Решение № 77078417, 01.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3695/18

Провадження № 2/201/1580/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Самара» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2018р. КС «Самара» звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором (а.с.№ 3).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що між КС «Самара» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 231/16 від 29.12.2016р., за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти строком на 10 місяців до 28.10.2017р. в сумі 8 000 грн. В зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором мається заборгованість в сумі 20 092,49 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також судові витрати по справі.

Відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалою судді від 11.05.2018р. призначено розгляд справи у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 15).

Представник позивача – ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 05.07.2018р. - а.с. № 30) 01.10.2018р. надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі (а.с. № 29).

Відповідачка ОСОБА_1 01.10.2018р. суду надала заяву, в якій не погоджувалась з позовними вимогами, просила скасувати відсотки за договором, оскільки має тяжкі хвороби (а.с. № 31).

Відповідно до положень ст. 223, ч.2 ст.247 ЦПК України, та враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, їз заяви про розгляд справи за їх відсутності, розгляд справи здійснюється без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Підстав для винесення по справі заочного рішення відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України не вбачається, оскільки відповідачка надала свої заперечення проти позову, яким буде дана належна оцінка поряд з іншими обставинами та доказами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, 15 вересня 2015р. між КС «Самара» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 231/16 від 29.12.2016р., за умовами якого кредитна спілка зобов’язалася надати позичальнику кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 10 місяців до 28.10.2017р., зі сплатою процентів (а.с. № 5-6). Пунктом 4.4 вказаного договору також встановлено, що при порушені позивальником строків сплати кредиту більше ніж на 15 календарних днів, з 16-го дня кредитодавець нараховує процент за користування кредитом із рахунку 0,5 % на день від суми залишку за кредитом за кожен день простроченої заборгованості за кредитом до повного її погашення.

Кредитна спілка «Самара» виконала взяті на себе зобов’язання за вказаним кредитним договором та надала позичальнику грошові кошти в розмірі 8 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 29.12.2016р., що містяться в матеріалах справи (а.с. № 7).

В зв’язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, станом на 15.03.2018р. виникла заборгованість в сумі 20 092,49 грн., що складається з: 7 573,39 грн. - заборгованість по кредиту; 12 519,10 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що Кредитна спілка «Самара» всі передбачені договором умови виконала в повному обсязі, відповідач уклав договори та приймав кошти і зобов'язувався їх виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.

Заперечення відповідачки стосовно того, що вона просить не стягувати з неї відсотки за договором, оскільки має тяжкі хвороби, суд не може положити в основу рішення про часткове задоволення позову, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, оцінивши надані позивачем письмові докази, зміст заперечень відповідачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кредитної спілки «Самара» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 1 762 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. № 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 202, 509, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, 89, 141, ч.4 ст. 223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265 ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Кредитної спілки «Самара» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Самара» заборгованість за кредитним договором № 231/16 від 29.12.2016р. в сумі 20 092,49 грн., що складається з: 7 573,39 грн. - заборгованість по кредиту; 12 519,10 грн. - проценти за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Самара» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Ткаченко Н.В.