Постановление суда № 77479020, 29.10.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1009/18

Провадження № 1-кп/645/367/18

У Х В А Л А

29 жовтня 2018 року колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., суддів - Бондарєвої І.В., Горпинич О.В.

за участю прокурора - Шалімової О.М.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - Цемкалова В.І., Литвиненка В.Л.

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

Ухвалою колегії суддів від 07 вересня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 05 листопада 2018 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обгрунтовуючи тим, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, не зникли, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків, переховуватись від суду, вчинити інший злочин.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позицію прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник Литвиненко В.Л. проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив що ризики не існують, були проведені усі слідчі дії, усі речові докази по справі зібрані. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 перебуває під вартою майже рік.

Захисник Цемкалов В.І., обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника, також просив звільнити його з під варти під заставу.

Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений неодноразово раніше судимий, звільнився з місць позбавлення волі в 2016 році.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи ти обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, тобто розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, то в даному випадку судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, враховуючи, що злочин, в якому він обвинувачується вчинений із застосуванням насильства.

Враховуючи, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на теперішній час не зникли, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_3 під вартою.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи обвинуваченому запобіжний захід, колегія суддів вважає необхідним періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання його під вартою.

Встановлено, що 23 лютого 2018 року закінчився обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, клопотань щодо обрання запобіжного заходу у відношенні останньої не надходило.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 372 КПК України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 27 грудня 2018 року.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя - І.В. Ульяніч

Судді - І.В. Бондарєва

О.В. Горпинич