Постановление суда № 77043021, 10.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5221/18

УХВАЛА

10 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Суворівські ковбаси» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) дозвільної системи у сфері господарської діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить суд застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю «Суворівські ковбаси» (вул. Комсомольська, 105-А, смт. Суворове, Ізмаїльського району, Одеська область, 68640) заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов'язання відповідача зупинити роботи з експлуатації трансформаторної підстанції КТП № 675 10/0,4 кВа, цеху по забою свиней та КРС (великої рогатої худоби), холодильних установок, що розташовані за адресою: вул. Комсомольська, буд. 105-А, смт. Суворове, Ізмаїльський район та зупинити виконання газонебезпечних робіт за адресою вул. Комсомольська, буд. 105-А, смт. Суворове, Ізмаїльський район, у зв'язку із загрозою життю та здоров’ю людей.

Разом із заявою позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі. В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що отримання платіжного доручення по сплаті судового збору за подачу адміністративного позову потребує додаткового часу.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Так відповідно до частини 2 ст.161 КАС України суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підтвердження направлення на адресу відповідача адміністративного позову з додатками, позивач надав до суду фіскальний чек та лист адресований товариству з обмеженою відповідальністю «Суворівські ковбаси» від 08.10.2018 року №15/01-33-8962 про надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 27 п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв’язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 року зазначено, що належним доказом надіслання суб’єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення, з поштовим штемпелем, разом із розрахунковим документом.

Таким чином, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення з поштовим штемпелем і з розрахунковим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Відповідно до ч.5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач проставив на копіях документів лише штамп “копія”, печатку канцелярії, підпис особи та її ПІБ. Разом з тим на копіях додатків до позовної заяви відсутні дата завірення оригіналу та назва посади особи, яка засвідчує копію.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не було дотримано вимог ч. 5 ст. 94 КАС України та не завірено належним чином письмові докази, що додані до позовної заяви.

Крім того, в порушення п. 8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

З наведеного слідує, що головне управління Держпраці в Одеській області не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія Закону № 3674-VI щодо відстрочення сплати судового збору.

Суд також зазначає, що клопотання головного управління Держпраці в Одеській області від 08.10.2018 року про відстрочення позивачу сплати судового збору є невмотивованим належним чином. При цьому посилання позивача у клопотанні від 08.10.2018 року на необхідність отримання платіжного доручення головним управлінням Держпраці в Одеській області протягом додаткового часу, на думку суду, не може бути самостійною та достатньою підставою для задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору. Інших обґрунтувань або обставин, які б свідчили про неспроможність сплати судового збору позивачем до вирішення справи по суті, головним управлінням Держпраці в Одеській області у клопотанні не зазначено.

Крім того суд зазначає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є правом суду. Невмотивоване відстрочення сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб’єктів звернення до суду.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, розмір ставки судового збору складає – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1762, 00 гривень.

Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даного адміністративного позову судовий збір у розмірі 1762, 00 гривень.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви, доказів надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, зокрема опису вкладення до поштового відправлення, та оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Суворівські ковбаси» про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) дозвільної системи у сфері господарської діяльності - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.