№ 76821888, 21.09.2018, Апелляционный суд Полтавской области

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1333/18 Номер провадження 33/786/983/18Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Гонтар А.А.

з секретарем судового засідання - Гавриленко Л.М.

з участю

прокурора Колоса В.О.

захисника ОСОБА_2

апелянта ОСОБА_3

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Петрівці Миргородського району Полтавської області, громадянина України, працюючого на посаді бригадира відділу Черкащанський ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод», депутата Миргородської районної ради, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1

на постанову судді Миргородського міськрайонного суду м Полтавської області від 19.07.2018 року

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та відповідно до санкції ч. 1 ст. 172-5 КУпАП піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень на користь держави з конфіскацією подарунка - квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно постанови, ОСОБА_3, будучи депутатом Миргородської районної ради - суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ст. 23 вказаного Закону одержав від громадянки ОСОБА_4 подарунок у не грошовій формі, а саме відповідно до договору дарування квартири, серія та номер: 1010 від 22.04.2017, квартиру загальною площею 42,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 187 805 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків (3 200 грн. на 2017 рік), тобто вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Крім того, будучи депутатом Миргородської районної ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не подав відповідно до вимог Закону в десятиденний строк ( не пізніше 03.05.2017), на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, щодо набуття права власності на нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 42,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 187 805 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_3 вбачається, що він просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд, в супереч вимог ст.36 КУпАП, об'єднав дві справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, що надійшли до Миргородського міськрайонного суду, у кінцевій постанові, хоча, на думку апелянта, мав постановити окрему постанову з цього питання.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що працівники УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ Національної поліції України не мають повноважень на перевірку несвоєчасності подання суб'єктом декларування декларації або повідомлення про істотні зміни у майновому стані з власної ініціативи та зазначає, що такі повноваження мають виключно працівники НАЗК. Апелянт вважає, що працівники УЗЕ Національної поліції України у даному випадку не мали права складати протокол відносно нього, а сам протокол має бути заповнений чорнилами, а не виготовлений друкарським способом.

По суті складеного відносно ОСОБА_3 протоколу за ст.172-5 КУпАП, апелянт зазначає, що адміністративний матеріал не містить доказів того, що ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 квартиру у зв'язку із здійсненням ним діяльності, пов'язаної із виконанням функцій органів місцевого самоврядування, а тому вважає, що в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення.

Відносно іншого інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, апелянтом зазначено, що відповідальність за даною статтею настає лише при наявності у порушника прямого або непрямого умислу. Проте ОСОБА_3 не мав на меті приховати набуту нерухомість, що виключає в його діянні склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-6 КУпАП, оскільки у справі відсутні докази, що апелянт усвідомлював характер протиправності свого діяння, передбачав суспільно-небезпечні наслідки та бажав або свідомо допускав їх настання.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на зібраних у встановленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах, яким судом першої інстанції, з дотриманням вимог ст.252 КУпАП, була надана правильна оцінка шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Диспозицією ч.1 ст.172-5 КУпАП України передбачена відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

При цьому приписами Примітки до ст. 172-5 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Те, що ОСОБА_3, як депутат Миргородської районної ради є суб'єктом цього правопорушення, ніким із учасників провадження не оспорюється.

Згідно з ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

При цьому ці особи можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

1) даруються близькими особами;

2) одержуються як загально доступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Водночас ст.24 цього Закону зобов'язано осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб у разі надходження подарунка, незважаючи на приватні інтереси, невідкладно відмовитися від пропозиції.

Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, суддя місцевого суду правильно встановив обставини отримання ним подарунка у виді квартири вартістю 187805 грн., що перевищує розмір сукупної вартості подарунків отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, яка складає 3200 грн. за 2017 рік.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено неповноважним органом є непереконливими.

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» поліція є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції. Відносини у сфері запобігання корупції регулюються іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Таким Законом у тому числі є Закон України «Про національну поліцію» відповідно до якого поліція вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, а також припиняє виявлені адміністративні правопорушення.

З цією метою поліцейські використовують поліцейські заходи, у тому числі передбачені КУпАП, мають право опитувати особу щодо правопорушення, зобов'язані збирати докази, уповноважені складати протоколи за ознаками ст. 172-4 - 172-9,172-9-2 КУпАП.

Положенням про УЗЕ в Полтавській області працівники вказаного підрозділу поліції мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів відповідно до законодавства, запитувати та отримувати від посадових осіб органів державної влади документи, довідкові та інші матеріали, необхідні для прийняття рішень.

Національне агентство як центральний орган виконавчої влади формує і реалізує державну антикорупційну політику, по суті є контролюючим органом у сфері запобігання корупції, однак не здійснює функцій протидії корупції, яку виконує поліція як правоохоронний орган.

Складаючи протоколи, Національне агентство здійснює функцію із запобігання корупції, тобто застосовує превентивні антикорупційні механізми. До речі, це завдання Закону України «Про запобігання корупції», яке викладено в його преамбулі. На відміну від поліції Національне агентство не здійснює функцію протидії в цілому адміністративним правопорушенням, у тому числі пов'язаним з корупцією, як суспільно шкідливому явищу, яке посягає на встановлений державою порядок відносин у публічній сфері відносин.

Діяльність поліції і Національного агентства щодо виявлення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією є суміжною, не суперечить одна одній, співвідноситься між собою як протидія та запобігання правопорушень, має на меті різні завдання, запобігти і покарати.

Отже, працівники УЗЕ в Полтавській області ДЗЕ НП України уповноважені збирати докази і складати протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією без попередніх висновків НАЗК за результатами перевірки.

Доводи апелянта про фактичне укладення договору купівлі-продажу квартири, який був прикритий удаваною угодою про дарування вказаного майна, є непереконливими.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, удаваний правочин є категорією цивільно-правових, а не публічно-правових відносин, що виникли внаслідок притягнення до адміністративної відповідальності. Застосовується виключно для врегулювання цивільних прав та обов'язків його учасників.

В свою чергу об'єктом ст. 172-5 КУпАП є порушення передбачених ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» заходів щодо запобігання корупції. Як визначено у преамбулі Закону України «Про запобігання корупції», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів.

Таким чином, передбачені ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо одержання подарунку є одним з превентивних антикорупційних механізмів, який забороняє відповідним суб'єктам укладати визначені договори дарування незалежно від реальної мети їх укладання. Сам факт укладання договору дарування є достатнім для констатації порушення встановлених законом обмежень.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Суддя місцевого суду дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП оскільки він допустив порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не подавши до Єдиного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо набуття у власність квартири на підставі договору дарування.

Враховуючи викладене, з огляду на дотримання приписів закону працівниками Національної поліції при складанні протоколу та суддею під час розгляду справи, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію її дій за ч.2 ст. 176-2, ч.1 ст.172-5 КУпАП .

Стягнення накладене у відповідності з приписами ст.33 та ст.36 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують відповідальність.

Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді, не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.07.2018 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: А.А.Гонтар