Постановление суда № 77279332, 16.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

16 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2013/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача – ОСОБА_2; представника позивача – адвоката ОСОБА_3 (ордер серії РН-489 №109); представника відповідача – не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі іменується – позивач) до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про переведення позивача з посади головного спеціаліста на посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, скасувавши наказ №27-к від 28.12.2016; зобов’язати директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді призначити позивача на посаду заступника директора – начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Ухвалою суду від 30.07.2018 позовну заяву залишено без руху в порядку статті 123 КАС України щодо вирішення питання дотримання строку звернення до суду з позовом.

Позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 20.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) осіб.

Також, даною ухвалою постановлено розглянути питання щодо пропущення позивачем строку звернення до суду у судовому засіданні.

Разом з тим, відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.

У судове засідання 16.10.2018 прибув позивач та його представник, заперечили проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та просили суд поновити позивачу строк звернення до суду з позовом.

Таке клопотання обґрунтоване тим, що позивач протягом періоду з моменту винесення оскаржуваного наказу та до моменту звернення до суду з позовом намагався вирішити спірну ситуацію в адміністративному порядку шляхом звернення до керівництва та до вищестоящого органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді №14-к від 27.10.2016 «Про зміну істотних умов праці» затверджено нову структуру Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, яка була погоджена з Здолбунівською районною державною адміністрацією та відділом у справах молоді та спорту райдержадміністрації.

Позивачу запропоновано посаду – фахівець із соціальної роботи, яка, як вказано у документі, є нерівнозначною посаді, яку він займав. Не погодившись із запропонованою посадою, позивач не надав своєї згоди на призначення на вказану посаду, оскільки вважав, що мав переважне право на зайняття посади заступника директора начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

В подальшому, позивач неодноразово звертався зі скаргами до директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, до начальника Управління Держпраці у Рівненській області, до керівника Здолбунівської прокуратури, до Здолбунівської районної державної адміністрації.

26 грудня 2016 року позивач звернулася до Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області з службовою запискою з приводу проведення службового розслідування щодо порушення законодавства директором Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

26 лютого 2018 року позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, відповідно до рішення якого від 02.04.2018 у справі №817/659/18, визнано протиправною бездіяльність Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області у ненаданні ОСОБА_2 відповіді на службову записку, яка зареєстрована в адміністрації 26.12.2016 №3334/01-16/16, та зобов’язано надати відповідь на вказану службову записку. При цьому, позивач вказує, що відповіді від Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області вона так і не отримала, незважаючи на судове рішення, яке набрало законної сили.

Отож, позивач наголошує, що він вживав всіх заходів досудового врегулювання спору, сподіваючись, що питання може бути вирішене у порядку досудового врегулювання спору, тому пропустив строк звернення до суду.

Факт обізнаності зі спірним наказом ще у грудні 2016 року позивач не заперечує. Крім того, в матеріалах позовної заяви є посадова інструкція провідного фахівця із соціальної роботи відділу соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, з якою позивач ознайомлений 28.12.2016. Тобто, фактично позивач приступив до виконання обов’язків на новій посаді.

В межах адміністративної справи №817/659/18, яка перебувала у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду, розглядалося питання протиправності бездіяльності Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області у ненаданні позивачу відповіді на службову записку про проведення службового розслідування щодо порушення законодавства директором Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стосовно «переважного права позивача на зайняття посади заступника директора».

У судовому засіданні позивач вказав, що протягом усього терміну з моменту винесення оскаржуваного наказу від 28.12.2016 №27-к до моменту звернення до суду з позовом він намагався вирішити питання щодо її протиправного переведення в позасудовому порядку, сподіваючись на вирішення такого питання органом з трудових спорів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п’ята статті 122 КАС України).

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Обов’язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» [4]); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв’язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об’єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

З урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку про можливість поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом, оскільки позивачем вживалися дії щодо вирішення спору у позасудовому порядку, тобто позивач мав законні сподівання на вирішення спору адміністративним механізмом; характер права, для захисту якого позивач звернувся до суду, є дуже значимим для позивача, оскільки стосується питання проходження ним публічної служби.

Керуючись статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою – задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду з позовом до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинення певних дій.

Клопотання Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 22.10.2018.

Суддя Недашківська К.М.