Приговор № 76868450, 01.10.2018, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа № 731/461/17

Провадження № 1-кп/731/26/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року смт.Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі судді Савенка А.І.,

за участі секретаря Коваленка В.В.,

прокурора Тищенка О.А.,

захисника Гезердави В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Варва кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42017271210000092 від 5 вересня 2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, освіта вища, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працюючого інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що будучи згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 3 о/с від 7 листопада 2015 року призначеним на посаду інспектора поліції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області з присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції та у подальшому будучи згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 8 грудня 2016 року № 242 о/с ОСОБА_2 призначеним на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, являвся працівником правоохоронного органу, у зв'язку з чим здійснював функції представника влади і таким чином згідно із ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Згідно ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», функціональних обов'язків інспектора та дільничного офіцера поліції сектору превенції Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_2 здійснював превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляв причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживав у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вивчав та аналізував оперативну обстановку на закріпленій за ним адміністративній дільниці, у випадках, передбачених законом, здійснював провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймав рішення про застосування адміністративних стягнень, у порядку встановленому законодавством, вів облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, координував роботу групи реагування патрульної поліції щодо застосування превентивних заходів стосовно осіб, які схильні до вчинення правопорушень, та/або перебувають на профілактичних обліках.

Відповідно до розділу IV пункту 3 підпунктів 3.5.2, 3.5.3. Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України 19.12.2003 № 270/1560, дільничний інспектор повинен проводити із засудженими індивідуально-профілактичну роботу, спрямовану на виправлення та попередження учинення засудженими особами правопорушень та нових злочинів, щомісяця перевіряти поведінку та спосіб життя засуджених осіб за місцем проживання, про що до кінця кожного кварталу надавати письмову довідку до підрозділів інспекції щодо кожної засудженої особи окремо і обов'язково додавати до неї матеріали перевірок (пояснення засудженої особи, рапорти тощо), які долучаються до особових справ засуджених осіб.

Усупереч ст. 23 Закону, розділу IV пункту 3 підпунктів 3.5.2, 3.5.3. Інструкції ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків щодо здійснення упродовж третього кварталу, четвертого кварталу 2016 року, першого кварталу 2017 року індивідуально-профілактичної роботи із засудженим до одного року позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, проведення щомісячних перевірок поведінки та способу життя, не з'являвся за місцем проживання засудженого ОСОБА_7 (АДРЕСА_3) та вищевказані заходи не здійснював.

Так, ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків умисно у точно невстановлений досудовим слідством час та місці склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 30.09.2016 року та рапорт від 30.09.2016 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_7 за місцем проживання за третій квартал 2016 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом, а вказану довідку також і мокрою печаткою Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності ОСОБА_2 надав їх 10 жовтня 2016 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 9 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області за адресою: вул. Шевченка, 37, смт. Варва Чернігівської області) для долучення їх до особової справи засудженого ОСОБА_7, чим спричинив шкоду державі, яка виразилася у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_2, діючи умисно з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, у точно невстановлений досудовим слідством час та місці повторно склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 02.01.2017 року та рапорт від 03.01.2017 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_7 за місцем проживання за четвертий квартал 2016 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом, мокрою печаткою Варвинського ВП Прилуцького ГУНП в Чернігівській області.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності ОСОБА_2 надав їх 05.01.2017 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 9 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області) для долучення їх до особової справи засудженого ОСОБА_7, чим спричинив шкоду державі, яка виразилася у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

Своїми умисними діями, які виразилися у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_2, діючи умисно з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, у точно невстановлений досудовим слідством час та місці склав завідомо неправдиві офіційні документи: довідку від 30.03.2017 року та рапорт від 30.03.2017 року про результати проведення профілактичної роботи та перевірку засудженого ОСОБА_7 за місцем проживання за перший квартал 2017 року, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо проведення ним вищевказаних заходів та завірив вищевказані документи особистим підписом.

У подальшому, усвідомлюючи, що вказані документи не відповідають дійсності ОСОБА_2 надав їх 17.04.2017 року до Варвинського районного сектору з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (до 9 лютого 2017 року - Варвинський районний сектор кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області) для приєднання їх до особової справи засудженого ОСОБА_7, чим спричинив шкоду державі, яка виразилася у підриві авторитету органів Національної поліції України, як суб'єкта, на якого покладено здійснення визначених законодавством повноважень щодо превентивної та профілактичної діяльності із засудженими.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразилися у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

За сукупністю скоєного вищезазначені дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не визнав, від давання пояснень з приводу обвинувачення відмовився.

Дослідивши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні не було доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_2 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_2 наказом Головного управління національної поліції в Чернігівській області №242 о/с від 08 грудня 2016 року був призначений дільничним офіцером поліції сектору превенції Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, звільнений тим же наказом з посади інспектора Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП (а.с. 219, т. 1). Таким чином, ОСОБА_2 являється працівником правоохоронного органу, у зв'язку з чим здійснював функції представника влади і згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Зважаючи на те, що обвинувачений на 30.09.2016 року (момент видачі довідки та складання рапорту за третій квартал 2016 року) обіймав посаду інспектора Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, він у своїй службовій діяльності керувався покладеними на нього функціональними обов'язками інспектора Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області (а.с. 209 т.1), із якими він був ознайомлений 13 січня 2016 року. Так, відповідно до вказаного документу до завдань, обов'язків та повноважень входить зокрема - надання рекомендацій патрульно-постовим нарядам щодо форм і методів профілактичної роботи; ведення статистичного обліку кримінальних правопорушень на території дільниці.

Отже, на момент складання довідки про результати профілактичної роботи та рапорту від 30.09.2016 року безпосередньо доведеними до особи функціональними обов'язками не передбачалось здійснення всих передбачених ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» та зазначених в обвинувальному акті обов'язків.

Згідно функціональних обов'язків, затверджених начальником Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області 27 лютого 2017 року (а.с. 210-213, т.1), на обвинуваченого в числі інших покладалися обов'язки здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання учинення правопорушень, у порядку, встановленому законодавством вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу. Із вказаними функціональними обов'язками ОСОБА_2 ознайомився під розпис 28 січня 2017 року.

Як вбачається з вироку суду в матеріалах Особової справи, вилученої в Варвинському районному секторі з питань пробації та визнаної речовим доказом, ОСОБА_7, жителя с. Антонівка Варвинського району було засуджено Солом'янським районним судом м. Києва від 15 липня 2016 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на один рік позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком один рік.

На виконання вироку суду на облік кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженого його було взято 21 вересня 2016 року.

На адресу Варвинського відділення поліції надіслано повідомлення від 21.09.2016 р. щодо необхідності у відповідності з ч. 2 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України взяття на облік в органах поліції для проведення профілактичної роботи за місцем проживання, про що інформувати довідкою в кінці кожного кварталу, а при здійсненні правопорушень - за фактом їх вчинення кримінально-виконавчу інспекцію.

Також, з матеріалів кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_2 складено довідку від 30.09.2016 р. про результати профілактичної роботи за третій квартал 2016 року (а.с. 134 т.1), довідку від 02.01.2017 р. за четвертий квартал 2016 року (а.с. 147 т.1), довідку від 30.03.2017 р. за перший квартал 2017 року (а.с. 155 т.1) з ОСОБА_7, жителем АДРЕСА_3, при цьому довідки не містять відомостей на чию адресу вони видані. Також вони не містять даних про подальший рух зазначених довідок, відсутній вихідний номер довідок. Разом з тим, на цих довідках є штамп про реєстрацію як вхідної кореспонденції Варвинського районного сектору кримінально-виконавчої інспекції, відповідно 10.10.2016 року, 05.01.2017 року, 11.04.2017 року. Довідки за третій квартал 2016 року, за четвертий квартал 2016 року скріплені печаткою Варвинського відділення поліції «Для довідок».

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 рапортом на ім'я начальника Варвинського відділення поліції від 30.09.2016 року, 03.01.2017 року, 30.03.2017 року доповідав, що ним протягом попереднього кварталу проводилася перевірка засудженого ОСОБА_7, жителя АДРЕСА_3 (а.с. 135, 148, 156 том 1). Рапорт від 03.01.2017 року скріплений печаткою Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області. При цьому на рапортах відсутні будь-які резолюції начальника відділення поліції, а також відсутні реквізити як вихідної кореспонденції відділення поліції та вхідної кореспонденції кримінально-виконавчої інспекції. Разом з тим, зазначені рапорти були приєднані до матеріалів особової справи Варвинського районного сектору з питань пробації.

Як з'ясовано в судовому засіданні з показань допитаного свідка ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначені довідки про проведення з засудженим профілактичної роботи дільничним інспектором Ляшенком С.О., а також рапорти ОСОБА_2 на ім'я начальника відділення поліції були надіслані на адресу кримінально-виконавчої інспекції з супровідним листом, підписаним начальником Варвинського відділення поліції, разом з іншими матеріалами. Оскільки зазначені документи стосувалися засудженого ОСОБА_7, вони були приєднані до його особової справи. Однак, документального підтвердження, тобто безпосередньо згадуваних супровідних листів, сторона обвинувачення до суду не надала.

Факт складання ОСОБА_2 довідки від 30.09.2016 р. про результати профілактичної роботи за третій квартал 2016 року (а.с. 134 т.1), довідки від 02.01.2017 р. за четвертий квартал 2016 року (а.с. 147 т.1), довідки від 30.03.2017 р. за перший квартал 2017 року (а.с. 155 т.1) з ОСОБА_7, рапортів на ім'я начальника Варвинського відділення поліції від 30.09.2016 року, 03.01.2017 року, 30.03.2017 року, підтверджується зокрема і висновком судово-почеркознавчої експертизи №4190-4196/17-24 (а.с. 176-186 т.1).

Вироком Оболонського районного суд м. Києва від 27 березня 2017 року, зміненим ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 29 червня 2017 року (а.с. 166-168 т.1) ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято під варту в залі суду (а.с. 163-164 т.1), що в свою чергу свідчить, що інформація, викладена у довідці від 30.03.2017 про профілактичну роботу з ОСОБА_7 за 1 квартал 2017 року, зокрема про те, що засуджений перевірявся 28.03.2017 року за місцем проживання не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_7 знаходився під вартою за вказаним рішенням суду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (мати та вітчим ОСОБА_7) повідомили, що їм відомо лише те, що ОСОБА_7 регулярно їздив до Варвинського районного сектору з питань пробації на реєстрацію. Чи відвідував дільничний інспектор поліції ОСОБА_2 їхнього сина їм не відомо, оскільки вони обоє працюють і в робочий час вдома не бувають. З ОСОБА_7 вони мали не зовсім добрі стосунки, а тому про своє життя він нічого їм не розповідав. Згодом він поїхав в м. Київ у пошуках роботи, а через деякий час їм стало відомо, що їхнього сина затримала поліція і він був засуджений до позбавлення волі за крадіжку. Вказані покази свідків суд сприймає як такі, що самі по собі не можуть слугувати доказами вини обвинуваченого, оскільки про хід індивідуально-профілактичної роботи із гр. ОСОБА_7 допитані свідки жодних відомостей не зазначили, адже вказали, що працювали та в робочий час були відсутні вдома. Однак, той факт що вони не спілкувались із обвинуваченим хоча постійно проживали у своєму будинку в с.Антонівка свідчить на користь позиції сторони обвинувачення.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що з вересня 2016 року по березень 2017 року він перебував на обліку в КВІ, оскільки був засуджений до умовного строку Солом'янським районним судом м. Києва та на нього було покладено відповідні обов'язки. В цей час він проживав із батьками та двома братами за адресою реєстрації в с. Антонівка Варвинського району Чернігівської області та періодично працював в м. Києві. Кожен вівторок приїздив для відмітки в КВІ, при цьому в поліції він не відмічався. Профілактичні бесіди за цей період із ним працівники поліції не проводили. Ані сільський голова, ані батьки чи сусіди не повідомляли йому, що за місцем реєстрації його розшукували працівники поліції. Із обвинуваченим він не знайомий. До адміністративної відповідальності за вказаний період він не притягувався. Пояснив, що бесіди щодо дотримання умов звільнення із ним проводили працівники КВІ, у ті дні, коли він приходив для відмітки. Згодом навесні 2017 року свідка було засуджено за новий злочин, та взято під варту в залі суду, і він відбував строк покарання. Вказані покази свідка, дають підстави здійснити висновок, що ОСОБА_2 не проводив із засудженим ОСОБА_7 індивідуально-профілактичної роботи та перевірки поведінки та способу життя за місцем проживання.

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що вони, як працівники КВІ, в подальшому працівники Варвинського районного сектору з питань пробації, вели особову справу гр. ОСОБА_7, який перебував на обліку у зв'язку із умовним засудженням. Гр. ОСОБА_7 майже завжди з'являвся на реєстрацію у відділ, про що свідчать його підписи у відповідному листку реєстрації. Обвинуваченого ОСОБА_2 вони знали у зв'язку із службою. До сектору пробації з Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області разом із супровідним листом, надходили довідки та рапорти дільничного ОСОБА_2, які були приєднані до матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_7. Вказані довідки та рапорти мали для них лише інформаційний характер. Особисто ОСОБА_2 вказані документи не надавав.

Відповідальність за ч. 1 ст. 366 КК України передбачена за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційні документи.

У примітці до нової редакції ст. 358 КК (закон від 11 червня 2009 р. № 1508-VI) зазначено, що «під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі само зайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити».

При встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями:

1) документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;

2) зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків.

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_2 у складених документах інформував про проведену ним профілактичну роботу з засудженим ОСОБА_7 керівника підрозділу поліції - начальника Варвинського відділення поліції, а не органи кримінально-виконавчої інспекції. Доказів того, що саме ОСОБА_2 надсилав зазначені документи до Варвинського районного сектору з питань пробації суду не надано. Навпроти, показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтверджено, що вказані документи надійшли від Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

Отже, дільничний інспектор поліції ОСОБА_2 не мав будь-яких правовідносин з Варвинським районним сектором з питань пробації, оскільки це не передбачено ні законом, ні його функціональними обов'язками. Повідомлення про здійснення контролю за поведінкою засудженого ОСОБА_7 від 21.09.2016 року було адресовано начальнику Варвинського відділення поліції з посиланням на ч. 2 ст. 163 КВК України. На той час діяла норма закону, зокрема ч. 2 ст. 163 КВК України, якою покладався обов'язок проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням за місцем проживання, на органи внутрішніх справ. Проте, в зазначену норму 07.09.2016 року були внесені зміни, якою цей обов'язок на органи внутрішніх справ не покладався. З наведеного вбачається, що на органи поліції не покладалось законодавчо проведення індивідуально-профілактичної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням за місцем проживання.

Згідно з ч. 1 статті 163 КВК України зі змінами від 07.09.2016 року, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Більш того, законодавчо закріплений обов'язок щодо здійснення нагляду за засудженими, проведення пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, здійснення соціально-виховної роботи із засудженими, підготовки до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк, передбачений у ст.18 ЗУ «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року, покладено саме на органи пробації.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що обов'язок повідомлення Варвинським відділенням поліції Варвинського районного сектору з питань пробації про проведення профілактичної роботи за місцем проживання засудженого ОСОБА_7 після набрання чинності ЗУ «Про пробацію», внесення змін до ст. 163 КВК України відсутній, оскільки цього не вимагає закон.

Посилання в обвинувальному акті на розділ IV Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань» в частині, що дільничний інспектор повинен проводити із засудженими індивідуально-профілактичну роботу, про що до кінця кожного кварталу надавати письмову довідку до підрозділів інспекції щодо кожної засудженої особи окремо і обов'язково додавати до неї матеріали перевірок, є некоректним, оскільки п.п. 3.5.2, 3.5.3 п. 3 Інструкції суперечать ЗУ «Про пробацію» та ст. 163 КВК України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, функціональні обов'язки інспектора поліції (а.с. 209) не покладали на ОСОБА_2 обов'язку та повноважень здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а лише надає повноваження вести статистичний облік кримінальних правопорушень на території дільниці та надавати патрульно-постовим нарядам рекомендації щодо форм і методів профілактичної роботи, що не узгоджується із висунутим обвинуваченням. А відповідно до функціональних обов'язків дільничного офіцера поліції сектору превенції ОСОБА_2 був зобов'язаний зокрема здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання учинення правопорушень та у порядку, встановленому законодавством, вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, однак, із вказаними функціональними обов'язками він був ознайомлений лише 28 лютого 2017 року. Та крім того, ці функціональні обов'язки не передбачають правовідносин з службою з питань пробації.

Таким чином, на ОСОБА_2 не покладалися обов'язки будь-яким чином повідомляти Варвинський районний сектор з питань пробації про проведену ним профілактичну роботу з засудженим ОСОБА_7 як відповідно до ЗУ «Про пробацію» так і після набранням чинності ч. 2 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Також, сторона обвинувачення ґрунтує свою позицію й на тому, що ОСОБА_2 завірив вказані в обвинувальному акті документи мокрою печаткою Варвинського ВП Прилуцького ВП ГУНП України в Чернігівській області, однак, жодного доказу про те, ким виконані відбитки печаток на вказаних документах суду не надано.

Аналогічно, сторона обвинувачення не довела, що документи, складені ОСОБА_2 мають визначену законом форму та належні реквізити.

Щодо спричинення діями обвинуваченого шкоди державі, що вразились у підриві авторитету органів Національної поліції України, суд констатує відсутність вказаних наслідків, через спростування самого факту видачі офіційного документу, відсутності компетенції посадової особи на вчинення вказаних функцій та спростування факту існування таких наслідків, свідченнями свідка ОСОБА_7, який повідомив про проведення із ним індивідуально-профілактичної роботи безпосередньо належними суб'єктами - працівниками органу пробації Варвинського сектору. Та показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які повідомили, що вказані документи для них, як працівників органу пробації, мали виключно інформаційний характер.

Виходячи з наведеного, суд уважає, що довідки та рапорти на ім'я начальника Варвинського відділення поліції про проведення профілактичної роботи з засудженим ОСОБА_7, складені обвинуваченим ОСОБА_2, не можуть бути визнані офіційними документами, оскільки вони не є процесуальними документами, форма та зміст яких визначена законом, не мають відповідних реквізитів та не породили і не здатні породити наслідки правового характеру, чи могли бути використані як документи - докази у правозастосовній діяльності, а тому не можуть бути оцінені як предмет службового підроблення. Зазначені документи суд розцінює як внутрішні інформаційні документи, якими дільничний офіцер поліції доповідає безпосередньо начальнику підрозділу про виконану ним роботу. Такі рапорти та довідки не були офіційно зареєстровані, а начальник органу не зобов'язаний був надсилати їх до органу з питань пробації. Разом з тим, орган з питань пробації не зобов'язаний був приєднувати такі рапорти до матеріалів особової справи, оскільки цього не вимагає Закон. Крім того, відомості, внесені в ці документ, не зобов'язують працівників служби з питань пробації вчиняти чи не вчиняти певні дії щодо засудженого.

Сторона обвинувачення не довела, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 наявний склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. Зокрема, не зазначено за якими критеріями визнано рапорти на ім'я начальника Варвинського відділення поліції та довідки про проведення індивідуальної профілактичної роботи з засудженим ОСОБА_7 офіційними документами.

У відповідності з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

З'ясувавши усі обставини та дослідивши наявні докази у справі в їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідальність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, можлива лише при доведенні наявності в його діях складу зазначеного злочину. За інших обставин, це виключає кримінальну відповідальність.

У відповідності з ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

За таких обставин суд приходить до переконання, що обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбачено ч. 1 ст. 366 КК України, слід виправдати.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_2 у цьому провадженні застосовані не були.

Керуючись ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдати його.

Речові докази - особову справу на ОСОБА_7, приєднану до матеріалів кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_2 та прокурору.

Суддя А.І.Савенко