Решение № 7683763, 20.01.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №2-8750/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: В.М. Братасюка

при секретарі судового засідання: О.В. Маленькій

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” про стягнення вкладу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до центрального відділення Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра”, надалі відповідач, про стягнення неповернутого вкладу в сумі 19 211 гривень.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення банком взятих умовами договору зобов’язань щодо повернення вкладу, чим порушенні норми чинного законодавства, права позивача по справі. В підтвердження викладеного додає договір строкового банківського вкладу №665559 від 27.10.2008 року.

В попередньому судовому засіданні відповідача було замінено на належного ВАТ КБ «Надра».

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що по закінченню терміну дії депозитного договору кошти позивача були перераховані на його поточний рахунок.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, встановив наступне.

27.07. 2008 року між ВАТ КБ „Надра” та ОСОБА_1 (вкладник) був укладений договір строкового банківського вкладу №665559, за умовами якого вкладник передає, а банк приймає грошову суму вкладу в розмірі 19 211 гривень і зобов’язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Строк дії вкладу становить 1 рік із датою повернення – 27 липня 2009 року.

Пунктом 3.4.3 Договору передбачено, що банк зобов’язується забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

По закінченню терміну дії договору позивач звернулвся до відповідача з заявою про повернення коштів, однак представником банку було повідомлено про введення мораторію на задоволення вимог клієнтів, який поширюється на зобов’язання банку. Протягом дії мораторію документи з вимогами щодо виконання зобов’язань банку, на які введено мораторій, а також ті, що надходять до банку чи територіального управління Національного банку повертаються без виконання.

За таких обставин, позивач для захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в примусовому порядку невиплачених коштів.

Суд, оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити , виходячи з наступного.

У відповідності до статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частина 1 статті 1060 Кодексу встановлює, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був укладений договір банківського вкладу на умовах повернення вкладу із спливом встановленого строку, який позивачем виконаний належним чином. В судовому засіданні судом встановлено та відповідачем не спростовано, що кошти в сумі 19 211 гривень в установлений в договорі термін виплачені не були.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України, положення якої поширюється на відносини банк у та вкладника за рахунком, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджатися рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмову від виконання зобов’язання не допускається. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи сторонами не подано та судом не здобуто доказів виконання умов договору банківського вкладу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 19 211 гривень підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 88 ЦПК України витрати на інформаційно-технічне забезпечення позивачу не відшкодовують, оскільки не подано доказів його понесення, а стягується із сумою судового збору з відповідача в доход Державного бюджету пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 525, 526, 599, 1058, 1060, 1074 ЦК України, ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (вул. Артема,15, м. Київ, код ЄДР 20025456) на користь ОСОБА_1 – 19 211 гривень вкладу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” (вул. Артема,15, м. Київ, код ЄДРПОУ 20025456) в доход Державного бюджету 192,11 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий В.М. Братасюк