Решение № 76986721, 26.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№805/5055/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

секретаря Кононенко В.В.,

за участю:

представник позивача не з'явився,

представника відповідача Лещенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.02.2018 №Ю-14-23 на суму 367173,42грн,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ", звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.02.2018 №Ю-14-23 на суму 367173,42грн/а.с.4-6/.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 лютого 2018 року ним було отримано засобами поштового зв'язку вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 05 лютого 2018 року №Ю-14-23 про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 367173,42грн. Вважає, що податковий орган ігнорує положення п.9-4 розділу VІІІ прикінцевих проложень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне слоціальне страхування». ТОВ "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" є звільненим від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне слоціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

У зв'язку із чим, просить суд, визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.02.2018 №Ю-14-23 про сплату боргу з єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у сумі 367173,42грн /а.с.6/.

Відповідач із позовними вимоги не погодився, надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оскільки орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Згідно з пунктами 3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати дного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, твердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (у редакції іказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованого в їністерстві юстиції України від 21.04.2016 №609/28739) у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та або борги зі сплати фінансових санкцій орган доходів і зборів, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилають вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи ргану доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. З урахуванням облікових даних з інформаційної системи органу оходів і зборів заборгованість Позивача, станом на 05.02.2018 становила 367 173,42 грн, ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2018 № Ю-14-23, згідно вимог чинного законодавства. Просить суд відмовити у задоволенні позову /а.с.33-38/.

Ухвалою від 27 червня 2018 року відкрито провадження по справі та призначене підготовче судове засідання/а.с.1/.

13 липня 2018 року електронною поштою на адресу суду відповідачем надіслано відзив на позовну заяву /а.с.33-38/.

18 липня 2018 року у судовому засіданні представником позивача надано відповідь на відзив /а.с.67-69/.

Судом, 18 липня 2018 року у підготовчому провадженні оголошено переву до 23 липня 2018 року.

23 липня 2018 року представником позивача надано заяву про відкладення розгляду справи /а.с.74/.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року відкладено підготовче провадження до 22 серпня 2018 року /а.с.76/.

21 серпня 2018 року електронною поштою представником позивача надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача /а.с.79-80/.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с.84/.

Представник позивача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі/а.с.90/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без уого участі, в якій наполягав на задоволенні позову. У відповіді на відзив зазначив, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Зазначає, що ТОВ "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція. Спірна вимога сформована відповідачем 05 лютого 2018 року відповідно до ст. 25 Закону України№ 2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абз. другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний чоціальний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів, у| порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. З огляду на що зазначає, що спірна вимога є протиправною та підлягає скасуванню /а.с.67-69/.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представник відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ", код ЄДРПОУ 36443355, юр. адреса: 85654, Донецька область, село Новомихайлівка, вул. Леніна, 64, - знаходиться на податковому обліку у Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, в якості платника податків та інші обов'язкових платежів, зокрема єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування / а.с.7-10/.Господарську діяльність позивач здійснює на адміністративній території Мар'їнського району Донецької області.

Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади.

05 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято вимогу №Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 367173,42грн/а.с.21/.

02 березня 2018 року позивач звернувся зі скаргою на вказану вимогу до ДФС України в Донецькій області.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 05 квітня 2018 року №12142/6/99-99-11-02-02-25 вимогу ГУ ДФС у Донецькій області прийнято вимогу №Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 367173,42грн залишено без змін а скаргу ТОВ "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" залишено без задоволення /а.с.23-24/.

Позивач вважає вказану вимогу податкового органу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, в зв'язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пп. 14.1.1-1.п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до абз.1,4,5 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Слов'янськ Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Слов'янськ Донецької області.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014, у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Так, відповідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указом Президента України «Про рішення Рад національної безпеки і оборони України ід 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки. Вказаний Указ Президента набрав чинності 30 квітня 2018 року, тобто з дня його опублікування.

Глава держави також підписав Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей».

Згідно цього наказу з 14 години 00 хвилин 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил», - повідомив Петро Порошенко під час наради із військовим керівництвом щодо початку операції Об'єднаних сил. Крім того, Президент України підписав Наказ Верховного Головнокомандувача «Про затвердження положення про об'єднаний оперативний штаб ЗСУ».

Введене зазначеним вище Указом Президента України рішення РНБО має статус «для службового користування» і його текст не оприлюднений. Тому у суду немає можливості надати формальну правову оцінку змісту зазначеному рішенню РНБО.

В публікації від 30 квітня 2018 року, також розміщеної на офіційній інтернет-сторінці Президента України, оприлюднено наступну інформацію: «АТО закінчено», - підкреслив Верховний Головнокомандувач. «Хочу окремо наголосити, що завершення режиму широкомасштабної антитерористичної операції не позбавляє нас можливості оголошення АТО в будь-який час, коли виникає терористична загроза на звільнених територіях», - підкреслив Петро Порошенко. Президент також особливо відзначив, що зараз в документах міжнародних організацій, окремих заявах наших партнерів і союзників чітко вказано: те, що відбувається на Сході України, називається агресія РФ, те, що відбулося в Криму, називається незаконна анексія РФ суверенного українського Криму. «Світ визнав факт агресії. І саме це дало нам можливість зафіксувати це у внутрішніх законодавчих актах України», - додав він. При цьому Глава держави зазначив, що прийнятий Верховною Радою Закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях відображає його стратегію щодо звільнення окупованих територій. «Цим Законом створено нову правову основу для вирішення завдань у відсічі ворожої агресії на Донбасі, а в перспективі і відновлення територіальної цілісності України», - підкреслив Петро Порошенко. Водночас, він доручив РНБОУ, керівниками силових відомств проаналізувати законодавчу базу і, в разі необхідності внести пропозиції щодо вдосконалення законодавства у зв'язку із завершенням проведення широкомасштабної АТО. «Таким чином, з сьогоднішнього дня, 30 квітня 2018 року, широкомасштабна АТО на території Донецької і Луганської областей завершується. Ми зараз розпочинаємо військову операцію під керівництвом ЗСУ для забезпечення захисту територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої держави», - сказав Президент.

Отже, проведення Операції Об'єднаних Сил передбачається виконанням Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Операція Об'єднаних сил, фактично, є переформатуванням Антитерористичної операції з введенням воєнного або надзвичайного стану, переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ

Аналіз наведених актів та коментарів високопосадових осіб, дає підстави вважати, що 30 квітня 2018 року відбулося завершення (закінчення) антитерористичної операції, адже «завершувати» означає доводити виконання, здійснювати що-небудь до остаточного кінця; закінчувати; а «змінювати» - приходити на зміну чому-небудь, з'явлення замість того, що зникло, перестало існувати, діяти.

Виходячи з цього, положення п. 9-4 розділу VІІІ Закону про ЄСВ суд розуміє наступним чином: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону України, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану), а саме до 30 квітня 2018 року. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, яким є 30 квітня 2018 року.

Таким чином, приписи п. 9-4 розділу VІІІ Закону про ЄСВ підлягають застосуванню до конкретних правовідносин за умови, що платник ЄСВ перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, та не пізніше 30 днів, наступних за 30 квітня 2018 року (днем закінчення антитерористичної операції, розпочатої відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року) подав до органів доходів і зборів за основним місцем обліку заяву про звільнення від виконання обов'язків зі сплати ЄСВ за період з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року.

Такої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" до контролючого органу не подавало.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Згідно з п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Із наведених приписів випливає, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка може бути списана у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 28 розділу І Закону України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", але положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а змін безпосередньо до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Тобто, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" після набрання ними чинності стали невід'ємною складовою Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а сам пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" вичерпав свою функцію. Аналогічний підхід застосовано Конституційним Судом України в ухвалі від 05.02.2008 справа №2-1/2008.

Оскільки на момент прийняття спірного рішення п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не був скасований та зміни до нього не були внесені, він продовжував свою дію.

Суд звертає увагу, що недоїмка у спірній вимозі була сформована внаслідок подання самим позивачем відповідної звітності з єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку/а.с.29-60/.

Щодо врахування висновків, викладених в постановах Верховного суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд зазначає наступне.

Правові позиції Верховного суду що застосування норм права до спірних правовідносин були висловлені до завершення антитерористичної операції.

Позивач звернувся до суду із даним позовом після завершення антитерористичної операції тому суд вирішує спір з урахуванням цієї обставини.

Із системного аналізу абзаців першого, другого та четвертого п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і ст.101 Податкового кодексу України випливає, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обов'язку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку.

Крім того, суд зазначає, що законодавство не передбачає, автоматичне списання недоїмки, яка виникла на підставі звітності платника єдиного внеску, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків.

За відсутності вказаної заяви у контролюючого органу відсутні підстави для звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

Як на момент формування спірної вимоги так і на момент закінчення АТО, позивач не подавав до відповідача заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, а тому у ГУ ДФС у Донецькій області не було правових підстав для не формування спірної вимоги.

Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися у встановленому порядку до контролюючого органу з приводу списання недоїмки на підставі пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до наданих йому повноважень, в мажах та спосіб передбачені законом та довів правомірність формування спірної вимоги про сплату недоїмки.

Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.02.2018 №Ю-14-23 на суму 367173,42грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛУГАНСЬКЕ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 05.02.2018 №Ю-14-23 на суму 367173,42грн - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 вересня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зеленов А.С.