№ 76790019, 18.09.2018, Апелляционный суд Львовской области

Справа № 462/3330/17 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 22-ц/783/6516/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Апеляційний суд Львівської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Іванова О.О.

З участю: позивача ОСОБА_2, представника ФГВФО Дворніченка Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Товариство Українських офіцерів», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 вересня 2017 року у справі за позовом Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Товариство Українських офіцерів», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 до ПАТ «Вектор Банк», ПАТ Укргазбанк», ОСОБА_7, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Позивачі звернулися до суду з позовом, який уточнили 28 серпня 2017 року про стягнення з відповідачів ПАТ «Вектор Банк» та ОСОБА_7 на їх користь упущеної вигоди, зокрема на користь ОСОБА_4 у розмірі 3500 грн., ОСОБА_6 у розмірі 100 грн., ОСОБА_2 у розмірі 5200 грн., ОСОБА_5 у розмірі 5000 грн., відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 у розмірі 3120 грн., ОСОБА_6 у розмірі 100 грн., ОСОБА_2 у розмірі 5115 грн., ОСОБА_5 у розмірі 4985 грн.. Крім цього, просять зобов'язати дирекцію ПАТ «Укргазбанк» прийняти на їх користь перекази від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та від ПАТ «Вектор Банк» та зобов'язати виплатити на їх першу вимогу кошти і безкоштовно, за їх бажанням, письмово інформувати про надходження чи ненадходження таких коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 23.01.2017 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а 20.02.2017 р. між ОСОБА_6 та ПАТ «Вектор Банк» були укладені договори строкового банківського вкладу «Ексклюзив» за № ДФ-2751/3382, № ДФ-2755/3383, № ДФ-2757/3386 та № ДФ-2864/3623 на строк до 23.01.2018 р., а з ОСОБА_6 - до 20.02.2018 р. відповідно, згідно з якими вони внесли на рахунок відповідача кошти у розмірі 1000 грн. під 20,5 та 18,1 проценти річних із виплатою таких в кінці строку та зобов'язанням відповідача повернути суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку, які передбачені цими договорами. Надалі вони поповнювали ці рахунки і сума депозиту збільшилась у ОСОБА_4 - до 31200 грн., ОСОБА_6 - 1000 грн., ОСОБА_2 - 51150 грн., ОСОБА_5 - 49850 грн. 02.03.2017 р. їх було повідомлено про введення у банку тимчасової адміністрації, після чого вони звернулись до відповідача про повернення їхніх вкладів, однак уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_7 заблокувала вказані кошти на рахунках, на включення їх до списків кредиторів ПАТ «Вектор Банк» не відреагувала і лише 02.08.2017 р. ОСОБА_6, а 22.08.2017 р. ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 отримали свої вклади. Враховуючи, що такі кошти повернуті їм із порушенням встановлених законодавством строків (із затримкою на 160 днів), просять стягнути із відповідачів на їх користь упущену вигоду у розмірі процентів за договором, оскільки у період затримки повернення вкладів могли розмістити такі кошти в інших банківських установах і отримати від них дохід у виді процентів. Окрім того, протиправними діями відповідачів їм заподіяно моральну шкоду, а тому просили позов задовольнити.

Оскаржуваним рішенням у позові відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду оскаржив голова Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Товариство Українських офіцерів» ОСОБА_2 та позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначають, що суд неповно та необ'єктивно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми права, які підлягали застосуванню. Стверджують, що в порушення вимог ст.ст.26,27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд виплатив їм вклад з порушенням строку визначеного законом, а саме такі вклади мали бути повернуті не пізніше 20 березня 2017 року. Стверджують, що відповідачі свідомо утримували гроші позивачів та отримували матеріальну вигоду від їх розміщення в фінансових установах чого позбавлені були позивачі невчасним поверненням таких коштів. Ухвалюючи рішення суд не врахував вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позову.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника ФГВФО Дворніченка Л.В., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Із матеріалів справи та пояснень учасників справи встановлено, що 23.01.2017 року між ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а 20.02.2017 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Вектор Банк» були укладені договори строкового банківського вкладу «Ексклюзив» за № ДФ-2751/3382, № ДФ- 2755/3383; № ДФ-2757/3386 та № ДФ-2864/3623 на строк до 23.01.2018 року, а з ОСОБА_6 до 20.02.2018 року. Відповідно до укладених договорів вкладники внесли на рахунок відповідача кошти у розмірі 1000 грн. під 20,5 % та 18,1 проценти річних із виплатою таких в кінці строку та зобов»язанням відповідача повернути суму вкладу та виплатити нараховані проценти на умовах та в порядку зазначеному у договорах. (а.с. 9-12).

З Виписки з особового рахунку позивачів вбачається, що такі поповнювали рахунок у період з 23.01.2017 року по 01.03.2017 року (а.с.66-69).

Рішенням правління НБУ від 02 березня 2017 року № 112-рш/БТ «Про віднесення ПАТ «Вектор Банк» до категорії неплатеспроможного» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02 березня 2017 року №853 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Вектор Банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 21 березня 2017 року № 163-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Вектор Банк» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 22 березня 2017 року № 1104 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Вектор Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку.»

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Вектор Банк» з 22 березня 2017 року до 21 березня 2019 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Вектор Банк» визначені ст.ст. 37, 38,47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Із заяви від 04.04.2017 року (а.с.9) вбачається, що позивачі по справі зверталися до Уповноваженої особи ФГВФО про надання їм рішення про включення їх до Списків кредиторів ПАТ «Вектор Банк» та просили повідомити їх про час та місце отримання ними своїх коштів у Львові.

Згідно листа Уповноваженої особи ФГВФО зазначено, що станом на 12.07.2017 року кредиторські вимоги позивачів відхилено через їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду. (а.с. 77-81).

02.08.2017 року ОСОБА_6, а 22.08.2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 отримали свої вклади через відділення ПАТ «Укргазбанк» у м.Львові.

Відповідно до ст.22 Цивільного Кодексу України (далі ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачі просили суд повернути їм шкоду у вигляді упущеної вигоди, а саме відсотків за період до повернення їм коштів при умові, якби ці кошти знаходилися на банківському рахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність доказів про реальне отримання доходів позивачами від неповернутих їм депозитних коштів, а також на відсутність доказів про заподіяну моральну шкоду.

Матеріалами справи та судом встановлено, що на час, коли депозитні кошти мали бути повернуті позивачам, рішенням правління НБУ від 02 березня 2017 року №112-рш/БТ ПАТ «Вектор-Банк» був віднесений до категорії неплатоспроможних та згідно із зазначеним рішенням розпочалася процедура виведення ПАТ «Вектор Банк з ринку шляхом запровадження в ньому Тимчасової адміністрації із призначенням Уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до ч.3 ст.150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4-зи, відповідно до п.4 листа МЮУ «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19 у спорах, пов»язаних з виконанням банком, у якому введена Тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов»язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»( далі Закон) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Саме цим Законом визначено порядок виплат відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За договором банківського рахунку банк зобов»язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка на проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатись грошовими коштами на власний розсуд - про що зазначається у ст. 1066 ЦК.

Випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивачі по справі, заявляючи позовні вимоги, в основу позову покладалися на вимоги статтей, що регулюють відносини банку з клієнтом, не враховуючи при цьому дію спеціального закону при введенні у банку Тимчасової адміністрації.

Відповідно до ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунку чи суми повного вкладу разом із відсотками, який менший від 200 000 гривень здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами та перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів, складення реєстру відшкодувань вкладникам визначений статтею 27 Закону та покладені на Уповноважену особу Фонду.

Так як у Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладниках, тому при складанні загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку рахунків.

Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку.

Отже, Виконавча дирекція Фонду затверджує Реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку рахунків.

Згідно до наданого уповноваженою особою Фонду інформації позивачі включені до Реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат, який затверджений виконавчою дирекцією Фонду на ту суму, яка була визначена Уповноваженою особою Фонду.

В переданому Уповноваженою особою Переліку рахунків для відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду було включено ОСОБА_6 на суму 1000,80 грн. та вказана сума була ним отримана 02.08.2017 року через банк-агент «Укргазбанк», а 22.08.2017 року отримали свої вклади ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4

Враховуючи те, що з часу введення Тимчасової адміністрації, ПАТ «Вектор Банк» припинив свої повноваження, відтак позовні вимоги до банку є безпідставними, оскільки з цього моменту, тобто з 02 березня 2017 року діє спеціальний Закон. Позивачами не доведено вину, протиправну поведінку та причинний зв»язок щодо нанесеної їм шкоди та завданої на їх думку, упущеної вигоди. Відповідно до ч.5 ст. 36 Закону під час Тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Між ПАТ «Вектор Банк» та Фондом відсутні взаємні права та обов»язки, оскільки Фонд здійснює процедуру ліквідації у ПАТ «Вектор Банк». Виплата гарантованих коштів вкладникам здійснена позивачам через банк-агент. Фонд не може та не наділений правом виплатити кошти безпосередньо вкладнику на реквізити, які ним зазначені при внесенні вкладу тощо.

У постанові Верховного Суду України від 09 листопада 2016 року по справі № 6-1575цс/16 застосування положень статті 1167 ЦК для стягнення моральної шкоди у випадках порушення договірних зобов»язань неможливе, оскільки привила вказаної статті регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Товариство Українських офіцерів», ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 389, 391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Т.І.Приколота