Решение № 77244835, 17.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 жовтня 2018 року №826/1160/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження об'єднану адміністративну справу

за позовом Громадської організації "Український суспільно-правовий рух: ОСОБА_1 через право",

Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан"

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправними дій та скасування рішення від 08.12.2017 №1375

за участі:

представників позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача - Науменко О.П., Мартиненка Г.В.,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 жовтня 2018 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська організація "Український суспільно-правовий рух: ОСОБА_1 через право" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо прийняття рішення №1375 про затвердження Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального проваджені за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України та утримання від надання роз'яснень щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у Національного агентства з питань запобігання корупції відсутнє повноваження щодо надання Роз'яснень відносно застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції». За посиланням позивача, оскаржуване рішення Національного агентства з питань запобігання корупції звужує повноваження слідчих (детективів) та перешкоджає завданням кримінального судочинства, передбаченого статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2018 (суддя Літвінова A.B.) відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №826/1160/18 та призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи це тим, що згідно з приписами статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює інші повноваження, визначені законом. Такими «іншими повноваженнями» відповідно до положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань. Роз'яснення №1375 є офіційною позицією Національного агентства з питань запобігання корупції, при цьому, воно має рекомендаційний характер.

Також, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 №1375, яким було затверджено Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Національним агентством з питань запобігання корупції було перевищено свої владні повноваження, невірно розтлумачено власні повноваження та крім того, наявні обставини, що ставлять під сумнів неупередженість рішення від 08.12.2017 №1375, а саме те, що на момент голосування стосовно вказаного рішення, у голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6, як у особи, стосовно дій якої ведеться розслідування за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, мав місце конфлікт інтересів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 (суддя Амельохін В.В.) відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Національне агентство з питань запобігання корупції при виконанні покладених на нього функцій із забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, а також реалізуючі свої права, визначені у статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» може приймати відповідні рішення з будь-яких питань, що стосуються діяльності агентства, в межах його повноважень згідно із Законом України «Про запобігання корупції» та відповідно до інших чинних нормативно-правових актів. Національне агентство з питань запобігання корупції є саме тим органом, завданням якого є забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Відносно доводів щодо конфлікту інтересів ОСОБА_6, то вони є хибними та безпідставними, оскільки рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу, і саме в такий спосіб на засіданні Національного агентства було прийнято рішення №1375. Крім того, кримінальне провадження №52017000000000659 здійснюється саме за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, голова Національного агентства з питань запобігання корупції не мала статусу підозрюваної в цьому провадженні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 №826/2729/18 (суддя Амельохін В.В.) матеріали адміністративної справи передано судді Літвіновії А.В. для вирішення питання про об'єднання в одне провадження зі справою №826/1160/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018 об'єднано адміністративні справи №826/1160/18 (суддя Літвінова A.B.) та 826/2729/18 (суддя Амельохін В.В.) в одне провадження.

Під час здійснення підготовчого провадження в об'єднаній адміністративній справі №826/1160/18 судом оголошувалась перерва, також розгляд справи відкладався в порядку, визначеному приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного від 26.09.2018 закрито підготовче провадження в об'єднаній адміністративній справі №826/1160/18 та призначено судове засідання для розгляду об'єднаної адміністративної справи №826/1160/18.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови та відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Національного агентства з питань запобігання корупції у порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 20.11.2017 №1120/01-17, в якому останній просить висловити позицію Національного агентства з питань запобігання корупції з питань необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: з'ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення, Національним агентством у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України.

Так, 08.12.2017 Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення №1375, яким вирішило затвердити Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального проваджені за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України.

Позивачі, вважаючи, що відповідачем при прийняті спірного рішення було перевищено свої повноваження, а також вважаючи, що рішення від 08.12.2017 №1375 є протиправним та підлягає скасуванню, звернулись до суду з позовними заявами, які в подальшому, з метою сприяння процесуальній економії часу та єдності судової практики із спірних питань, відповідною ухвалою суду були об'єднані в одне провадження.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, в спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Статтею 5 названого Закону визначено, що Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством, а відповідні рішення за результатами розгляду питань порядку денного приймаються більшістю голосів від його загального складу учасників.

Статтями 11 та 12 Закону «Про запобігання корупції» визначено повноваження та права Національного агентства з питань запобігання корупції.

Зокрема, відповідно до приписів частини першої статті 11 Закону «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать: здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб; координація виконання міжнародних зобов'язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції; інші повноваження, визначені законом.

Приписами частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень та має інші права, передбачені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивачів до суду стало прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції в результаті депутатського звернення від 20.11.2017 №1120/01-17 рішення від 08.12.2017 №1375.

Так, суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь.

Як зазначалось вище, згідно з приписами статей 11 та 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює й інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» правові послуги - це, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань.

Статтею 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» встановлено, що безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як, зокрема, надання консультацій і роз'яснень з правових питань.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що Національне агентство з питань запобігання корупції має право з метою виконання покладених на нього функцій та в межах наданих йому повноважень вище зазначеними приписами законодавства надавати роз'яснення з правових питань, що відносяться до його компетенції, зокрема, з метою виконання обов'язку щодо надання відповіді в межах Закону України «Про статус народного депутата України» та Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Зазначене спростовує твердження представника Громадської організації "Український суспільно-правовий рух: ОСОБА_1 через право" щодо можливості надання відповідачем роз'яснення виключно з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб та твердження представника Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" щодо перевищення відповідачем своїх повноважень.

Що стосується тверджень представника Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" стосовно невірного розтлумачення відповідачем власних повноважень у Роз'ясненні, що призвело до використання повноважень не з тією метою, з якою це повноваження було надано відповідачу законодавством, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В частині першій статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.04.2018 по справі №814/886/17 зазначив, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.

Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Таким чином, законодавством чітко визначено коло повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо проведення перевірки декларацій, вчинення відповідних дій при виявлені ознак корупційних правопорушень та необхідності складання висновку в разі виявлення таких правопорушень.

При цьому, твердження Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" щодо безпідставного посилання відповідача на приписи Закону України «Про запобігання корупції», оскільки слідчий, прокурор і суд не зобов'язані керуватись Законом України «Про запобігання корупції», а змушені діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, а також законами України, на які містяться посилання в Кримінальному процесуальному кодексі Україні і відповідними міжнародними договорами, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 1 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

При цьому, суд звертає увагу, що в самому Кримінальному процесуальному кодексі України зазначено саме формулювання «та інших законів України», однак позивач перекручує зміст даної статті, трактуючи її наступним чином «законами України, на які містяться посилання в Кримінальному процесуальному кодексі Україні», що не відповідає дійсності.

Відповідно до частини першої статті 1 Кримінального кодексу України, Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Натомість, частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Тобто, норми матеріального кримінального права можуть бути реалізовані лише у формі кримінального процесу, який регулюється кримінальним процесуальним законодавством.

Разом з тим, статті 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України нерозривно пов'язані із приписами Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, саме приписи Кримінального кодексу України, Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального процесуального кодексу України формують підстави, порядок та механізми виявлення наявності факту корупційних правопорушень, їх досудового розслідування та судового розгляду, що спростовує вище наведені доводи позивача.

Як вбачається з тексту роз'яснення, мотивом необхідності роз'яснень з питань необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: з'ясування достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення, Національним агентством у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 та 368-2 Кримінального кодексу України заявником зазначено наявність останнім часом стійкої неправомірної тенденції внесення правоохоронними органами відомостей за статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації) та статтею 368-2 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без жодних перевірок та відповідних висновків Національного агентства.

Відповідно, саме з метою роз'яснення прав та обов'язків осіб, які є суб'єктами правовідносин, що склалися, Національним агентством з питань запобігання корупції і було складено відповідне роз'яснення, затверджене рішенням від 08.12.2017 №1375.

При цьому, суд звертає увагу, що спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у даній сфері управління - відсутні.

Крім того, відповідачем наголошено, що роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції, затверджене рішенням від 08.12.2017 №1375 не створює нових правових норм для суб'єктів, на яких поширюється дія норм Закону України «Про запобігання корупції» та носить рекомендаційний характер.

Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2992 №731, державній реєстрації не підлягають акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення у тому числі податкові тощо).

Наведене в сукупності дає підставі вважати, що позивачами зроблено невірну оцінку чинного законодавства та власне перекручено зміст самого роз'яснення у спробах довести протиправність рішення від 08.12.2017 №1375.

Що стосується тверджень представника Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" щодо наявності обставин, що ставлять під сумнів неупередженість рішень Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме наявності приватного інтересу ОСОБА_6 уникнути можливої кримінальної відповідальності за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з протоколу чергового засідання Національного агентства з питань запобігання корупції №75, спірне рішення було прийняте одноголосно трьома членами Національного агентства з питань запобігання корупції: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, тобто у відповідності до вимогу Закону України «Про запобігання корупції» рішення прийняте більшою кількістю голосів від загального складу Національного агентства з питань запобігання корупції.

При цьому, позивач посилаючись на конфлікт інтересів голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_6 не надав суду жодних належних доказів на підтвердження вказаного. Так, посилання представника позивача на наявність кримінального провадження №52017000000000659, не є належним доказом того, що у ОСОБА_6 виник зазначений інтерес, адже вказане кримінальне провадження відкрито за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, голова Національного агентства повідомлення про підозру не отримувала, що не спростовано позивачем, таким чином твердження щодо наявності конфлікту інтересів будуються виключно на припущеннях позивача. При цьому, доказів того, що до ОСОБА_6 було застосовано адміністративне стягнення в порядку статті 172-7 Кодексу України по адміністративні правопорушення (за фактом порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) суду не надано. Тобто, самого факту конфлікту інтересів встановлено не було. При прийнятті оскаржуваного рішення ОСОБА_6 від посади відсторонена не була, діяла на підставі наданих їй законодавством повноважень, зворотного позивачем під час судового розгляду справи не доведено.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати відповідача утриматись від надання роз'яснень щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України, суд звертає, що згідно з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 24.05.2017 №6-951цс16 вимоги щодо вчинення чи утримання від вчинення певних дій в майбутньому не можуть бути задоволені, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а тому суд не може здійснювати захист прав та законних інтересів позивача на майбутнє, оскільки немає можливості встановити чи будуть порушені права певної особи в майбутньому.

Підсумовуючи вище викладене, суд наголошує на необґрунтованості позовних вимог Громадської організації "Український суспільно-правовий рух: ОСОБА_1 через право" та Громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан", оскільки позивачами не доведено суду протиправності дій та спірного рішення відповідача.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачами не надано жодних доказів того, що дії відповідача щодо прийняття рішення від 08.12.2017 №1375 про затвердження Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно необхідності попереднього встановлення фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення, Національним агентством з питань запобігання корупції у ході повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування для порушення кримінального проваджені за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 та статтею 368-2 Кримінального кодексу України, як і саме рішення від 08.12.2017 №1375 порушують їх права, свободи чи інтереси.

Як зазначив Верховий суд України в постанові від 11.04.2017 (справа №800/340/16) обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обгрунтованим.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2018.