Постановление суда № 77244761, 01.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

01 жовтня 2018 року м. Київ № 826/15765/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., ознайомившись із позовом та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Гнатюк Мирослави Валеріївни, треті особи - Київська обласна філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Самтек-Сервіс", про визнання протиправними дій та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1М.), до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Гнатюк Мирослави Валеріївни, (далі - відповідач), треті особи - Київська обласна філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу", (далі - третя особа-1), та Товариство з обмеженою відповідальністю "Самтек-Сервіс", (далі - третя особа-2, ТОВ "Самтек-Сервіс"), в якому позивач просив:

- визнати протиправною дію відповідача щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника, зміна підписантів щодо TOB "Самтек-Сервіс" (код ЄДРПОУ 01776501) від 10.07.2018 року за номером 10731070018004401;

- скасувати незаконно проведену державну реєстраційну дію №10731070018004401 від 10.07.2018 року, здійснену відповідачем.

Так, відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Більше того, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Тобто, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.

В той же час, ст. 15 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України), передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Так, аналізуючи матеріали позовної заяви та додані до нього документи, суд зазначає, що 03.07.2018 р. учасниками загальних зборів ТОВ "Самтек-Сервіс" прийняті певні рішення, які оформлені протоколом №23.

Водночас, як зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві оскаржувані дії (реєстраційні дії) вчинено саме на підставі протоколу №23 загальних зборів учасників ТОВ "Самтек-Сервіс" від 03.07.2018 р.

Аналізуючи предмет та підстави позову, в контексті викладених норм, суд зазначає, що позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб'єкта владних повноважень - відповідача, пов'язані з реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах ТОВ "Самтек-Сервіс", внесенням відомостей щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, здійснених на підставі протоколу №23 загальних зборів учасників ТОВ "Самтек-Сервіс", який позивач вважає незаконним.

Тобто, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом викликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої плати Верховного суду від 05.06.2018 р. у справі № 805/4506/16-а (провадження №11-479апп18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, аналізуючи у взаємозв'язку з наведеним суд констатує, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України для розгляду корпоративних спорів.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд відмовляє у відкритті провадження за позовом та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Гнатюк Мирослави Валеріївни, треті особи - Київська обласна філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Самтек-Сервіс", про визнання протиправними дій та скасування реєстраційної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Гнатюк Мирослави Валеріївни, треті особи - Київська обласна філія Комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Самтек-Сервіс", про визнання протиправними дій та скасування реєстраційної дії.

2. Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд його справи віднесено до юрисдикції загального суду та справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко