Решение № 7713708, 01.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 11/1

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова компанія - 2006”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрівськ м. Луганськ

про стягнення 2756 грн. 22 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача Орлова В.В., представник за довіреністю № 1 від 01.01.2010;

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за неналежне виконання умов договору поставки товару № 239 від 28.08.2009 в сумі 2 296 грн. 57 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 46 грн. 32 коп., пені у розмірі 119 грн. 60 коп., 10 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 64 грн. 07 коп. та штрафу неустойку в розмірі 10 % - 229 грн. 66 коп.

Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем зобовязань за укладеним між сторонами договором № 239 від 28.08.2009 та в судовому засіданні підтримані представником позивача у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, у звязку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

28.08.2009 сторонами у справі був укладений договір № 239 (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) зобовязався передати у власність Покупцю (відповідачу у справі) товар, а останній зобовязався прийняти товар на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до умов пункту 2.2 договору Покупець повинен оплатити товару протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

За видатковою накладною № 17444 від 29.08.2009 позивачем на виконання умов договору відповідачеві був поставлений товар на суму 2 296 грн. 57 коп.

Факт отримання обумовленого договором товару відповідачем у справі не спростований та підтверджений підписом ОСОБА_1 на вказаній вище видатковій накладній.

Доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт поставки відповідачем позивачеві обумовленого договором товару та факт існування заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 296 грн. 57 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 296 грн. 57 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі умов пункту 7.2 договору та приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочу платежу згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с. 3) у розмірі 119 грн. 60 коп.

Розрахунок суми пені є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства, а тому вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 119 грн. 60 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Обґрунтованою є і вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу неустойки у розмірі 10 % від суми заборгованості, що за даним позовом становить 229 грн. 66 коп., оскільки застосування такого виду штрафних санкцій передбачено договором сторін (пункт 7.3 договору) та не суперечить приписам чинного законодавства.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 7.3 договору передбачено сплату покупцем 10 % річних від простроченої суми. Позивачем обґрунтовано, виходячи з умов договору та приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано 10 % річних у сумі 64 грн. 07 коп., що підлягають стягненню з відповідача у зазначеній позивачем сумі.

До стягнення з відповідача позивачем заявлені інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 46 грн. 32 коп.

Розрахунок сум інфляційних нарахувань на суму боргу здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за поставлений позивачем товар відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі свого повноважного представника.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова компанія-2006», вул. Радгоспна, 36, смт. Ювілейне Дніпропетровської області, код 34432852, заборгованість 2 296 грн. 57 коп., інфляційні нарахування у розмірі 46 грн. 32 коп., пеню у розмірі 119 грн. 60 коп., 10 % річних за користування грошовими коштами у розмірі 64 грн. 07 коп. та штраф неустойку в розмірі 10 % - 229 грн. 66 коп., а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 03.02.2010.

Суддя М.О. Москаленко