Постановление суда № 77113299, 11.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23923/18

Провадження № 1-в/127/712/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретарі Коцюби І.П.,

за участю прокурора Беспалюка А.О.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення від відбування покарання, у зв’язку з закінченням строків давності, суд –

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком апеляційного суду Харьківської області суду від 24.11.2003 року.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 своє клопотання підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в письмовому клопотанні. Додатково зазначивши, що враховуючи, те що на сьогоднішній день він відбув 15 років покарання у вигляді позбавлення волі, його фізична смерть не настала, вирок у вигляді довічного позбавлення волі за 15 річний період не був виконаний, а тому зважаючи на те що законом України передбачена можливість звільнення від відбування покарання осіб засуджених до довічного позбавлення волі після 15 років з моменту набуття вироком законної сили вважає, що він має бути звільнений від відбування покарання, у зв’язку з закінченням строків давності.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_1 клопотання свого підзахисного підтримав повністю, просив його задовольнити, враховуючи вимоги ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка 11.09.1997 року набрала чинності для України.

Прокурор Беспалюк А.О. заперечив проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_2 з мотивів відсутності правових підстав для застосування ст. 80 КК України.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_2, враховуючи думку захисника ОСОБА_1, думку прокурора Беспалюка А.О., дослідивши матеріали особової справи та клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Так, ОСОБА_2 засуджено вироком апеляційного суду Харьківської області від 24.11.2003 року до довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного суду України від 22.06.2004 року вирок апеляційного суду Харьківської області від 24.11.2003 року відносно ОСОБА_2 в частині призначеного покарання залишено без змін.

На даний час засуджений відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі у Вінницькій установі виконання покарань № 1.

У відповідності до ст. 152 КВК України, підставою звільнення від відбування покарання є відбуття строку покарання, призначеного вироком суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк п'ятнадцять років у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років за особливо тяжкий злочин.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КК України, питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом; якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.

Також вважаю за необхідне зазначити, що положенням ч. 1 ст. 87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч. 2 ст. 87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.

Детальний механізм помилування визначений Положенням «Про порядок здійснення помилування», затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.

Таким чином, нормами Кримінального Кодексу України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Такою можливістю вправі скористатися ОСОБА_2

Зважаючи на вище викладене, матеріали особової справи, а також зміст клопотання ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 80 КК України, ст. ст. 152 КВК України, ст. ст. 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення від відбування покарання, у зв’язку з закінченням строків давності залишити без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: