№ 76789921, 26.09.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4164/18 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/783/2066/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 33

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Копняк С.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: ОСОБА_2, прокурора - Заєць І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 07 червня 2018 року у частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна, в особі: Державної казначейської служби України, Львівської місцевої прокуратури № 2, Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, Галицького районного суду м.Львова в особі судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д. про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 07 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до Галицького районного суду м.Львова в особі судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д. про відшкодування моральної шкоди.

Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 466/4164/18 2/466/1661/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до держави Україна, а особі: Державної казначейської служби України, Львівської місцевої прокуратури №2, Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

Залучено Головне управління національної поліції у Львівській області третьою особою без самостійних вимог.

Залучено Прокуратуру Львівської області третьою особою без самостійних вимог.

Ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження у справі оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не врахував, що ухвала судді Лялюка Є. від 04.05.2018 року постановлена з порушенням норм КПК та з перевищенням повноважень судді. Вказує, що суд не врахував, що в даному випадку за дії, бездіяльність органів державної влади в Україні основним відповідачем є Держава Україна, а моральна шкода відшкодовується державою в особі Державної казначейської служби. Просить ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження у справі скасувати, в решті ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, прокурор Заєць І.Є. заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Львівської місцевої прокуратури № 2, Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області, Галицького районного суду м.Львова в особі судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д., в якому просив стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь у відшкодування моральної шкоди - 40 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно зі статтями 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а також однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до зазначених положень Конституції України, судові рішення і, відповідно, дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних з підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції.

Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Суд є органом, який розглядає справи на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України та законодавством про судочинство.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розгляду в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством. Оскарження в будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Галицького районного суду м.Львова в особі судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д.

Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу суду в оскаржуваній частині з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 07 червня 2018 року у частині відмови у відкритті провадження залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складений: 27.09.2018р.

Головуючий

Судді