Решение № 76916469, 02.10.2018, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/381/18

Провадження № 2/476/172/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2018 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

21.05.2018 року АТ КБ "Приват Банк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 15.05.2013 року АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого вищевказаний банк надав відповідачу кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушив кредитні зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 31.03.2018 року виникла заборгованість у розмірі 73998,08 грн., яка складається з: 2253,30 грн. - заборгованості за кредитом, 63583,29 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4161,58 грн. - заборгованості за пенею, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3499,91 грн. - штрафу (процентна складова), позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 73998,08 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою від 14.06.2018 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також у відповідності до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням про це сторін.

Відповідач до суду не з'явився, направив відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими, заперечує укладення кредитного договору між ним та АТ КБ "Приват Банк" в письмовій формі. Також просив суд врахувати складну життєву ситуацію, в якій він опинився.

Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно положень ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбаченим договором.

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф.

Згідно із положеннями п. 1.1.7.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 15.05.2013 року АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого вищевказаний банк надав відповідачу кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Погашення заборгованості повинно було здійснюватися щомісяця, до 25 числа слідуючого за звітним, шляхом сплати позичальником щомісячного платежу в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. (а.с. 11).

Відповідно до умов кредитного договору, договір складається із заяви Позичальника, Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, який відповідач підтвердив своїм підписом у заяві.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав позичальникові кредит.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним не виконав, тому станом на на 31.03.2018 року виникла заборгованість у розмірі 73998,08 грн., яка складається з: 2253,30 грн. - заборгованості за кредитом, 63583,29 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 4161,58 грн. - заборгованості за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 3499,91 грн. - штрафу (процентна складова).

Доводи відповідача на те, що між ним та Банком не було укладено кредитного договору в письмовій формі не заслуговують на увагу.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з анкети-заяви від 15.05.2013 року відповідач ОСОБА_1 надав свою згоду, що дана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

Крім того, вказаними документами передбачено умови кредитування, а саме форма кредиту - кредитний ліміт в сумі 2500 грн. пільговий період, базова процентна ставка по кредитному ліміту 2,5% в місяць із розрахунку 360 днів у році, умови та строк погашення заборгованості.

Зазначені умови відповідають вимогам глави 71 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, введених постановою НБУ № 168 від 10 травня 2007 року та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Отже, вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину при укладенні сторонами кредитного договору.

Таким чином судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе по кредитному договору зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 73998,08 грн. підлягають повному задоволенню.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З матеріалів справи вбачається, що факт порушення зобов`язань щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник не оспорює, а тому заборгованість за пенею підлягає стягненню.

Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені складає 4161,58 грн., що не перевищує розмір збитків (2253,30 грн.+ 63583,29 грн.= 65836,59 грн.)

Виходячи з наведеного та з складових заборгованості, враховуючи обставини справи, суд не вбачається підстав для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України для зменшення пені та зменшення суми штрафу, яка заявлена позивачем у розмірі відповідно до умов договору.

Підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат по справі в сумі 1762 грн., так як, стягнення вказаних витрат передбачено ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" (р/р: 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 15.05.2013 року у сумі 73998 (сімдесяти трьох тисяч дев'ятсот дев'яносто восьми) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" (р/р: 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570 МФО № 305299) 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Чернякова