Решение № 77494726, 24.10.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1938/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гнатенко К.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська обл., смт. Рогань, вул. Першого Травня, буд. 1) до Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (62483, Харківська обл., сел. Докучаєва, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва) про стягнення 466136,98 грн. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №161 від 24.04.2017

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1199/01-24 від 15.08.2018

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. № 329 від 13.07.2018 до Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, згідно вимог якої з відповідача заявлено до стягнення:

- суму заборгованості за договором № 17/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти від 07.02.2018 у розмірі 801.706,27 грн., 7447,36 грн. інфляційних втрат, 74545,57 грн. пені, 6607,01 грн. 3 % річних;

- суму заборгованості за договором № 18/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти від 07.02.2018 у розмірі 1.946.707,31 грн., 7.802,67 грн. інфляційних витрат, 173.234,13 грн. пені, 15.285,36 грн. 3 % річних. В якості правових підстав посилається зокрема на норми ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.3 ст. 549 ЦК України, ст. 193 ГК України, пунктами 7.6 Договорів № 17/С-2018 та № 18/С-2018, ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1938/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.08.2018 об 11:20год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 184 ГПК України відкладено підготовче засідання на 24.09.2018 об 11:15год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2018 задоволено клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів (вх. №27806 від 24.09.18), продовжено строк підготовчого провадження до 27.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви КП "Теплові мережі Роганської селищної ради" про забезпечення позову (вх. № 27588 від 24.09.18).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 09.10.2018 об 11:20год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2018 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 28903 від 04.10.18) та подальший розгляд справи № 922/1938/18 буде здійснюватися з її урахуванням.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2018 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 16.10.2018 о 10:40год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2018 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 29760 від 16.10.18) у зв'язку із чим, новою ціною позову є 466136,98 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1938/18 до судового розгляду по суті на 24.10.2018 10:45.

Відповідно до ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг.

В судовому засіданні 24.10.2018 позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами № 17/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти від 07.02.2018 та № 18/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти від 07.02.2018, в частині повної та своєчасно оплати за спожиті послуги. В якості правових підстав посилається зокрема на норми ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.3 ст. 549 ЦК України, ст. 193 ГК України, пунктами 4.6 Договорів № 17/С-2018 та № 18/с-2018, ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі".

В судовому засіданні 24.10.2018 відповідач проти заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені заперечив, вказав про те, що звернення позивача до суду з даним позовом не було необхідним. Окрім того, відповідачем зазначено про те, що Університет є державною бюджетною установою, яка знаходиться на теперішній час у скрутному матеріальному становищі у зв’язку з труднощами державного фінансування, а також має боргові зобов’язання перед комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за рішеннями Господарського суду Харківської області по справам №922/3495/17 від 07.03.2018 та №922/3686/17 від 28.02.2018 на загальну суму 3365882,19 грн., виконання яких відстрочено на один рік та виконання яких настане відповідно 21.02.2019 та 28.02.2019. Таким чином, відповідачем зауважено про те, що покладення на Університет стягнення штрафних санкцій є економічно невиправданим, яке призведе до порушення роботи Університету як державної установи, а також суттєво ускладнить подальше виконання Університетом своїх зобов’язань за іншими договорами, в тому числі і за договорами №17/С-2018 від 07.02.2018 та №18/С-2018 від 07.02.2018, укладеними з позивачем, тому з підстав наведеного відповідач просить звільнити останнього від сплати штрафних санкцій.

Суд оголосив про закінчення з’ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів.

В судових дебатах позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за неналежне виконання зобов'язань за договором № 17/С-2018 від 07.02.2018 у розмірі 7447,36 грн., 3 % річних у розмірі 11770,70 грн. та пені у розмірі 130471,24 грн. та інфляційні втрати за неналежне виконання зобов'язань за договором № 18/С-2018 від 07.02.2018 у розмірі 7802,67 грн., 3 % річних у розмірі 27921,59 грн. та пені у розмірі 280723,42 грн.

В судових дебатах відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 24.10.2018р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

07.02.2018 між позивачем - Комунальним підприємством "Теплові мережі Роганської селищної ради" (виробник послуг) та відповідачем - Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва (споживачем) було укладено Договори № 17/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти (лот 1 - Постачання теплової енергії для населення) (т.с. І а.с. 13-15) та Договір № 18/С-2018 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти (лот 2 - Постачання теплової енергії для бюджетних споживачів) (т.с. І а.с. 33-36) (далі - Договори), які є тотожними та відповідно до предмету яких, теплопостачальна організація зобов'язується у період дії Договору постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 10.1 вищезазначених договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді за бюджетні кошти, Договори набувають чинності з дати підписання і скріплення печатками Сторін і діють до 31.12.2018 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Відповідно до ч.З ст. 631 Цивільного кодексу України Договори і поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами до укладення цього договору з 01.01.2018 р.

Згідно з умовами Додатку № 2 до договору № 17/С-2018 постачання теплової енергії проводилось до гуртожитків в учбовому містечку ХНАУ. Відповідно до Додатку № 2 Договору № 18/С-2018 постачання теплової енергії відбувалось до учбових корпусів та інших приміщень, які знаходяться на території ХНАУ.

Як свідчать наявні у матеріалах справи акти про включення об’єкта тепло споживання, корпуси та гуртожитки були підключені до системи теплопостачання 31 жовтня 2017 року.

За договором постачання теплової енергії до гуртожитків № 17/С-2018 у відповідача було відкрито особовий рахунок - 19025-1900, а згідно договору постачання теплової енергії до корпусів та інших приміщень № 18/С-2018 було відкрито особовий рахунок - 19025 - 1901.

Тариф за послуги на час укладення Договору № 17/С-2018 складав 1595,03 грн. (п. 3.3. Договору). Тариф за послуги на час укладення Договору № 18/С -2018 складав 1755,54 грн. (п.3.3. Договору).

У даному разі, отримання теплової енергії за вищезазначеними договорами підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі теплової енергії за січень, лютий та березень 2018 року, а також актом звірки взаєморозрахунків за договором № 17/С-2018 та копія акту звірки за договором № 18/С-2018 станом на 01.04.2018, підписаними з обох сторін повноважними представниками, та не заперечувалось відповідачем.

Відключення гуртожитків відповідача від постачання теплової енергії відбулось 30.03.2018, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт відключення об’єкта тепло споживання № 2 від 30.03.2018. Відключення учбових корпусів відповідача відбулось 28.03.2018 р.„ про що також свідчить акт про відключення об’єкта тепло споживання № 1 від 28.03.2018 р. (Копія додається).

Відповідно до п. 4.2. Договорів № 17/С-2018 та № 18/С-2018 теплопостачальна організація до 10 числа кожного місяця надає на підпис Споживачеві разом з актом звіряння розрахунків акт виконаних робіт, який споживач повинен підписати протягом 3-х робочих днів та повернути Теплопостачальній організації. Якщо протягом зазначеного строку акти не підписані без мотивованого обґрунтування та не повернуті Виконавцю, вони вважаються такими, що підписані належним чином та є підставою для оплати послуг.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що у даному разі відповідач підписав та повернув лише акти приймання-передачі за січень та лютий 2018 року, за березень 2018 року відповідач не повернув підписані акти наданих послуг та не надав мотивовану відмову від їх підписання, що, в свою чергу, відповідно до п.4.2. договорів свідчить про те, що відповідач погодився з цими актами і вони вважаються узгодженими, що є підставою для оплати послуг.

Пунктом 4.3. вищезазначених Договорів передбачено, що Споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, позивачем наголошено про те, що відповідачем оплату наданих послуг з теплопостачання здійснено несвоєчасно, чим порушено свої обов'язки, встановлені п.4.3 договорів, у зв'язку із чим, за відповідачем обраховувалася заборгованість, по особовому рахунку 19025-1900 за період з лютого 2018 р. по квітень 2018 р. включно заборгованість за теплову енергію в сумі 801706,27 грн. та по особовому рахунку 19025-1901 за період з березня 2018 р. по квітень 2018 р. включно заборгованість за теплову енергію в сумі 1946 707,31 грн.

Так, відповідач частково здійснював оплату за теплову енергію, а саме:

- за Договором № 17/С-2018 за січень 2018 року відповідачем сплачено за теплову енергію 16.03.2018, про що свідчить платіжне доручення № 75 на суму 778280,06 грн., тому за січень 2018 року відповідач прострочив оплату з 21.02.2018 по 16.03.2018. За Лютий 2018 року відповідач розрахувався, про що свідчить плат жне доручення від 28.03.2018 р. № 85 на суму 645202,87 грн. За березень 2018 року споживач станом на 09.07.2018 року не розрахувався.

- за Договором № 18/С-2018 відповідач за січень 2018 року розрахувався своєчасно і в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення від 13.02.2018 р. № 41 на суму 929077,42 грн. За інші місяці станом на 09.07.2018 р. відповідач не розрахувався, у зв'язку із чим, загальна заборгованість відповідача за теплову енергію за договорами № 17/С-2018 та № 18/С -2018 становить 2748 413,58 грн.

У зв'язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з Претензією про сплату боргу за вих. № 258 від 06.06.2018, у відповідь на яку відповідачем вказано про те, що останній проти існування боргу не заперечив, однак посилався на неможливість оплатити борг через відсутність фінансування.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Під час розгляду даної справи відповідач сплатив заборгованість за Договорами № 17/С-2018 від 07.02.18 № 18/С-2018 від 07.02.18 на загальну суму 2748413,58 грн., у зв'язку із чим, позивачем було зменшено розмір позовних вимог та заявлено до стягнення 466136.98 , що складається з:

- інфляційних втрат за неналежне виконання зобов'язань за договором № 17/С-2018 від 07.02.2018 у розмірі 7447,36 грн., 3 % річних у розмірі 11770,70 грн. та пені у розмірі 130471,24 грн.;

- інфляційних втрат за неналежне виконання зобов'язань за договором № 18/С-2018 від 07.02.2018 у розмірі 7802,67 грн., 3 % річних у розмірі 27921,59 грн. та пені у розмірі 280723,42 грн.

Відповідач під час розгляду справи проти заявлених до стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені заперечував, в обґрунтування своїх заперечень зазначав про те, що звернення позивача до суду з даним позовом не було необхідним. Окрім того, відповідачем наголошено про те, що Університет є державною бюджетною установою, яка знаходиться на теперішній час у скрутному матеріальному становищі у зв’язку з труднощами державного фінансування, а також має боргові зобов’язання перед комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації за рішеннями Господарського суду Харківської області по справам №922/3495/17 від 07.03.2018 та №922/3686/17 від 28.02.2018 на загальну суму 3365882,19 грн., виконання яких відстрочено на один рік та виконання яких настане відповідно 21.02.2019 та 28.02.2019. Таким чином, відповідачем зазначено про те, що покладення на Університет стягнення штрафних санкцій є економічно невиправданим, яке призведе до порушення роботи Університету як державної установи, а також суттєво ускладнить подальше виконання Університетом своїх зобов’язань за іншими договорами, в тому числі і за договорами №17/С-2018 від 07.02.2018 та №18/С-2018 від 07.02.2018, укладеними з позивачем, тому з підстав наведеного відповідач просить звільнити останнього від сплати штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання за договором надання послуг в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги у справі, що розглядається, є наслідком невиконання Харківським національним аграрним університетом ім. В.В. Докучаєва умов п.4.3. та 6.1.1. Договорів №17/С-2018 від 07.02.2018 та №18/С-2018 від 07.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до умов пункту 7.6. Договорів № 17/С-2018 та № 18/С-2018 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми за кожен день прострочення сплати за період з дня. наступного за днем виникнення заборгованості до дня фактичної сплати. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Отже, позивач управі нараховувати пеню за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, проте таке нарахування повинно відповідати встановленим правилам.

Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком зазначених сум, а тому до стягнення підлягає за порушення строків оплати за договором № 17/С-2018 від 07.02.2018 пеня у розмірі 130471,24 грн. та за порушення строків оплати за договором № 18/С-2018 від 07.02.2018 пеня у розмірі 280723,42 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до вимог ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат, Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком зазначених сум, а тому до стягнення підлягають за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 17/С-2018 від 07.02.2018 інфляційні втрати у розмірі 7447,36 грн. та 3 % річних у розмірі 11770,70 грн., за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 18/С-2018 від 07.02.2018 інфляційні втрати у розмірі 7802,67 грн. та 3 % річних у розмірі 27921,59 грн.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про звільнення останнього від сплати штрафних санкцій, при цьому вказує на приписи п. 1.10 постанови пленуму ВГС України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань", згідно якого за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому, у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Окремо Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що Господарським процесуальним кодексом України в редакції, що діє з 15.12.2017 не передбачено право Суду звільняти від сплати штрафних санкцій або зменшувати заявлені до стягнення штрафні санкції за клопотанням сторони у випадку постановлення рішення судом. При цьому, під час винесення судового рішення, Суд керується процесуальним законом.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (62483, Харківська обл., сел. Докучаєвське, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, код ЄДРПОУ 00493764, р/р 35229223013761, р/р 35214023013761, р/р 35213079013761 в ГУДКСУ в Харківській обл., МФО 820172) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська обл., смт. Рогань, вул. Першого Травня, буд. 1, код ЄДРПОУ 41405835, р/р 26004052246826 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533):

- за договором №17/С-2018 від 07.02.2018 інфляційні втрати у розмірі 7447,36 грн.; пеню у розмірі 130471,24 грн. та 3 % річних у розмірі 11770,70 грн.

- за договором №18/С-2018 від 07.02.2018 інфляційні втрати у розмірі 7802,67 грн.; пеню у розмірі 280723,42 грн. та 3 % річних у розмірі 27921,59 грн.

3. Стягнути з Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (62483, Харківська обл., сел. Докучаєва, учбове містечко ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, код ЄДРПОУ 00493764) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська обл., смт. Рогань, вул. Першого Травня, буд. 1, код ЄДРПОУ 41405835) - 6992,05 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_3