Решение № 77372233, 27.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2018 року м. РівнеСправа №1740/1995/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 03.04.2018 про утримання надміру виплачених сум пенсій в розмірі 26701,12грн.; зобов’язання повернути загальну суму незаконно утриманих сум пенсії на підставі рішення №2 від 03.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона перебуває на обліку у відповідача та має право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. Однак, відповідачем на її адресу було надіслано повідомлення від 27.03.2018 №3008/06, в якому вказано, що внаслідок працевлаштування (за її повідомленням) у неї виникла переплата пенсії в сумі 26701,12грн. за період з 07.06.2016 по 30.09.2017. Означена переплата буде утримуватися, починаючи з 01.05.2018, в розмірі 20% від пенсії до повного погашення. Отримуючи у травні місяці пенсію, позивач недоотримала до неї 2704,21грн., що на 20% менше від призначеної їй пенсії за вислугою років. Позивач вважає протиправною поведінку відповідача у спірних правовідносинах, позаяк жодних зловживань з її боку у отриманні пенсії вона не допускала, позаяк поновлення на роботі відбулося за результатами ухвалення Житомирським апеляційним адміністративним судом постанови від 05.05.2017 у справі №817/860/16 з метою поновлення її прав на працю. За наведених обставин, просила скасувати спірне розпорядження та зобов’язати відповідача повернути безпідставно утримані суми пенсії.

Ухвалою від 25.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Разом з тим, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.42-43), в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказав, що позивачу з 01.08.2013 на виконання постанови Рівненського міського суду від 05.09.2013 призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”. Відповідно до п. 15 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” (зі змінами, внесеними Законом України від 02.03.2015 №2013-VIII та від 24.12.2015 №911-VIII), тимчасово у період з 01.04.2015 по 31.12.2016 особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Згідно з індивідуальними відомостями позивача, як застрахованої особи, та матеріалами пенсійної справи, станом на 01.04.2015 встановлено факт роботи ОСОБА_2 в прокуратурі Рівненської області на посаді, яка передбачена Законом України “Про прокуратуру”. Враховуючи наведене, виплачу пенсії позивачу з 01.04.2015 було припинено. На виконання постанови суду, яка набрала законної сили, управлінням відновлено позивачу виплату пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру” з 17.09.2015 у розмірі 85% призначеного розміру. На підставі заяви від 13.06.2016, в якій позивач повідомила про звільнення з роботи, копії трудової книжки та згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, які містяться в системі персоніфікованого обліку, в електронну базу даних, зокрема у особовий рахунок позивача, було внесена ознака “не працює” з 07.06.2016. Вказує, що згідно з матеріалами пенсійної справи, 20.02.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про працевлаштування у прокуратурі Рівненської області з 07.06.2016, до заяви додала копію трудової книжки та копію постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017, якою ОСОБА_2 поновлено на посаді з 07.06.2016. На підставі вказаної позовної заяви, пенсійна справа позивача приведена у відповідність, внесено ознаку “працює” та проведено перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру, починаючи з 07.06.2016. Відповідач також вказав, що у зв’язку з працевлаштуванням позивача, в період з 07.06.2016 по 30.09.2017, позивачу пенсію необхідно було виплачувати в розмірі 85% призначеного розміру. У зв’язку з тим, що позивач не повідомила про працевлаштування, її пенсія виплачувалась у повному розмірі, а тому за вказаний період виникла переплата пенсії на загальну суму 26701,12грн. Враховуючи наведене, відповідач прийняв рішення про утримання з пенсії 20% її розміру до повного погашення починаючи із 01.05.2018. За наведених обставин вважає, що рішення про утримання переплати пенсії ОСОБА_2 прийнято в межах закону та на підставі повноважень, оскільки позивачем не повідомлено вчасно про факт її працевлаштування у зв’язку із чим виникла переплата пенсії.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.08.2013 перебуває на обліку у відповідача та має право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

У березні 2018 року відповідач надіслав позивачу лист №3008/06, в якому повідомив, що внаслідок працевлаштування (за повідомленням ОСОБА_2П.) у неї виникла переплата пенсії в сумі 26701,12грн. за період з 07.06.2016 по 30.09.2017, яка буде утримуватися, починаючи з 01.05.2018 в розмірі 20% від розміру пенсії до повного погашення (а.с.31).

03.04.2018 відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №2, за змістом якого, розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок №826263/02 ОСОБА_2, яка одержує пенсію за вислугою років, установлено, що сума переплати 26701,12грн., згідно з довідкою управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №1185/03-04 від 15.03.2018, утворилась за період з 07.06.2016 по 30.09.2017 у зв’язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування. Сума переплати 26701,12грн. підлягає поверненню пенсіонером ОСОБА_2 (а.с.34).

24.05.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про припинення утримання з її пенсії коштів та повернення їй незаконно утриманої пенсії, в якій вказала, що жодних зловживань з її боку або надання недостовірних даних не відбулося, пенсія набута нею на законних підставах, а тому нормами закону не передбачено повернення виплаченої їй пенсії (а.с.28).

ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 07.06.2018 №251/10 позивача повідомлено, що переплата пенсії на загальну суму 26701,12грн., яка виникла внаслідок зловживання з боку позивача, утримується з неї починаючи з травня 2018 року на підставі ст. 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до повного погашення заборгованості (а.с.30).

Вирішуючи публічно-правовий спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 15 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 №1697-VII (далі – Закон №1697-VII, в редакції, станом із 01.04.2015 по 31.12.2017) було визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Частиною 15 ст. 86 Закону №1697-VII (в редакції від 01.01.2017) регламентовано, що Тимчасово, по 31 грудня 2017 року:

особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Зміни до Закону №1697-VII, який набув чинності 15.07.2015 внесені на підставі:

1. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII (за період виплати пенсії із 15.07.2015 по 31.12.2015);

2. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII (за період із 01.01.2016 по 31.12.2016);

3. Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (за період з 01.01.2017 по 31.12.2017).

При цьому, 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII, яким скасовано особливий порядок виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, працюючим пенсіонерам.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу з 07.06.2016 виплачувалась пенсія за вислугою років, як непрацюючому пенсіонеру.

20.02.2018 позивач звернулась до відповідача із заявою про працевлаштування в прокуратурі Рівненської області (а.с.45).

Судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі №817/860/16 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від "06" березня 2017 р. в частині визнання протиправними та скасування наказів Прокуратури Рівненської області щодо звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення судових витрат - скасовано та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними та скасовано накази Прокуратури Рівненської області від 13.05.2016 №441 та від 06.06.2016 №533 щодо звільнення ОСОБА_2 з посади та органів прокуратури України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та органах прокуратури України з 07.06.2016 року.

Зобов'язано Прокуратуру Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.06.2016 року по день фактичного виконання рішення суду у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

В решті постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.03.2017 року залишено без змін (а.с.15-27).

Сторонами не заперечується, що поновлення позивача на посаді в прокуратурі Рівненської області відбулося на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.05.2017 у справі №817/860/16.

Спірне рішення про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії від 03.04.2018 №2 прийнято відповідачем у зв’язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування.

Разом з тим, судом встановлено, що переплата пенсії позивача обчислена відповідачем за період з 07.06.2016 по 30.09.2017.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Статтею 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, суми пенсій виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст.50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Тобто, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених пенсій.

Стаття 1214 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Ст. 1215 ЦКУ зазначає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Вищенаведені норми закону та подані докази свідчать про те, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку пенсіонера ОСОБА_2 допущено не було, а отже й правових підстав для прийняття рішення відповідачем щодо стягнення з позивача сум надмірно виплаченої пенсії, у суб'єкта владних повноважень не має.

Суд зауважує, що працевлаштування позивача на посаді прокурора Рівненської обласної прокуратури та виплата їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу відбулося на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили. При цьому, роботодавцем поновлено її права, свободи та інтереси за попередній період та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2016.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог ст.77 КАС України відповідач не надав жодних доказів того, що пенсіонер ОСОБА_2 вчинила зловживання, яке привело до переплати їй пенсії, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №2 від 03.04.2018 про утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 26701,12грн.

Зобов’язати Рівненське об’єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького, 34, м.Рівне, 33001; ЄДРПОУ 40373305) повернути ОСОБА_2 (вул.Жуковського, буд.4/1, м.Рівне, 33002; РНОКПП НОМЕР_1) загальну суму незаконно утриманих сум пенсії на підставі рішення №2 від 03.04.2018.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького, 34, м.Рівне, 33001; ідентифікаційний код 40373305), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_2 (вул.Жуковського, буд.4/1, м.Рівне, 33002; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.