Решение № 77192248, 17.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2018 року № 826/10432/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Левкович А.С., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрпошта» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін:

від позивача Іванець О.В., Бусюкін А.І.

від відповідача Галицька Д.І.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось з адміністративним позовом публічне акціонерне товариство «Укрпошта» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки визначений Податковим кодексом України в редакції до 01.01.2017 року, а відтак оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209 є протиправними.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209 прийнято у зв'язку із виявленням порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладених.

Ухвалою суду від 01.09.2017 року відкрито провадження та справу призначено до вирішення в судовому засіданні.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017 року) ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом:

Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку ПАТ «Укрпошта» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 року по 23.10.2015 року, за результатом якої складено акт від 21.04.2017 року №909/28-10-42-09/21560045 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: граничних термінів своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних згідно з переліком в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 8 983,99 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час реєстрації податкових накладних в ЄРПН) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України, а саме: така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Також, питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Зокрема, відповідно до п.п. 2.5.1 п. 2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки.

З системного аналізу викладеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки (в редакції, яка діяла до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.05.2018 (справа № 826/1975/17), а саме зазначено, що питання своєчасності сплати грошових зобов'язань відповідно до приписів статті 75 ПК України є предметом саме документальної перевірки.

21 грудня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII), змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки.

У зв'язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2017 року пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, якою передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних що полягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01.01.2017 року.

Проте, відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 року по 23.10.2015 року на підставі податкового законодавства, яке набуло чинності з 01.01.2017 року.

Факт порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України викладений в акті перевірки сторонами не заперечується, отже не потребує доказування.

Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 зазначив, що невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду у постановах від 16.01.2018 у справі № 2а/1570/4582/11, від 13.02.2018 у справі № 808/3439/16, від 21.02.2018 у справі № 821/371/17.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Протиправність проведення камеральної перевірки за період з 01.10.2015 року по 23.10.2015 року на підставі ст. 75, 76 Податкового кодексу України, які набули чинності з 01.01.2017 вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.04.2017 року №0010471201 прийнятого за результатом такої камеральної перевірки, висновки якої оформлені актом перевірки.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул Хрещатик, 22, код ЄДР 21560045) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул Дегтярівська, 11-Г, код ЄДР 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.05.2017 року №0002754209 прийняте Офісом великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул Дегтярівська, 11-Г, код ЄДР 39440996).

3. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (01001, м. Київ, вул Хрещатик, 22, код ЄДР 21560045) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул Дегтярівська, 11-Г, код ЄДР 39440996) судовий збір в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда