Постановление № 76973509, 27.09.2018, Апелляционный суд Львовской области

Дата принятия
27.09.2018
Номер дела
442/7667/17
Номер документа
76973509
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Справа № 442/7667/17 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.

Провадження № 22-ц/783/7544/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

секретаря Куцика І.Б.

з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишака О.В., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИЛА:

25 жовтня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 06 жовтня 2008 року ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 5300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, у зв»язку з чим у нього станом на 30 вересня 2017 року виникла заборгованість в сумі 44 425 гривень 72 коп.

Просив позов задовольнити.

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення суду оскаржило ПАТ КБ «ПриватБанк».

В апеляційній скарзі посилається на те, що початок перебігу позовної давності щодо місячних платежів зумовлює несплата ОСОБА_5 кожного чергового платежу, а відтак і застосовується до кожного окремого чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі початок перебігу позовної давності зумовлює несплата ОСОБА_5 заборгованості по 30 червня 2017 р. включно у повному обсязі.

Однак вказує, що, незважаючи на вищезазначене, місцевий суд у своєму рішенні початком перебігу позовної давності по вимогам щодо повернення кредиту у повному обсязі пов 'язав з фактом несплати відповідачем чергового платежу у березні 2014 р., не врахувавши, що така обставина зумовлює лише порушення прав банку щодо саме цього несплаченого платежу, а не стосовно усіх обов'язкових наступних щомісячних платежів до спливу строку дії платіжної картки.

Зазначає, що ПАТ КБ "ПриватБанк" з даним позовом звернулося 25 жовтня 2017 р. на доказ чого додається накладна поштового оператора "Меркурій" №0057200127963308 від 25.10.2017 р. та реєстр позовів до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №8856034 від 24.10.2017 р.

Вказує, що здійснений місцевим судом висновок про пропущення ПАТ КБ "ПриватБанк" позовної давності є нікчемним з огляду на те, що початок перебігу позовної давності по вимогам з повернення кредиту у повному обсязі пов»язав з несплатою чергового платежу, а не з наступного дня після 30 червня 2017 р. коли кредит підлягав повернення у повному обсязі, оскільки виключно така обставин свідчать про порушення відповідачем прав банку щодо отримання кредиту у повному обсязі на підстав вищевказаних норм законодавства, правових позицій суду вищої ланки та умов договору.

У зв 'язку з чим вважає, що суд необґрунтовано відмовив у стягненні несплачених щомісячних платежів які підлягали сплаті у період з 25 жовтня 2014 р. по 25 червня 017 р, позовна давність по яких не пропущена.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати, понесені за сплату судового збору за позовну заяву та апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишака О.В. на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково рішення Дрогобицького районного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року скасуванню на підставі п2 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що згідно відомостей розрахунку заборгованості за договором №б/н від 06 жовтня 2008 року станом на 30 вересня 2017 року останній платіж позивачем здійснено 19 лютого 2014 року, заборгованість за кредитом сформувалась 16 березня 2014 року, а позивач звернувся до суду із позовом 17 жовтня 2017 року.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Судом та матеріалами справи установлено, що 06 жовтня 2008 року ОСОБА_5 підписав анкету -заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку про отримання кредиту у сумі 5300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Підписанням даного Договору відповідач погодився на умови надання та погашення кредиту які зазначені в «Умовах та правилах надання банківських послуг», «Правилах користування платіжною картою» та «Тарифами Банку, які викладені на Банківському сайті.

Відповідач ОСОБА_5 умов кредитного договору не виконував, в результаті чого у нього станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість в сумі 48145 гривень 09 коп., яка складається з наступного:

1992,76 - заборгованість за кредитом;

39634,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

3986,99 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи:

250 грн. - фіксована частина;

2280,72 грн.- штраф (процентна складова).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобв»язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно правил користування платіжною картою, яка є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261ЦК України ), а не закінчення строку дії договору.

Як підтверджено роздруківкою робочої копії сторінки програмного комплексу Банку за яким ведеться облік відкритих відповідачем карткових рахунків по картці -«Універсальна», то цій картці присвоєно реферанс договору № SАМDN 56000023651299.

Під цей реферанс договору ОСОБА_5 отримав в користування картки НОМЕР_1 зі строком дії до серпня 2010 року; НОМЕР_2 зі строком дії до вересня 2012 року та НОМЕР_3 зі строком дії до червня 207 року.

Отже видана ОСОБА_5 остання картка діяла по 30 червня 2017 року (а.с.69-72).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції початком перебігу позовної давності по вимогам щодо повернення кредиту у повному обсязі пов»язав з фактом несплати відповідачем чергового платежу у березні 2014 року, не врахувавши, що така обставина зумовлює лише порушення прав банку щодо саме цього несплаченого платежу, а не стосовно усіх обов»язкових наступних щомісячних платежів до спливу строку дії платіжної картки та необґрунтовано відмовив у стягненні несплачених щомісячних платежів які підлягали сплаті у період з 25 жовтня 2014 року по 25 червня 2017 року, позовна давність по яких не пропущена.

З урахуванням дати в розрахунку заборгованості 25 жовтня 2014 року, котра припадає в період пропуску строку позовної давності, належна до стягнення сума боргу з урахуванням строку позовної даності за період з 25 жовтня 2014 року по 25 червня 2017 року становитиме різницю:

заборгованість за тілом кредиту: 1992,76 грн.-109,21 грн.=1883,55 гривень;

заборгованість за відсотками: 39634,62 грн.- 886,50 грн = 38742,12 гривень;

заборгованість за пенею: 3986,99 - 2786,99 =1200 гривень;

штраф, фіксована частина: 250 гривень;

штраф, процентна складова: 2031,28 гривень.

Належна до стягнення на користь Банку заборгованість становитиме 44106 гривень 95 копійок.

Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає до задоволення частково, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст. ст.374 ЦПК України з ухваленням нового рішення по суті спору.

Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2017 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 06 жовтня 2008 року у розмірі 44 106 ( сорок чотири тисячі сто шість) грн.. 95 коп., із яких :

заборгованість по тілу кредиту 1883 ( тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 55 коп.;

заборгованість по відсотках 38 742 ( тридцять вісім тисяч сімсот сорок дві ) грн.12 коп.;

борг за пенею та комісією 1200 ( тисяча двісті ) грн..;

штраф 250 - фіксована частина;

2031 ( дві тисячі тридцять одна) грн. - процентна складова.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 3023 ( три тисячі двадцять три) грн.. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.

Часті запитання

Який тип судового документу № 76973509 ?

Документ № 76973509 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 76973509 ?

Дата ухвалення - 27.09.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 76973509 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 76973509 ?

В Апелляционный суд Львовской области
Предыдущий документ : 76930192
Следующий документ : 76973513