Решение № 77254604, 05.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Справа № 0440/5380/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2018 року № 557 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільнових умовах – визнати протиправним;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з дати подання заяви, тобто з 29 грудня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач досяг віку 55 років, має загальний трудовий стаж 36 років 2 місяців 12 днів, з яких пільгового стажу роботи понад 12 років 6 місяців за професіями, що відносяться за Списком № 2 до шкідливих умов праці, відповідно до ОСОБА_3 Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, проте відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, обумовлене тим, що у нього недостатньо пільгового стажу для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Відповідачем не визнається період роботи на підприємстві АТ «Севзото», яке знаходиться на території Російської Федерації, з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвала була отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.08.2018 року та розпискою від 30.07.2018 року.

04.09.2018 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що управління проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що ОСОБА_2 29.12.2017 року звернувся до управління за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням комісії відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2018 року № 557 відмовлено ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, через відсутність пільгового стажу роботи за Списком № 2. Комісією прийнято рішення про не підтвердження періоду роботи з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на підприємстві АТ «Севзото» Російської Федерації для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, у зв’язку з не проведенням атестації робочих місць на підприємстві. Таким чином, пільговий стаж позивача складає лише 10 років 7 місяців 17 днів, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Вважають, що рішення комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області відповідає чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просили відмовити позивачу у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АК 734780, виданий Марганецьким МВ УМВС України у Дніпропетровоській області, 30.09.2017 року досяг 55-річного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 18.07.1984 року по 03.03.1995 року працював на ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді водія з вивезення гірничої маси кар’єру, у період з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року працював на підприємстві АТ «Севзото», яке знаходиться на території Російської Федерації, на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси.

29.12.2017 року позивач звернувся до Марганецького відділу з обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

На час звернення до відповідача із заявою ОСОБА_2 мав 36 років 2 місяці 12 днів загального стажу, що підтверджується копією трудової книжки останнього.

Рішенням комісії відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2018 року № 557 відмовлено ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що у позивача відсутній пільговий стаж за Списком № 2 для призначення відповідної пенсії за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу за Списком № 2 зараховано періоди роботи з 18.07.1984 року по 03.03.1995 року, що становить 10 років 07 місяців 17 днів. Що стосується періоду 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на підприємстві АТ «Севзото», яке знаходиться на території Російської Федерації, на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси, то даний період не був зарахований до пільгового стажу, оскільки в пільговій довідці від 18.04.2016 року № 320 відсутня інформація щодо проведення атестації робочих місць підприємства АТ «Севзото».

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Пунктом 3 ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 20 вказаної ОСОБА_3, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

З матеріалів справи слідує, що позивачем були надані усі необхідні документи, зокрема: трудова книжка, довідки що уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за відсутності трудової книжки або записів у ній, у зв’язку з чим у відповідача не було підстав для відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах та відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси.

При цьому, суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для врахування стажу роботи у період з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на підприємстві АТ «Севзото», яке знаходиться на території Російської Федерації, на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси при призначенні пенсії за віком, у зв’язку з відсутністю у пільговій довідці інформація щодо проведення атестації робочих місць підприємства АТ «Севзото», оскільки відсутність інших підтверджуючих документів у роботодавця, не може виключати право позивача на врахування такого стажу.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність атестації робочого місця позивача є необґрунтованими.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи ОСОБА_2 є трудова книжка в якій наявні всі записи, що підтверджують стаж його роботи.

Наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов'язане виникнення у позивача права на зарахування його пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 2.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається відповідач є необґрунтованими та не можуть порушувати законні права позивача на включення періоду його роботи з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси до складу пільгового стажу, а тому рішення пенсіонного фонду є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту подання заяви, а саме з 29.12.2017 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.065949094.1 від 21.06.2018 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 139, 241 - 246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Рилєєва, буд. 5, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.05.2018 року № 557 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільнових умовах по Списку № 2 згідно п.п. 2 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3обов'язати Головне об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу період роботи на посаді водія автомобіля «БелАЗ», зайнятого на транспортування гірничої маси на підприємстві АТ «Севзото» з 17.03.1995 року по 22.01.2002 року та призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п.п. 2 п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 29 грудня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1