№ 77384, 25.07.2006, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 25 липня   2006  рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Житкова В.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Ужгородського комунального ремонтно-транспортного підприємства (далі – Ужгородське КРТП) до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (далі – ДПІ у м. Ужгороді) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за скаргою ДПІ у м. Ужгороді про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

 У грудні 2004 року Ужгородське КРТП звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ужгороді від 12 травня 2004 року № 0000472650/0/864/26-0/03742044, № 0000482650/0/865/26-0/03742044/7931 та № 0000242650/0/866/26-0/03742044/7932 про застосування штрафних санкцій на суму 22670,14 грн. за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань із земельного податку за період 2002-2003 років.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24 березня 2005 року, залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 липня 2005 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, ДПІ у м. Ужгороді подала касаційну скаргу та заяву про поновлення строку подання цієї скарги, пропущеного з поважних причин.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2006 року у задоволенні заяви ДПІ у м. Ужгороді про поновлення строку на подання касаційної скарги відмовлено, а касаційну скаргу залишено без розгляду.

У скарзі про перегляд зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами ДПІ у м. Ужгороді посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини 3 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скарга ДПІ у м. Ужгороді підлягає задоволенню з таких підстав.

Вищим адміністративним судом України відмовлено у поновленні строку на подання касаційної скарги на судові рішення у справі з тих мотивів, що встановлений частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк на подання касаційної скарги пропущено без поважних причин.

Проте з таким висновком Вищого адміністративного суду України погодитися не можна.

Судом касаційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу апеляційним судом постановлено 26 липня 2006 року, а касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді, згідно зі штампом на конверті, здала на пошту 24 листопада 2006 року.

Відповідно до частин 2, 3 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання постанови в повному обсязі – з дня такого складання.

Згідно з частиною 4 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.

26 липня 2005 року апеляційним судом було складено й проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, і відсутні дані про строк відкладення складання постанови у повному обсязі.

У матеріалах справи також відсутні відомості про надсилання постанови сторонам у справі, а скаржник у касаційній скарзі зазначив, що постанова апеляційного суду відправлена до ДПІ у м. Ужгороді 24 жовтня 2005 року й отримана 26 жовтня 2005 року, що підтверджено долученим до скарги поштовим конвертом.

За викладених обставин сторони у справі були позбавлені можливості своєчасно оскаржити судові рішення у касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційному суду необхідно було дати належну оцінку зазначеним обставинам пропуску строку на касаційне оскарження, але вони залишені поза його увагою. Отже, ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2006 року не ґрунтується на вимогах процесуального закону, є незаконною і підлягає скасуванню, а справа – направленню до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.

Керуючись статтями 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України         

п о с т а н о в и л а :

Скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2006 року скасувати, а справу направити до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання прийняття касаційної скарги.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийВ.В. Кривенко

Судді:М.Б. Гусак

В.В. Житков

І.Л. Самсін

О.О. Терлецький