Постановление суда № 76833808, 27.09.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/194/17

Провадження № 6/626/133/2018

У Х В А Л А

Іменем України

27.09.2018 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Константинова Д.С., при секретарі – Краєвій А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного державного виконавця Красноградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Красноградського районного суду Харківської області надійшла заява головного державного виконавця Красноградського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення Красноградського районного суду Харківської області від 28.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки Анастасії ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Підставою для звернення є заява стягувача ОСОБА_3 про відмову від виконання вищевказаного судового рішення про стягнення аліментів.

Державний виконавець Косенко О.Є. просив розглянути справу без його присутності, свою заяву підтримав.

Боржник і стягувач на розгляд справи не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду заяви, причини неявки не відомі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави прийняти відмову стягувача від примусового виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмові формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Суд має право відмовити у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення з підстав, визначених ст.206 цього Кодексу, а саме якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 28.02.2017 року по цивільній справі №626/194/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання доньки Анастасії ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист за даним рішенням перебуває на виконанні у Красноградському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Стягувач ОСОБА_3 відмовляється від примусового виконання рішення суду, про що в матеріалах справи є її заява.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відмова стягувача від примусового виконання не суперечить закону і не порушує прав чи свобод інших осіб, в тому числі права дітей.

На підставі ч. 2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” та керуючись ст. ст. 434 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву старшого державного виконавця Красноградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення- задовольнити.

Прийняти відмову стягувача ОСОБА_3 від примусового виконання рішення Красноградського районного суду Харківської області від 28.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки Анастасії ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з його заробітку (доходів), але не менше 30% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.02.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя