Решение № 77106960, 08.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. справа № 814/1162/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54038

до відповідача:Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв,54030

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2015 № 3818-17,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2015 року №3818-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняття рішень щодо встановлення ставок транспортного податку Податковим кодексом України віднесено до компетенції міських рад, які в сою чергу не можуть змінюватись протягом бюджетного року, а нарахування такого податку визначено ст. 267 Податкового кодексу України. У зв'язку з тим, що міська рада прийняла рішення щодо транспортного податку у 2015 році, податок повинен нараховуватись з 2016 року, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду відзивна позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам Податкового кодексу України та є законним.

Ухвалою суду від 16.05.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали, процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Справа розглянута за правилами спрощеного провадження із викликом сторін.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 28.08.2015 р. за позивачем зареєстровано автомобіль марки TOYOTA модель HIGHLENDER, 2012 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб. см.

10.11.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №3818-17, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 10416,67 грн.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акту статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відтак, органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) необхідно в місячний термін, тобто до 01 лютого 2015 року, прийняти рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п.п. 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).

Судом встановлено, що Миколаївською міською радою прийнято "Положення про податок на майно", затверджене рішенням від 18.03.2015 року № 46/24.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначена норма узгоджується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято до 15 липня 2014 року.

Відтак, суд зазначає, що рішення місцевих рад стосовно транспортного податку, прийняті в 2015р., не могли бути застосовані в цьому ж 2015 р. Такі рішення могли передбачати плановим лише 2016р. і саме з цього періоду транспортний податок міг вважатись встановленим місцевою радою.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений квитанцією №0.0.1032602201.1 від 11.05.2018 р.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 -246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54038, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39554010) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області №3818-17 від 10.11.2015 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 39554010) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54038, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в сумі 704,80 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз