Постановление суда № 77229027, 26.09.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12380/18

У Х В А Л А

26 вересня 2018 року суддя Подільського районного суду м.Києва Войтенко Т. В. , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Разом з тим, провадження у даній справі не може бути відкрите Подільським районним судом м.Києва, а справа підлягає направленню за підсудністю у зв'язку з наступним.

При подачі позовної заяви позивач зазначив адресу відповідача: АДРЕСА_2. Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, позивач подав позов до Подільського районного суду м. Києва за місцем реєстрації відповідача.

Однак, за правилами ст.30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить стягнути заборгованість за спожиту

електричну енергію відповідно до договору 2008362412 від 23.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» Фастівським РП, яка споживалася у будинку АДРЕСА_1

Як роз'яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з відповідача як власника жилого приміщення загальною площею 229, 30 кв. м. у будинку АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Фастівського району Київської області.

Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є витрати пов'язані з утриманням цього нерухомого майна, і відповідно до положень ст. 30 ЦПК України даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

В даному випадку предметом позову є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з власника нерухомого майна, а тому до вказаних правовідносин мають застосовуватися саме правила виключної підсудності, передбачені ст. 30 ЦПК України.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Подільського районного суду м. Києва, позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області за місцем знаходження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - передати для розгляду за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області (вулиця Івана Ступака, 25, Фастів, Київська обл., 08500).

Передачу справи на розгляд Фастівський міськрайонний суд Київської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

СуддяТ. В. Войтенко