Решение № 77001998, 02.10.2018, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/350/18

Провадження № 2/661/379/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Бойко М.Є.,

за участю секретаря: Ярошенко І.В.,

розглянувши у загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в м. Нова Каховка, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що 01.12.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою був укладений договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов цього договору, утворилася заборгованість, яка станом на 31.12.2017 року становить 63 178.41 грн, та складається з: 4 470 грн. заборгованості за кредитом; 52023.72 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3200 грн. – заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів: 500.00 грн (фіксована частина), 2984,69 грн - штраф (процентна складова), і яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_2 надала до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому із заявленими позовними вимогами позивача не погодилася, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідач з умовами та правилами надання банківських послуг ознайомлений не був, підписав лише Анкету-заяву від 01.12.2010 року. З витягу з Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що він не містить підпису відповідача, а тому банком не надано належних доказів на підтвердження того, що клієнт, підписуючи заяву позичальника, взяв на себе зобов’язання саме у відповідності з цими Умовами. Також зазначила, що, відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, відповідно до довідки про умови кредитування з користування кредитної картки «універсальна, 30 днів льготного періоду» по договору ОСОБА_1, яка додана до матеріалів цивільної справи, розрахунок процентів на залишок кредиту складає 10% річних, тобто, на думку представника відповідача, банком взагалі не вірно розрахована його заборгованість по процентам за користування кредитом.

Крім того, представник відповідача вказала, що строк дії договору між сторонами, відповідно до строку дії кредитної картки, закінчився 01.12.2011 року, банк мав довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а тому, відповідно, сплив строк позовної давності, а його збільшення банком в односторонньому порядку не відповідає вимогам ст. 259 ЦК України, якою передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена лише за домовленістю сторін.

У відповіді на відзив представник ПАТ КБ «Приватбанк» зазначила, що відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг; заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Позивач вважає, що надав суду докази щодо ознайомлення відповідача із зазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг та наказу від 06.03.2010 року, яким вони були затверджені.

З приводу клопотання щодо застосування судом строку позовної давності послалася на правову позицію ВСУ, викладену у постанові від 19.03.2014 року по справі № 6-14цс14 та постанові від 18.06.2014 року по справі № 6-61цс14, за висновками яких кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору. Крім того, відповідно до умов договору, а саме п. 1.1.7.31, строк позовної давності за кредитним договором був збільшений до 50 років, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, тому з підстав вищенаведених просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

2. Заяви, клопотання позивача, відповідача

Від представника відповідача до суду надійшло письмове клопотання про залучення до участі у справі колишньої дружини відповідача ОСОБА_3, в обґрунтування якого вона посилалась на те, що відповідач отримав кредит, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, гроші витратив на придбання пральної машини, а тому договір, який укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого подружжя.

Крім того, в ході розгляду справи, представник відповідача надала письмове клопотання про застосування строку позовної давності, посилаючись на термін дії даного договору, який відповідно до строку дії кредитної картки, закінчився 01.12.2011 року. Вказала, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся з відповідним позовом до суду лише 28.02.2018 року, чим порушив загальну позовну давність, встановлену ст. 257 ЦК України тривалістю в три роки.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 13.03.2018 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду на 23.05.2018 року.

Ухвалою суду від 12.06.2018 року представнику відповідача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 було відмовлено.

Позивачем надано суду письмову заяву, в якій представник позов підтримала та просила проводити судові засідання в її відсутність, проти чого учасники судового розгляду не заперечували, а тому суд вважав за можливе розглядати справу без участі представника позивача.

Проте, в ході судового розгляду з’ясувалося, що відповідач позовні вимоги не визнає, а вирішити справу на підставі наявних документів неможливо, а тому ухвалою судді від 27.06.2018 року явку представника позивача було визнано обов’язковою.

Відповідач надав суду письмову заяву, в якій проти задоволення позову заперечував, просив проводити судові засідання в його відсутність, за участю його адвоката ОСОБА_2, проти чого учасники судового розгляду не заперечували, а тому суд вважав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши пояснення учасників процесу, повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 01.12.2010 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 останній отримав кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом в розмірі 5000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 також заповнено Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що ним не заперечується.

Своїм підписом відповідач засвідчив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини внаслідок приєднання ОСОБА_1 до умов банку та таке приєднання відповідачем вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях ст.634 ЦК України. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Згідно з умовами договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання щодо повернення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, розмір яких визначений у 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним.

При цьому позичальник дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється рішенням банку та позичальник дає банку право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Карта діє до останнього дня місяця, указаного на лицьовій стороні карти (пункти 2.1.1.2.1, 2.1.1.2.3, 2.1.12.4, 2.1.1.2.11). Згідно укладеного кредитного договору відповідач отримав картки №4149437413880913 та 4149437715852115, строк дії останньої - вересень 2015 року (включно).

За умовами укладеного кредитного договору сторони погодили зміну строку виконання зобов’язання за певних умов, а саме: відповідно до п.2.1.1.12.4 Правил користування платіжною карткою у разі наявності простроченого кредиту строком повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості.

Умовами договору передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань.

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

В даному випадку пеня і два різних види штрафів, нараховані в один і той же період, на переконання суду, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 250 грн. 00 коп. та штраф (процентна складова) - 1665,71 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов.

6. Висновки суду

З урахуванням повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову АТ КБ «Приватбанк».

Сторонами 01.12.2010 року укладено договір про надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві.

Діючим законодавством не заборонено встановлювати інші види забезпечення виконання зобов'язань, підстави сплати, правова форма та розмір яких визначаються договором або законом, а тому встановлення в договорі підвищених відсотків як санкції за користування кредитом понад визначений у договорі строк є забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором, яке передбачене домовленістю сторін і не суперечить законодавству.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором, укладеним з відповідачем станом на 31.12.2017 року становить 63 178.41 грн, та складається з: 4 470 грн. заборгованості за кредитом; 52023.72 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3200 грн. – заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів : 500.00 грн (фіксована частина), 2984,69 грн - штраф (процентна складова).

Зазначена сума заборгованості за Договором відповідачем ОСОБА_1 на користь банку у добровільному порядку на час розгляду цієї справи у суді, не сплачена.

Згідно із наданим суду розрахунком за договором б/н від 1.12.2010року ОСОБА_1 здійснив останній платіж на погашення своєї заборгованості у розмірі 2000 грн. 26 травня 2015 року, а тому на 211-й день після цієї дати, яким у цій справі є 26.11.2015 року, у позивача виникло право вимагати повернення кредиту в повному обсязі, саме з цього часу і почав перебіг строку загальної позовної давності, який позивачем не пропущений, оскільки останній звернувся до суду 05.02.2018 року, тобто, в межах встановленої ст.257 ЦК України загальної позовної давності у три роки.

Оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

В даному випадку пеня і два різних види штрафів, нараховані в один і той же період, на переконання суду, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 250 грн. 00 коп. та штраф (процентна складова) - 1665,71 грн. не підлягають задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов.

За таких обставин позовні вимоги в частині одночасного стягнення з боржника пені та штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 2984 грн. 69 коп.) задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом, процентам за користування кредитом, за пенею та комісію станом на 26.11.2015 року - 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості в сумі 10 838,17 грн., з яких: 4 470 грн. - заборгованість за кредитом, 5 668,17 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 700 грн. – заборгованість за комісією.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11,76-83, 141,263-265ЦПК України, ст.ст. 525,526,536, 615,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 74900, м.Нова Каховка, Херсонської області, пр.Перемоги, 6/58, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 01.12.2010 року в сумі 10 838,17 грн. з яких: 4 470 грн. - заборгованість за кредитом, 5 668,17 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом та 700 грн. – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: 74900, м.Нова Каховка, Херсонської області, пр.Перемоги, 6/58, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати у сумі 1762 грн..

В іншій частині позову – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а при оголошенні судом вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2018 року.

Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair/sud2117.

Суддя М. Є. Бойко