Решение № 77217553, 08.10.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5033/18

(2/199/2348/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Амур», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, зазначивши, що 10 квітня 1987 року Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів за № 261 «Про заснування гаражно-будівельного кооперативу «АМУР» затверджено рішення загальних зборів автолюбителів житлового масиву Фрунзенський про заснування гаражно-будівельного кооперативу «АМУР», Статут кооперативу, списки членів кооперативу, розроблено проект забудови напівпідземними гаражами на відведеній земельній ділянці площею 1,2га.

ГК «АМУР» відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємств та громадських формувань зареєстровано 10.04.1987 року, запис до Реєстру внесений 16.11.2004 року за номером 12241200000004457. Позивач вступив до ГК «АМУР» 07.07.2004 року, заборгованості із сплати внесків, інших платежів тощо перед відповідачем не має.

Приблизно на початку 2018 року позивач звернувся до керівництва ГК «АМУР» із проханням надати належним чином засвідчені документи для оформлення права власності на гаражі, які ним було побудовано за власні кошти у 2005 році. Але керівництво ГК «АМУР» повідомило позивачу, що видати запитуванні документи неможливо, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого права власності шляхом його визнання.

Позивач в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи, про, що надала письмову заяву.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому просив вирішити справу на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час, місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 квітня 1987 року Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів за № 261 «Про заснування гаражно-будівельного кооперативу «АМУР» затверджено рішення загальних зборів автолюбителів житлового масиву Фрунзенський про заснування гаражно-будівельного кооперативу «АМУР», Статут кооперативу, списки членів кооперативу, розроблено проект забудови напівпідземними гаражами на відведеній земельній ділянці площею 1,2га.

. Позивач вступив до ГК «АМУР» 07.07.2004 року, заборгованості із сплати внесків, інших платежів тощо перед відповідачем не має.

Приблизно на початку 2018 року позивач звернувся до відповідача із проханням надати належним чином засвідчені документи для оформлення права власності на гаражі, які ним побудовані у 2005 році, проте отримав відмову, що підтвердив представник відповідача у відзиві на позовну заяву.

Згідно ст.. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Частинами 1,2 ст. 328 ЦК України встановлено, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 28.06.91 року "Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів" N 5 від 28.06.91 року член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 28.06.91 року "Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів" у тому разі, коли встановлені статутом ГБК правила суперечать законодавству, застосовується чинне законодавство.

Згідно п.п. а) п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.06.1991 року №5 «Про практику розгляду судами цивільних вправ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» член ГБК, який повністю вніс свій пай на гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Ст.. 19-1 Закону «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі викладеного та наданих доказів позовні вимоги підлягають задоволенню та визнати за позивачем право власності на гараж № 363, загальною площею 78,1 кв.м., та гараж № 364, загальною площею 55,9 кв.м., що розташовані у гаражному кооперативі «АМУР», за адресою: м. Дніпро, вул. Дементьєва, буд. 3.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати позивача у вигляді судового збору стягнути з відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 264-266 ЦПК України, ст.391 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Амур» про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місто АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), право власності на гараж АДРЕСА_2, площею 78,1 кв.м. та гараж АДРЕСА_3 площею 55,9 кв.м., в Гаражному кооперативі «Амур», розташованому по АДРЕСА_4

Стягнути з Гаражного кооперативу «Амур» ( м. Дніпро, вулиця Дементьєва,3, код ЄДРПОУ 25007894) на користьОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1874,00 грн..

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя