Решение № 77124348, 12.10.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3112/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Бокоч С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Кочкуватська сільська рада Татарбунарського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року заявник звернувся до суду із зазначеною вище заявою, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його бабуся ОСОБА_2, яка ще за життя, 12.03.2007 року, склала заповіт , відповідно до якого заповіла заявнику земельну ділянку, площею 6,06 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Заявник звернувся до приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв"язку з пропуском строку для подання заяви для прийняття спадщини.

Завник посилаючись на те,що на день відкриття спадщини після смерті своєї бабусі вони проживали разом, просить суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини.

Встановлення зазначеного факту необхідно для прийняття спадщини.

Заявник в судове засідання не з"явився, але від його представника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з"явився.

Дослідивши матеріали справи суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК , окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1), суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2).

Ч. 6 ст. 294 цього Кодексу передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ч. 2 ст. 315 ЦПК визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оцінюючи правовідносини, що виникли у заявника у зв'язку з наведеними вище обставинами, суд виходить з наступних положень законодавства, що були чинними на час певних подій або дій зазначених у рішенні осіб.

Статтею 1223 ЦК визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина 5 цієї статті передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2

12.03.2007 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 6,06 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кочкуватської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Статтею 1221 ЦК визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 1 статті 29 ЦК передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Стаття 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачала, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Згідно акту Великодолинської селищної ради від 12.09.2018 року ОСОБА_3 по день смерті проживала разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, у будинку, який належить ОСОБА_1

Зазначені обставини впливають на підтвердження обставин щодо прийняття заявником спадщини внаслідок постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Керуючись статтями 263-265, 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 на день її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дн його ухвалення.

Суддя А.І. Бочаров.