№ 76797837, 26.09.2018, Киевский апелляционный административный суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/813/18

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про постановлення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним, скасування висновку та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, прийнятою за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 338 о/с від 29.12.2017 в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_2 з посади поліцейського взводу № 1 роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та призначення на посаду поліцейського-водія Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції ГУНП, і провадження у справі в цій частині закрито на підставі ч.2 ст.238 КАС України.

Також скасовано це рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та відмовлено в цій частині позовних вимог.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишено без змін.

30 липня 2018 року на адресу суду надійшла заява Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про постановлення додаткового рішення, в якій він просить вирішити питання щодо судових витрат, стягнутих на користь ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Водночас, судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови питання судових витрат не вирішено.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на вимогу суду першої інстанції, викладену в ухвалі від 09.02.2018 про залишення позовної заяви без руху, сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 114,40 грн. , які йому частково у сумі 704,80 грн. відшкодовані за рішенням суду за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, позивач має статус учасника бойових дій і звільнений від сплати судового збору, в той час, як суд першої інстанції помилково вважав про протилежне.

Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року N 484-VIII (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесені зміни, зокрема, у статтю 5 Закону України "Про судовий збір" (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма статті даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності ясності і недвозначності і правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування не включає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" від 11 листопада 1996 року ("Cantoni v. France", заява N 17862/91, § 31 - 32), "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року ("Vyerentsov v. Ukraine", заява N 20372/11, § 65)).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частини перша статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в першу чергу пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України "Про судовий збір", проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів.

Таким чином, до 01 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було унормоване частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.06.2018 (справа №668/14982/14-ц) та від 27.06.2018 (справа №572/2088/17), звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не може вважатися обґрунтованим, тому помилковою є відмова позивачу у задоволенні заяви про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" з тих підстав, що справа за його позовом не пов'язана з порушенням прав позивача, саме, як учасника бойових дій.

Отже, позивач у цій справі не повинен був сплачувати судовий збір, як наслідок, відповідач не зобов»язаний відшкодовувати його сплату.

В свою чергу, відповідно до п.п.1, 5 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 252, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову, якою рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 704 гривні 80 копійок - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів

.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.В.Епель

І.В.Федотов