Постановление суда № 77237513, 18.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7362/16-к

Провадження № 1-кс/520/5534/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42016162010000032 від 20.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування встановлено, що голова кооперативу ОСОБА_1, під час виконання службових повноважень, у період з 17.11.2015 по 21.06.2016, діючи умисно всупереч інтересам служби – ОК «Набережний квартал – Жаботинського» та його асоційованих членів, за попередньою змовою з іншими невстановленими на цей час службовими особами кооперативу та підприємств-контрагентів, здійснив заволодіння в особливо великому розмірі коштами асоційованих членів кооперативу, якими здійснено сплату внесків на будівництво другої секції багатоквартирного житлового будинку, яким завдано матеріальний збиток в розмірі 41 506 407 гривень.

Своє клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яким завдано матеріальний збиток великій кількості потерпілих в розмірі 41 506 407 гривень та в подальшому ОСОБА_1 може нести цивільну відповідальність по відшкодуванню завданої шкоди. Крім того, грошовими коштами здобутими злочинним шляхом ОСОБА_1 також розпоряджалась ОСОБА_4, яка власних доходів не мала. З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання цивільного позову, виникла необхідність в накладенні арешту майна.

Своє клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яким завдано матеріальний збиток великій кількості потерпілих в розмірі 41 506 407 гривень та в подальшому ОСОБА_1 може нести цивільну відповідальність по відшкодуванню завданої шкоди. Крім того, грошовими коштами здобутими злочинним шляхом ОСОБА_1 також розпоряджалась ОСОБА_4, яка власних доходів не мала. З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання цивільного позову, виникла необхідність в накладенні арешту майна.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з’явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується долученою до матеріалів клопотання телефонограмою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту майна, метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є забезпечення виконання цивільного позову.

Разом з тим, ні до клопотання, ні в судовому засіданні, оскільки ні слідчий, ні прокурор в судове засідання не з’явилися, стороною обвинувачення не було долучено цивільного позову, дослідивши який, слідчий суддя, з урахуванням, зокрема, його обґрунтованого розміру та співмірності, мав би можливість встановити наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, доводи сторони обвинувачення в частині наявності необхідності накладення арешту майна з метою забезпечення цивільного позову є необґрунтованими, оскільки стороною обвинувачення не було доведено, що цивільний позов в рамках кримінального провадження №42016162010000032 від 20.04.2018 року наявний.

Враховуючи, що сторона обвинувачення будь-яких інших підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у своєму клопотанні не наводить, в судовому засіданні підстав для накладення арешту майна встановлено не було, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні поданого стороною обвинувачення клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42016162010000032 від 20.04.2018 року – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.