50 (п'ятдесят) відсотків сплаченого ним судового збору згідно квитанції № 0.0.1036244081.1 від 15.05.2018 року на рахунок 31217206700029, МФО - 805012, ОКПО - 38033121 в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено 31.10.2018 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: І. В. Тихомиров