Решение № 76812305, 17.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Справа № 0440/5937/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представник позивача - ОСОБА_3 представник позивача - ОСОБА_4 представник відповідача - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Константа-Строй" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Константа-Строй» (далі – ТОВ «НВФ «Константа-Строй», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 16.07.2018 року №0018221417 про збільшення суми грошового зобов’язання на загальну сум – 92 723,75 грн. (з яких за податкове зобов’язання – 74 179,00 грн. та штрафна (фінасова) санкція – 18544,75 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану варітсть по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року, та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ПП «Сунатко» за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року за результатами якої складено акт №32567/04-36-14-17/35484249 від 21.06.2018 за висновками якого встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.11 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПК України), п.п. 1 п 4 розділу V, п.п.1, п.п 2, п.п .5 п.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 74 179 грн., у тому числі: за червень 2016 року – 74 179 грн. Позивач вважає вказані висновки відповідача необгрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, такими, що грунтуються на припущеннях фахівця контролюючого органу та власному трактуванні висновків, щодо фактів та обставин, пов’язаних із здійсненням позивачем господарських операцій із ПП «Сунатко». За таких обставин, позивач вважає податкове-повідомлення рішення від 16.07.2018 року №0018221417 винесене на підставі акту перевірки №32567/04-36-14-17/35484249 від 21.06.2018 протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у той самий день, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник відповідача у поданному відзиві на адміністративний позов, просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що фактично позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальної операції з ПП «Сунатко» за період 01.06.2016 по 30.06.2016 з одержання послуг (роботи з реконструкції) на суму ПДВ 74179 грн. і складені первинні документи всупереч норм ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших субєктів господарювання або власного виробництва. Тобто, на думку відповідача, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз. 5 ст.1 Закону України «Про бухгалерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. Також, ПП «Сунатко» є фігурантом в кримінальному провадженні №32015040040000025 від 03.03.2015 за ознаками кримінальних порушень передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.5 ст. 27 КК України. Також, відповідач звертає увагу на не дотримання позивачем вимог п. 7.3, 7.4, п.17.1 угоди від 29.10.2015 укладеного позивачем з ТОВ «ДТЕК Дніпрооблененерго».

Розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені рішення виходив з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 08.06.2018р. по 14.06.2018 р. контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «НВФ «Константа-Строй» (код ЄДРПОУ 35484249) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану варітсть по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року, та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ПП «Сунатко» за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року за результатами якої складено акт №32567/04-36-14-17/35484249 від 21.06.2018 за висновками якого встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.11 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПК України), п.п. 1 п 4 розділу V, п.п.1, п.п 2, п.п .5 п.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 74 179 грн., у тому числі: за червень 2016 року – 74 179 грн.

На підставі акту перевірки №32567/04-36-14-17/35484249 головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 16.07.2018 року №0018221417 про збільшення суми грошового зобов’язання на загальну сум – 92 723,75 грн. (з яких за податкове зобов’язання – 74 179,00 грн. та штрафна (фінасова) санкція – 18544,75 грн.).

Не погодившись із винесенним рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

ОСОБА_6 пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

ОСОБА_6 зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до положень п.2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

ОСОБА_6 зі ст. 9 Закону №996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, отримання позивачем податкової накладної від ПП «Сунатко» є підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість протягом звітного періоду згідно до вимог ст.198 ПК України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно наданих документів, 29.10.2015р. між ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (Замовник) та ТОВ «НВФ «ОСОБА_4 -Строй» (підрядник) було укладено Договір підряду №16582-00 виконати роботи з реконструкції 2КЛ 6 кВ РП -12 -ТП-544 (далі - Роботи) склад та обсяг робіт, визначені Кошторисною документацією, яка є невідємною частиною Договору. Підрядник зобов’язується виконувати роботи визначені у п.1.1 Договору, з дотриманням умов договору, Проектною документацією, Кошторисною документацією, технічним завданням Замовника (а.с. 118-119).

Строки виконання робіт визначений у розділі 3. На виконання п.1.1 Договору між сторонами погоджено Договірну ціну на будівництво складену в поточних цінах станом на 28.08.2015року; Локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на реконструкцію 2КЛ-6 кв. складений в поточних цінах станом на 28.08.2015року; Локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-2 на реконструкцію 2КЛ-6 кв.РП– 12-ТП-544 складений в поточних цінах станом на 28.08.2015року; Локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю №4-1-3 на реконструкцію 2КЛ-6 кВ. РП-12-ТП-544 складений в поточних цінах станом на 28.08.2015року; Підсумкову відомість ресурсів, щодо витрат труда робітників – будівельників, робітників – монтажників, робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин та ін.

Розділом 7 Договору визначено порядок залучення до виконання робіт субпідрядників та зазначано, що підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників. На виконання п.7.2, 7.3 Договору, позивачем направлено лист на адресу замовника, щодо узгодження субпідрядну організацію для виконання робіт, а саме ПП «Сунатко», повідомивши в листі про наявність у субпідрядника ліцензії на виконання Робіт (залучена до матеріалів справи).

Розділом 17 передбачено інші умови Договору серед яких п.17.1 визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015року, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між Сторонами. ОСОБА_6 приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та ОСОБА_6 вартості устаткування за червень 2016 встановлено, що завершення робіт та проведення всіх розрахунків відбулось - 13.06.2016 року, що підтверджується двохстороннім підписанням сторін.

На підставі Договору на виконання роботи №2015/29-10 від 29.10.2015 укладеного між ТОВ «НВФ «Константа-Строй» - (Підрядник) та ПП «Сунатко» (Субпідрядник) погоджено, що субпідрядник за завданням підрядника зобов’язається виконати роботи з реконструкції 2КЛ 6 кВ РП-12-ТП-544. На виконання розділу 2 Договору (Договірна ціна та проведення розрахунків за виконані роботи) попередньо погоджено Договірну ціну на будівництво Реконструкція 2КЛ-6 кВ РП– 12-ТП-544 м.Дніпропетровськ, що здійснюється в 2016році; Локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на реконструкцію реконструкцію 2КЛ-6 кв.РП– 12-ТП-544 складений в поточних цінах станом на 20.10.2015року; Підсумкову відомість ресурсів, щодо витрат труда робітників – будівельників, робітників – монтажників, робітників, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин та ін. ОСОБА_6 Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2016року; ОСОБА_6 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016року, Підсумкової відомості ресурсів, встановлено, що завершення робіт та проведення всіх розрахунків відбулось - 13.06.2016 року, що підтверджується двохстороннім підписанням сторін.

Крім цього, згідно листа №06/01-1 від 01.06.2016 ПП «Сунатко» було повідомлено, що роботи за Договором на виконання робіт №2015/29-10 від 29.10.2015 на об’єкті 2КЛ-6 кВ РП– 12-ТП-544 завершені у зв’язку з чим направлено фотозвіт (наявний в матеріалах справи) про поетапне виконання робіт на вищезазначеному об’єкті.

У відповідності до п.п.2.6 (1.1) Договору: Субпідрядник надає податкову накладну, оформлену відповідно до чинного законодавствата Підряднику. Сума податку на додану вартість по податковій накладній №3 від 13.06.2016 року на суму 445 076,59 грн. в т.ч ПДВ – 74 179,43 грн. включено до складу податкового кредиту за червень 2016року, та відображена у реєстрі виданих податкових накладних та відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ.

Отже, висновки контролюючого органу, що фактично всі роботи по реконструкції об’єкта повинні завершитися до 31.12.2015 є помилковим, оскільки за змістом умов Договору (п.17.1) визначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2015року, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між Сторонами, в той час як останочні розрахунки між Сторонами за Договорами проведено у 2016, що підтверджується обставинами та документами переліченими вище.

Крім того, посилання відповідача на невідповідності в дотриманні деяких пунктів Договору суд також вважає безпідставними, оскільки означені невідповідності, ще не свідчить про факт неправомірного її відображення у бухгалтерському та податковому обліку, якщо з інших первинних документів вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі платника податків у зв'язку з даною операцією дійсно мали місце.

Крім цього, судом критично оцінюються посилання контролюючого органу на кримінальне провадження: №32015040040000025 від 03.03.2015 в яких ПП «Сунатко» є фігурантом, оскільки саме по собі порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва контрагентів платника податків без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованих податкових вигод, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні ч.3 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.5 ст. 27 КК України є безпідставними, оскільки вказані дані не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (провадження №К/9901/40809/18).

У той же час, суд не приймає до уваги посилання позивача на п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки такі приписи не відповідають дійючим стаття (ст. 138-139 ПКУ) на момент спірних правовідносин (2016рік) так і на момент розгляду справи в суді. Крім цього, контролюючим органом досліжувалось питання правомірності декларування податкового кредиту, а не питання понесених витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що надані вище досліджені судом копії первинних бухгалтерських документів підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Сунатко», а тому висновки акту перевірки щодо встановлених порушень не відповідають дійсності, спростовуються вищевказаними документами та доказами, які відповідачем не спростовані жодними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим прийняте на підставі таких висновків оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами правомірність прийнятих оспорюваних рішень з підстав виявлених у ході перевірки порушень, оскільки жодними нормами чинного законодавства України не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі відсутності певних недоліків у оформленні первинних бухгалтерських документів, зокрема, за наявності податкових накладних, що підтверджують отримання відповідних послуг.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009року («Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки обставини, що слугували прийняттю оскаржуваного рішення є неправомірним, прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтоване та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення № 355 від 02.08.2018р. у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-247, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Константа-Строй" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 16.07.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ-39394856, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Константа-Строй" (ЄДРПОУ-35484249) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1