Решение № 76904557, 02.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2018 року № 826/7713/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (далі - позивач, ПрАТ «Київський страховий дім») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач, Нацкомфінпослуг), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову №610/903/13-4/14/П про накладення штрафної санкції (штрафу) на позивача за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 18.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною постанову про накладення штрафу, яка прийнята без з'ясування усіх обставин. Крім того, позивач вказує на те, що розпорядження, за невиконання якого накладено штраф, оскаржено позивачем в судовому порядку.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачем не надано доказів виконання розпорядження від 14.03.2017 №539, яке є чинним та не скасованим, а тому Нацкомфінпослуг обґрунтовано та правомірно застосовано штраф до позивача в розмірі 1700 грн.

Так, у судовому засіданні судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до ч. 1 ст. 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи зазначені обставини, судом у судовому засіданні було ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

До Нацкомфінпослуг надійшла скарга ТОВ «Відшкодування» в особі генерального директора ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 16.01.2017 за вих. № 1538 (вх. № 361/11 від 23.01.2017) щодо невиконання ПрАТ «Київський страховий дім» зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0387017 та порушення вимог законодавства про фінансові послуги. У скарзі порушувалося питання щодо неправомірної відмови ПрАТ «Київський страховий дім» у виплаті страхового відшкодування.

З метою належного розгляду питання, порушеного у вказаній скарзі Нацкомфінпослуг надіслано вимогу щодо отримання від позивача інформації та документів по страховій справі.

За результатами розгляду документів, наданих ПрАТ «Київський страховий дім» на вимогу Нацкомфінпослуг, встановлено, що за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 та пішоходів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 05.07.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода, що має ознаки страхового випадку.

Слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 винесено постанову від 30.12.2014 про закриття кримінального провадження №12014180000000279 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_6 та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_7

ТОВ «Відшкодування» 20.10.2016 звернулося до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування в інтересах чоловіка потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 (4872 грн. моральної шкоди); дочки потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_9 (4872 грн. моральної школи та 22 235,21 грн. витрат на поховання); дочки потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_2 (4 872 грн. моральної шкоди).

Листами від 26.12.2016 №2182 та від 10.03.2017 №596 ПрАТ «Київський страховий дім» повідомило ТОВ «Відшкодування» про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю вини водія забезпеченого транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді.

Нацкомфінпослуг на підставі скарги генерального директора ТОВ «Відшкодування» ОСОБА_1 проведено перевірку за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.04.2014 №АІ/0387017.

За результатами перевірки складено акт про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг, вчинені ПрАТ «Київський страховий дім» від 22.02.2017 №163/13-15/15, в якому зафіксовано порушення абзаців першого-третього пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 14.03.2017 №539 «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», яким товариство зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 04.04.2017.

Постановою про накладення штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 18.05.2017 №610/903/13-4/14/11 накладено на ПрАТ «Київський страховий дім» штрафну санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пунктів 27.3 та 27.4 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами;

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 23 Закону визначено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспоргної пригоди, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок не переробної сили або умислу потерпілого.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що шкода, завдана при експлуатації транспортного засобу, виникає навіть за відсутності вини. Тобто, моральна шкода, завдана смертю потерпілого від джерела підвищеної небезпеки, а також витрати на поховання такого потерпілого відшкодовуються незалежно від вини фізичної особи - водія.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14.04.2014 №АІ/0387017, застрахована відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen T4, державний номерний знак НОМЕР_1 (забезпечений ТЗ).

За участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 та пішоходів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 05.07.2014 сталася дорожньо-транспортна пригода, що має ознаки страхового випадку.

ПрАТ «Київський страховий дім» відмовило у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю вини водія забезпеченого транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді.

Слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_8 винесено постанову від 30.12.2014 про закриття кримінального провадження №12014180000000279 на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_6 та середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_7

Як свідчать матеріали справи, у спірних правовідносинах відповідачем прийнято розпорядження №539 про застосування заходу впливу за порушення ПрАТ «Київський страховий дім», а саме положень пункту 36.2 статті 36 Закону №1961, згідно якого страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, що позивачем вказане розпорядження №539 від 14.03.2017 оскаржено до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2017 у справі №826/4809/17 за позовом ПрАТ «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження від 14.03.2017 №539 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі №826/4809/17 апеляційну скаргу ПрАТ «Київський страховий дім» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2017 - без змін.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судами в адміністративній справі №826/4809/17 встановлено, що розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 14.03.2017 №539 прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

При цьому, порядок та умови застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг заходів впливу за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг визначає Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 (далі - Положення №2319).

Згідно з пунктом 4.21 Положення №2319, за результатами розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг або уповноважена особа Нацкомфінпослуг приймає одне з таких рішень: про застосування заходу впливу; про закриття справи про правопорушення.

Підпунктом 1 пункту 2.1 Положення №2319 визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такий захід впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.

Рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

У відповідності до пункту 4.22 Порядку №2319, рішення про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 3, 6 - 9 пункту 2.1 розділу II цього Положення, набирають чинності з дня їх винесення Нацкомфінпослуг.

При цьому, Рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу після набрання ними чинності є обов'язковими для виконання особами. У разі невиконання особами рішень про застосування заходів впливу Нацкомфінпослуг вживає заходів щодо виконання рішень у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Положення №2319 визначено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги те, що розпорядження № 539 є чинним та не скасоване у судовому порядку, а також те, що позивачем як до контролюючого органу, так і до суду не надано доказів виконання вказаного розпорядження в повному обсязі, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції.

Таким чином, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваної постанови №610/903/13-4/14/П від 18.05.2017 вимогам законодавства та відсутність правових підстав для її скасування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Водночас, позивач не надав достатньо доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному акціонерному товариству «Київський страховий дім» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур