Постановление суда № 76800183, 05.09.2018, Апелляционный суд Днепропетровской области (г. Днепропетровск)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/899/18 Справа № 200/6754/18 Слідчий суддя - Шевцова Т.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді – доповідача Мазниці А.А.

суддів Джерелейко О.Є., Калініч Н.І.

при секретарі Надтока Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, директора ТОВ"Укртек" ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року про арешт майна,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі директор ТОВ "Укртек" ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - відмовити.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 08 серпня 2018 року задоволене клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Фурки В.П. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017040030003698, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про арешт майна.

Накладений арешт на майно, власником якого є ТОВ «Райффайзен ОСОБА_3», а саме: «Екскаватор гусеничний Hyundai R320LC-7», серійний номер 90110877, номер двигуна НОМЕР_1; «Екскаватор гусеничний Hyundai R320LC-7», серійний номер 90110928, номер двигуна НОМЕР_2; «Екскаватор гусеничний Hyundai R320LC-7 з гідромолотом №KS08K37», серійний номер 90110958, номер двигуна НОМЕР_3; «Екскаватор гусеничний Hyundai R320LC-7 з гідромолотом №KS08А08», серійний номер 90111111, номер двигуна НОМЕР_4, та обладнання, що встановлено на них, із забороною користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Обґрунтовуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що майно, на яке прохає накласти арешт слідчий, є предметом злочинного посягання, речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, а однією з цілей досудового розслідування є повернення майна законному власнику, накладення арешту на майно зазначене у клопотанні є доцільним, оскільки дозволить запобігти його відчуженню, перетворенню, зміні, розукомплектуванню чи знищенню.

Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, директор ТОВ"Укртек" ОСОБА_2 вказує, що оскаржувана ним ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі прийшов до помилкового висновку про те, що способом реалізації заходу забезпечення має бути саме арешт майна, який дозволить запобігти його відчуженню, перетворенню, знищенню, зміні тощо, а заборона його відчуження не буде достатньою.

Так, між лізингодавцем ТОВ "Райффайзен ОСОБА_3" та лізингоодержувачами ТОВ "Укртек" та ІП "Технопарк" існують договірні відносини, за якими останні отримали у лізинг техніку, при цьому, виконуючи свої зобов'язання, вказані підприємства сплатили на користь ТОВ "Райффайзен ОСОБА_3" частину коштів, а іншу частину із них було стягнуто за рішенням суду, а тому варто прийняти до уваги, що частину коштів було сплачено лізингодавцю, а будь яких рішень щодо повернення екскаваторів не існує і вони належать ТОВ "Укртек" та ІП "Технопарк" законно.

Також вказує, що у відношенні ТОВ "Укртек" та ІП "Технопарк" господарським судом Дніпропетровської області у 2012 році порушені справи про банкрутство, а згодом рішенням від 06.08.2015р. вказані підприємства було визнано банкрутами і відкрито ліквідаційну процедуру, а отже останні не могли повернути на користь ТОВ "Райффайзен ОСОБА_3" спірне майно, оскільки вже таких повноважень не мають.

Обгрунтовуючи своє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 13.04.2018 року ТОВ "Укртек" вручено не було, а про її існування стало відомо та отримано лише 05.07.2018 р., за заявою представника ТОВ "Укртек".

Апелянт та прокурор до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, колегія суддів не вважає за доцільне вирішувати питання про поновлення строку апеляційного оскарження з огляду на те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді від 13.04.2018 р. було постановлено без виклику та участі представників ТОВ "Укртек" та ІП "Технопарк", доводи апелянта про те, що копію оскаржуваної ухвали ними було отримано лише 05.07.2018 р., матеріалами справи не спростовуються, при цьому апеляційну скаргу було подано 10.07.2018 р., а отже з урахуванням положень ч. 3 ст. 395 КПК України відсутні підстави для висновку про пропущення апелянтом строку апеляційного оскарження.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна має бути зазначено:

1) підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України недотримання слідчим, прокурором вимог процесуального закону у цій частині є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Вирішуючи по суті клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам процесуального закону.

Так, клопотання не містить прямого посилання на конкретну мету арешту з числа передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки у ньому слідчим лише зазначено, що арешт має бути накладений з метою недопущення переховування, забезпечення схоронності спірного майна, чи уникнення пошкодження предмету злочинного посягання, який окрім вище викладеного є речовими доказами в кримінальному провадженню. З такого формулювання можливо лише припускати, що слідчий має на увазі, що майно, на яке пропонується накласти арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а наведена слідчим у клопотанні необхідність забезпечення схоронності майна з метою його повернення законним власникам не є підставою для арешту цього майна згідно ст. ст. 170-173 КПК України.

Крім того, дослідженням матеріалів даного провадження було встановлено наявність розбіжностей щодо опису майна, яке згідно клопотання слідчого є предметом арешту, а саме «Екскаватор гусеничний Hyundai R320LC-7» згідно акту приймання - передачі предмета лізингу (а.с. 22) та виконавчого напису (а.с. 27/зв) має серійний номер 90110956, в той час як у клопотанні слідчого порушене питання про арешт аналогічного агрегату із серійним номером 90110958, що в свою чергу може свідчити про накладення арешту на майно, яке не має відношення до кримінального провадження та не може бути піддане арешту.

Не звернувши на це уваги та не застосувавши передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України наслідки невідповідності клопотання слідчого вимогам закону, слідчий суддя суду першої інстанції допустив істотне порушення вимог процесуального законодавства, що підлягає виправленню у межах повноважень суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу слідчого судді – скасувати, клопотання – повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ "Укртек" ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року про арешт майна – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Фурки В.П. від 10 квітня 2018 року про арешт майна - повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5