Решение № 77244975, 12.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2018 року №826/5017/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі будівельного паспорта та поверненні пакета документів, доданих до заяви позивача від 17.08.2017 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, викладене у листі №1263/17/12-3/27-17 від 22.08.2017 року;

- зобов'язати відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0598 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка за цільовим призначенням відведена для ведення індивідуального садівництва, а тому відповідач необґрунтовано відмовив у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки позивача, чим порушив його право на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення. Вважаючи рішення відповідача протиправним, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

У своєму відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що за наслідком розгляду документів позивача встановлено неможливість розміщення будинку на території, що відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні належить до зелених насаджень загального користування, а тому оскаржуване рішення є правомірним та таким, що прийнято в межах вимог чинного законодавства. Крім того, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків.

13.04.2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява, якою усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5017/18 та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №826/5017/18 та призначено справу до судового розгляду по суті.

28.08.2018 року від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом.

У судовому засіданні 30.08.2018 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання явку своїх представників не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується письмовою розпискою від 06.07.2018 року (Т.1, арк. 54).

Крім того, позивачем та його представником подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідно до частини 3 статті 194 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 23.05.2017 року позивач придбав у власність земельну ділянку, площею 0,0598 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 (Т.1, арк. 12-15).

16.08.2017 року позивач звернувся до директора департаменту та архітектури з заявою на видачу будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку, дачного будинку, садового будинку, з такими документами: нотаріально засвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, топографо-геодезичні вишукування 2017 року М1:500, ескізний план садового будинку, справка про приєднання до електричних мереж «Київенерго», ситуаційна схема (Т.1, арк. 18).

За змістом листа від 22.08.2017 року № 1263/17/12-3/27-17 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 (Т.1, арк. 19-20).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 41, 55 Конституції України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»), Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 (далі - Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 стаття 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У силу пункту 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2017 року позивач звернувся до директора департаменту та архітектури з заявою на видачу будівельного паспорта для будівництва індивідуального житлового будинку, дачного будинку, садового будинку на земельній ділянці, площею 0,0598 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2 та належить позивачу на праві приватної власності.

До вказаної заяви також надано такі документи: нотаріально засвідчений договір купівлі продажу земельної ділянки, витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно, топографо-геодезичні вишукування 2017 року М1:500, ескізний план садового будинку, справка про приєднання до електричних мереж «Київенерго», ситуаційна схема (Т.1, арк. 18).

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Так, за змістом листа від 22.08.2017 року № 1263/17/12-3/27-17 відповідач прийняв рішення про повернення наданих документів позивачу, оскільки зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 (Т.1, арк. 19-20).

Згідно з пунктом 1.3 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103, параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

У силу пункту 2.4 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

За змістом статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до довідки (витягу) з містобудівного кадастру, земельна ділянка позивача, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2, за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування (Т.1, арк. 64).

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є ведення індивідуального садівництва (Т.1, арк. 12-15).

Відповідно до довідки (витяг) з містобудівного кадастру, фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією, функціональне призначення за чинною містобудівною документацією земельної ділянки, що належить позивачу - території зелених насаджень загального користування. Зазначені дані, оформлені довідкою (витягом), є невід'ємною частиною Генерального плану міста, що підтвердила в судовому засіданні представник Департаменту.

Також, суд відхиляє доводи позивача щодо необхідності дотримуватися правових актів, які мають вищу юридичну силу щодо даних спірних правовідносин, оскільки, на час розгляду справи рішення, яким затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, відповідно до якого придбану позивачем земельну ділянку за функціональним призначенням було віднесено до території зелених насаджень загального користування є діючим, не скасовано та не визнано нечинним, а тому є обов'язковим для виконання.

А посилання на позицію Вищого адміністративного суду України у справі №405/4066/16-а (2-а/405/83/16) від 16.08.2017 щодо надання пріоритету нормативним актам вищої юридичної сили є також необґрунтованим, оскільки у вказаній спірній ситуації зонування здійснено без урахування вимог попередніх рішень щодо планування і забудови території.

При цьому, позивач як власник земельної ділянки зазначене рішення Київради щодо функціонального призначення належної йому земельної ділянки у встановленому законом порядку не оскаржив.

Щодо посилання позивача на витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого зазначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, то суд вважає, що вони не спростовують встановленого функціонального призначення земельної ділянки, що вказаний в Генеральному плані міста Києва.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою комплексом об'єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Відтак, суд вважає, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) правомірно відмовив надати позивачу дозвіл (будівельний паспорт) на забудову земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 року, земельна ділянка за функціональним призначенням відноситься до території зелених насаджень загального користування.

Таким чином, вимога щодо зобов'язання відповідача видати позивачу будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0598 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 є похідною та з урахування вищевикладеного не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 року справа № 405/10324/14-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Крім того, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, відсутні правові підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, для стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 02097, АДРЕСА_1) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вулиця Хрещатик, 32), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко