Постановление суда № 7749391, 25.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а594/09 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" січня 2010 р. м. Київ

№ 22-а-594/09

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:                    Денісова А.О.

Суддів:                    Заяц В.С.

          Земляної Г.В.

при секретарі                              Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Бердичівський хлібзавод» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Бердичівський хлібзавод» до Бердичівської об’єднаної державної податкової інспекції в Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року відмовлено в задоволенні позову. Суд першої інстанції погодився з доводами Бердичівської ОДПІ про заниження позивачем суми ПДВ в червні 2007 року на 1144575 грн. та порушення останнім п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ).

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та винести нову про задоволення позву. Апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Бердичівською ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ЗАТ «Бердичівський хлібозавод» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки складено акт від 14.03.2008 № 670/23-01/33394612 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2008 № 0000552301/0 про сплату 1144 575 грн. податку на додану вартість і 572 288 грн. штрафних санкції.

Суду першої інстанції погодився з висновками податкового органу про заниження позивачем суми ПДВ в червні 2007р. на 1144575грн. згідно податкових накладних №929 від 14.06.2007 року виписаної ТОВ «Феллер і Компані» на вартість сухого молока в кількості 381500кг на суму 5722500грн. ПДВ 1144500грн. та №1653 від 30.06.2007 року, виписаної на вартість послуг 375,00грн. ПДВ 75,00грн. по зберіганню сухого молока ТОВ «Феллер і Компані». Дані податкові накладні не засвідчують жодної події, з настанням якої виникає право платника податку на податковий кредит: ні факту списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), ні факту придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом ч.1 ст.228 Цивільного України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним. Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК).

Позивач не підтвердив факту отримання (придбання) сухого молока, поставка якого передбачена договорами поставки № ФК №30507 від 03.05.2007 року, та відповідального зберігання від 03.05.2007 року. З пояснень директора ЗАТ «Бердичівський хлібзавод», які той надав ВМП Бердичівської ОДПІ 04.09.2007 року (а.с. 91-91), вбачається, що позивач ніколи не бачив, не отримував і не оплачував товару, згідно наведених договорів. У ЗАТ «Бердичівський хлібзавод» відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджували б факт транспортування 381500кг сухого молока згідно вказаних вище договорів. Доручення на отримання ТМЦ не виписувались.

Бердичівська ОДПІ надала докази того, що за юридичною та фактичною адресою м. Київ, вул. Московська,7, контрагент позивача не знаходиться. Складських приміщень за адресою, вказаною в договорі зберігання, м. Київ, вул. Московська, 1, не має. Згідно відповіді на запит Київське міське бюро технічної інвентаризації №25478 від 11.09.2007р. станом на 11.09.2007р. нежилих приміщень за адресою вул. Московська, 1, на правах власності не зареєстровано.

З наведеного вбачається, що позивач не отримував і не оплачував товар, сухе молоко на відповідальне зберігання не передавалося. Викладене свідчить про безтоварність зазначених договорів і операцій.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону про ПДВ податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. В силу пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Підпунктом 7.2.3 п.2 ст. Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що оплата товару не проводилася, а відвантаження товару не відбувалося, податкові зобов'язання не виникли, а тому податкова накладна з не встановлених законом підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач не оплачував товару, отже не сплачував ПДВ в ціні товару, відвантаження товару не відбувалося, податкова накладна видана в супереч вимогам Закону про ПДВ та не засвідчує факт придбання позивачем товар. Договори поставки та зберігання є нікчемними, внаслідок чого позивач не мав права на податковий кредит.

Наведене свідчить про порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 та пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя:          

Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 25.01.10