№ 76755312, 26.09.2018, Львовский апелляционный хозяйственный суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2018 р. Справа №907/846/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.;

ОСОБА_1,

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами: Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» № 05-2018/31 від 23.05.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1636/18 від 31.05.2018 р.) та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 408/02-3 від 22 травня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/1621/18 від 31.05.2018 р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 квітня 2018 року (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст рішення складено 25.04.2018 р.)

у справі № 907/846/17,

порушеній за первісним позовом

позивача: Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області,

про стягнення заборгованості в сумі 489039,00 грн. та стягнення судових витрат.

За зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області,

до відповідача: Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області,

про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року та стягнення судових витрат.

за участю представників:

від апелянта-1/відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2,

від апелянта-2/позивача за первісним позовом: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

05.12.2017 р. за вх. № 02.3.1.-13/914/17 Оноківська сільська рада Ужгородського району (позивач за первісним, відповідач за зустрічним позовом) звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго” про стягнення суми 489039,00грн. заборгованості по оплаті пайової участі у розвитку інфраструктури, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 526, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України та Закону України “Про регулювання містобудівної документації” щодо належного виконання замовником своїх обов’язків щодо повноти та своєчасності сплати коштів за пайову участь у розвитку інфраструктури села.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого суду від 26.01.2018 р. у даній справі (том І, а. с. 187-188) прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго” до Оноківської сільської ради про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року та стягнення судових витрат, до розгляду об'єднавши в одне провадження з первісним позовом у справі № 907/846/17 за правилами загального позовного провадження.

За наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів у справі № 907/846/17 Господарським судом Закарпатської області 11.04.2008 р. ухвалено рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено. Судовий збір за розгляд первісного позову господарським судом покладено на позивача за первісним позовом. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Судовий збір за розгляд господарським судом зустрічного позову покладено на позивача за зустрічним позовом (том І, а.с. 258-259, 260-266).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду від 11.04.2018 року позивач за первісним, відповідач за зустрічним позовом (Оноківської сільська рада Ужгородського району Закарпатської області) за № 408/02-3 від 22 травня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/1621/18 від 31.05.2018 р.) подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (том ІІ, а. с. 9-12).

Зазначена вище апеляційна скарга ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 р. залишена без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків (том ІІ, а. с. 4-5).

Не погодився із зазначеним вище судовим рішенням місцевого суду від 11.04.2018 року у даній справі відповідач за первісним, позивач за зустрічним позовом (Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго»)(далі за текстом - апелянт-1) та 23.05.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1636/18 від 31.05.2018 р.) подало до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (том ІІ, а. с. 55-66), просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 р. у справі № 907/846/17 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПрАТ “Закарпаттяобленерго” та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. укладеним з врахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року, іншій частині рішення залишити без змін та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Скаржник (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») обгрунтовує апеляційну скарги тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права.

Так, апелянт-1 в апеляційній скарзі зазначає, що ПрАТ “Закарпаттяобленерго” з позовними вимогами за первісним позовом не погоджується повністю, вважає їх безпідставними, такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві та правовідносинах сторін, а своє зобов’язання зі сплати пайового внеску вважає виконаним належним чином та у повному обсязі.

В апеляційній скарзі незаконність і необгрунтованість рішення суду першої інстанції, на думку апелянта, полягає в тому, що місцевий суд не застосував до спірних правовідносин ч. 2 ст. 181 ГК України (п. 5.1. мотивувальної частини апеляційної скарги), незастосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 181 ГК України (п. 5.2. мотивувальної частини апеляційної скарги), незастосування до спірних правовідносин ч. 5 ст. 181 ГК України (п. 5.3. мотивувальної частини апеляційної скарги), незастосування до спірних правовідносин ч. 7 ст. 181 ГК України та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (п. 5.4. мотивувальної частини апеляційної скарги); неправильне визначення судом першої інстанції відповідно до встановлених судом обставин правовідносин між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом (п. 5.6. мотивувальної частини апеляційної скарги) та з підстав викладених у п. 6 мотивувальної частини апеляційної скарги, просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов ПрАТ «Закарпаттяобленерго» до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. укладеним з врахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року, іншій частині рішення залишити без змін.

Так апелянт-1, зокрема, стверджує, що відповідач за зустрічним позовом листом № 432/02-3 від 11.07.2017 року звернувся до ПрАТ “Закарпаттяобленерго” з пропозицією зареєструвати у Оноківській сільській раді звернення про укладення договору про сплату пайової участі, який надійшов до позивача за зустрічним позовом за вх. № 210/116-23 від 11.07.2017 р., що отримавши лист від Оноківської сільської ради № 432/02-3 від 11.07.2017 року з пропозицією зареєструвати у сільській раді звернення про укладення договору про сплату пайової участі за введення в експлуатацію вищевказаного об’єкта “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної”, Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним, листом від 14.07.2017 року №116-25/4246 повідомив Позивача за первісним позовом про те, що відповідь на лист від 11.07.2017 року за №432/02-3 буде надана у встановлені чинним законодавством строки.

Апелянт-1 зазначає, що він, листом від 22.08.2017 року за №116-25/4934 у відповідь на лист позивача за первісним позовом від 11.07.2017 за № 432/02-3, на виконання вимог ч. 8 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” надав Позивачу за первісним позовом документи про вартість будівництва об’єкта з техніко-економічними показниками, а саме: копію локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на будівлю охорони від 17.03.2009 року з метою визначення розміру пайової участі ПрАТ “Закарпаттяобленерго” у розвитку інфраструктури с. Оноківці та укладення договору про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, при цьому відповідач за первісним позовом, роз’яснив Позивачу за первісним позовом, що у 2017 р. ним було введено в експлуатацію будівництво - реконструкцію виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництва прохідної за адресою: вул. Головна, 57, с. Оноківці, Ужгородський район, Закарпатська обл., згідно декларації від 06.02.2017 р. №ЗК143170372077, що дані роботи не підпадають під визначення ч. 1 ст. 26 та ч.ч. 2, 5 ст. 40 вищевказаного Закону, оскільки підставою для пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту є забудова земельної ділянки. В ході реконструкції виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництва прохідної було забудовано тільки земельну ділянку безпосередньо під будівлею прохідної, інші будівельні роботи були здійснені в межах вже забудованої раніше земельної ділянки.

Отже, як зазначає скаржник, сума коштів, яка підлягатиме сплаті Відповідачем за первісним позовом до місцевого бюджету як пайова участь в розвитку інфраструктури населеного пункту має визначатися виключно на підставі вартості будівництва прохідної (тобто, забудови земельної ділянки); що вартість будівництва прохідної становить 349 981,00 грн. з ПДВ, що підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 на будівлю охорони від 17.03.2009 р.; а оскільки об’єкт “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної” був прийнятий в експлуатацію згідно декларації від 06.02.2017 року №ЗК 143170372077, то Відповідач за первісним позовом повинен був сплатити пайову участь до 06.02.2017 року.

Скаржник стверджує, що станом на 06.02.2017 року було чинним рішення Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 101 від 10.10.2012 року “Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пункті Оноківської сільської ради”, що згідно Додатку №1 до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, який є додатком №1 до рішення Оноківської сільської ради №101 від 10.10.2012 року розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради для нежитлових будівель та споруд встановлений у розмірі 2% від вартості об’єкту.

Відтак, заявник покликається на те, що у Відповідача за первісним позовом не пізніше 06.02.2017 року виник обов’язок сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради для нежитлових будівель та споруд встановлений у розмірі 2% від вартості об’єкту “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної” згідно рішення Оноківської сільської ради № 101 від 10.10.2012 року.

Також відповідач за первісним позовом вважає, що застосування до ПрАТ “Закарпаттяобленерго” для визначення розміру сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради ставки 4%, передбаченої рішенням Оноківської сільської ради № 443 від 12.07.2017 року, є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та Конституції України.

На думку скаржника, рішення Оноківської сільської ради № 443 від 12.07.2017 року не зменшує, а навпаки вдвічі збільшує відсоткову ставку, порівняно з рішенням Оноківської сільської ради №101 від 10.10.2012 року, яка застосовується при визначенні розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Як зазначає апелянт-1, у ПрАТ “Закарпаттяобленерго” виник обов’язок сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради у розмірі 2% від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, що є забудовою земельної ділянки, а саме тільки частини об’єкта “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної”, загальна кошторисна вартість якого (будівництво прохідної) склала 349 981,00 грн. з ПДВ. Розмір пайової участі, яку ПрАТ “Закарпаттяобленерго” зобов’язане було сплатити за вищевказаний об’єкт складає 349 981,00 х 2% = 6 999,62 грн., що було сплачено ПрАТ “Закарпаттяобленерго” згідно платіжного доручення № 6660 від 23.11.2017 року.

Апелянт-1, зокрема, зазначає, що проте, навіть якщо припустити, що ПрАТ “Закарпаттяобленерго” повинен був сплатити пайову участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради за введення в експлуатацію об’єкта “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної” в цілому згідно загальної кошторисної вартості, вказаної у декларації від 06.02.2017 року № ЗК 143170372077, а саме: 12 225 996,00 грн., а не лише за ту частину об’єкта (будівництво прохідної), під час будівництва якого ПрАТ “Закарпаттяобленерго” здійснив забудову земельної ділянки, то сума пайової участі з урахування вищезазначених фактів повинна була б складати 12 225 996,00 грн. х 2% = 244 519,92 грн.

Скаржник стверджує, що позивач за первісним позовом просить суд стягнути 489 039,00 грн. заборгованості по оплаті пайової участі у розвитку інфраструктури безпідставно, не здійснюючи правового аналізу та тлумачення відповідних норм права, а саме: ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, тих рішень Оноківської сільської ради, що підлягають застосуванню на виконання вказаної правової норми закону. Так, пропонуючи умови Договору пайової участі та вимагаючи стягнути вищезазначену суму за первісним позовом, Позивач за первісним позовом фактично (шляхом визначення розміру вказаної суми) обґрунтував її своїм рішенням № 443 від 12.07.2017 року, що не існувало та не підлягало застосуванню на момент виникнення між сторонами справи правовідносин з приводу будівництва, забудови земельної ділянки та виникненню обов’язку по сплаті пайової участі.

Апелянт-1 також зазначає, що Оноківська сільська рада листом №432/02-3 від 11.07.2017 р. звернулася до ПрАТ “Закарпаттяобленерго” з пропозицією зареєструвати у сільській раді звернення про укладення договору про сплату пайової участі. Зазначений лист надійшов за вх. №210/116-23 від 11.07.2017 р., що розглянувши по суті вищевказаний лист Позивача за первісним позовом № 432/02-3 від 11.07.2017 р., Відповідач за первісним позовом направив Оноківській сільській раді звернення від 22.08.2017 р. за №116-25/4934 про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, до якого долучив документи про вартість будівництва - локальний кошторис на будівництво прохідної.

Позивач за первісним позовом надіслав відповідачу листа від 28.09.2017 року за №638/02-3 з двома примірниками проекту Договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пункті Оноківської сільської ради, підписаного та скріпленого печаткою зі сторони Оноківської сільської ради (далі за текстом - договір пайової участі), ознайомившись зі змістом запропонованого Оноківською сільською радою договору пайової участі, ПрАТ “Закарпаттяобленерго” не погодилося з рядом його умов та підписало зазначений договір з Протоколом розбіжностей. Листом від 13.10.2017 р. №116-25/5881 та направив Позивачу за первісним позовом один примірник підписаного зі сторони ПрАТ “Закарпаттяобленерго” договору пайової участі та два примірники протоколу розбіжностей до нього, що підтверджує описом вкладення у цінний лист від 17.10.2017 р. та фіскальним чеком від 17.10.2017 щодо направлення поштового відправлення №8800021823630, що вищевказаний лист за поштовим номером №8800021823630 був вручений Позивачу за первісним позовом 19.10.2017 р. з підписаним ПрАТ “Закарпаттяобленерго” примірником договору пайової участі та двома примірниками протоколу розбіжностей до нього, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ПАТ “Укрпошта” від 16.11.2017 р. та відповіддю на лист ПрАТ “Закарпаттяобленерго” листа ПрАТ “Закарпаттяобленерго” від 22.11.2017 р. за №116-25/6668 листом директора Закарпатської дирекції ПАТ “Укрпошта” від 30.11.2017 р. № 1480-040, однак, Позивач за первісним позовом із запропонованим протоколом розбіжностей не погодився та не вжив жодних дій по врегулюванню розбіжностей за договором пайової участі.

Як зазначає апелянт-1, 26.10.2017 р. ПрАТ “Закарпаттяобленерго” отримало лист Позивача за первісним позовом за № 719/02- 03 від 25.10.2017 р., яким Оноківська сільська рада повідомила, що не згодна з протоколом розбіжностей, складеним Відповідачем, та додатком до вказаного листа направила (повернула) ПрАТ “Закарпаттяобленерго” один з примірників вищевказаного протоколу розбіжностей, не підписаного зі сторони сільської ради, що листом від 31.10.2017 р. №116-25/6178 ПрАТ “Закарпаттяобленерго” надало Оноківській сільській раді свою згоду на врегулювання розбіжностей за договором пайової участі в судовому порядку і вказаний лист був направлений Відповідачем за первісним позовом у поштовому відправленні за №8800014226619, що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 31.10.2017 р., фіскальним чеком ПАТ “Укрпошта” від 31.10.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8800014226619.

За твердженнями апелянта-1, отримання Оноківською сільською радою вищевказаного листа ПрАТ “Закарпаттяобленерго” від 31.10.2017 р. № 116-25/6178 підтверджується також листом директора Закарпатської дирекції ПАТ “Укрпошта” від 30.11.2017 р. №1480-040 та роздруківкою з сайту Укрпошти від 16.11.2017 року, однак після спливу встановленого чинним законодавством строку для розгляду Позивачем протоколу розбіжностей (строку врегулювання розбіжностей), позивач за зустрічним позовом не отримав від Оноківської сільської ради відповіді щодо врегулювання розбіжностей та/або про передачу їх на розгляд суду.

Апелянт-1 покликається на те, що 23.11.2017 р. ПрАТ “Закарпаттяобленерго” сплатило пайовий внесок у розмірі, передбаченому договором пайової участі з урахуванням протоколу розбіжностей, що підтверджує платіжним дорученням №6660 від 23.11.2017 р. ПрАТ “Закарпаттяобленерго” на суму 6 999,62 грн. та 27.11.2017 р. за №116-25/6777 ПрАТ “Закарпаттяобленерго” повідомило Оноківську сільську раду про виконання умов договору пайової участі. Направлення зазначеного листа відповідачеві за зустрічним позовом підтверджується описом вкладення в цінний лист від 27.11.2017 р. та фіскальним чеком ПАТ “Укрпошта” про направлення поштового відправлення за №8800020633315.

Вважає, що не передання сільською радою на розгляд суду отриманих від ПрАТ “Закарпаттяобленерго” розбіжностей (протоколу розбіжностей) до договору пайової участі, означає прийняття нею пропозицій товариства.

Таким чином, на думку апелянта-1, Відповідач за первісним позовом не визнає укладеним Договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 28.09.2017 року без урахування протоколу розбіжностей до цього договору від 11.10.2017 року та не погоджується із сумою заборгованості за цим договором у розмірі 489 039,00 грн., вважає Договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 28.09.2017 року укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей до цього договору від 11.10.2017 року, а свій обов’язок щодо сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради у розмірі 6 999,62 грн. - виконаним в повному обсязі, тому підстави для задоволення позову по справі №907/846/17 відсутні.

Позивач за зустрічним позовом враховуючи те, що не передання Оноківською сільською радою на розгляд суду отриманого від ПрАТ “Закарпаттяобленерго” протоколу розбіжностей до договору пайової участі, означає прийняття нею пропозицій останнього, відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Приватним акціонерним товариством “Закарпаттяобленерго” укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017.

Правильність зазначених в апеляційній скарзі висновків, доводів та аргументів в ПрАТ “Закарпаттяобленерго” підтверджує існуючою судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 12.03.2014 р. у справі №910/9099/13 та від 20.03.2008 р. у справі № 30/328.

Окрім того, ПрАТ “Закарпаттяобленерго” зазначає, що сплачувати пайовий внесок для мети розвитку інфраструктури має здійснювати тільки той замовник (тобто особа, яка має намір чи здійснює забудову території - чим є одна чи декілька земельних ділянок), що має намір забудувати земельну ділянку у відповідному населеному пункті.

На думку скаржника, якщо особа не забудувала або не має наміру здійснити забудову відповідної земельної ділянки, то обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту у неї не настає.

Відтак, стверджує, що викладена правова конструкція ст.ст. 1, 2, 4, 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” є досить однозначною та зрозумілою, здійснюється за принципом визначення поняття через поняття, а саме: визначення поняття “територія” як “земельна ділянка”. Застосування ж іншого тлумачення вказаної правової норми, за якого до змісту поняття “замовник” включається поняття “забудовник”, є таким, що не відповідає принципу сталості і стабільності законодавства, а отже правової визначеності. Таке “розширене” тлумачення хоча й існує в нинішній судовій практиці, все ж таки не відповідає принципам верховенства права, “якості закону”, правової визначеності, і позбавляє Відповідача за первісним позовом передбачає можливості розраховувати завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях.

Апелянт-2 (Оноківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області), усунув недоліки апеляційної скарги № 408/02-3 від 22 травня 2018 року (вх. № ЛАГС 01-05/1621/18 від 31.05.2018 р.), відтак ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18 липня 2018 р. у даній справі відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/846/17 від 11.04.2018 р. Оноківська сільська рада (далі за текстом – апелянт-2) просить скасувати зазначене рішення, стягнути з ПрАТ “Закарпаттяобленерго” з на користь Оноківської сільської ради заборгованість в розмірі 489039,00 грн. та стягнути з ПрАТ “Закарпаттяобленерго” на користь Оноківської сільської ради суму судового збору, сплаченого за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 7335,6 грн. та 11003,4 грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Як зазначає апелянт-2 (Оноківська сільська рада) в апеляційній скарзі, що «ОСОБА_2 рішення Львівського апеляційного Господарського суду підлягає скасуванню з наступних міркувань» (абзац другий мотивувальної частини апеляційної скарги на сторінці першій (титульній) скарги)(том ІІ, а. с. 9).

Колегія суддів враховуючи, що апелянт-2 в мотивувальній частині апеляційної скарги хоча і покликається на «рішення Львівського апеляційного Господарського суду», однак в прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 року по справі № 907/846/17 (п. 1 прохальної частини апеляційної скарги)(том ІІ, а. с. 12), тому вище зазначене покликання апелянта вважає технічною опискою.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовуються тим, що відповідач, як замовник будівництва та реконструкції, не сплатив пайовий внесок у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, тоді як між позивачем та відповідачем за первісним позовом укладено договір про сплату пайового внеску в редакції позивача за первісним позовом від 28.09.2017 р. та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за вказаним договором.

Апелянт за первісним позовом заперечує погодження ним протоколу розбіжностей до такого договору у редакції відповідача за первісним позовом, оскільки такий позивачем за первісним позовом не підписано.

З приводу розрахунку пайового внеску скаржник (Оноківська сільська рада) вказує на те, що такий здійснено з урахуванням рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 р. за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради” у розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта.

З підстав зазначених в апеляційній скарзі, Оноківська сільська рада заперечує обгрунтованість зустрічного позову, вважає, що рішення суду про відмову Приватному акціонерному товариству «Закарпаттяобленерго» у задоволенні зустрічного позову до Оноківської сільської ради про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. між Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області та Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року є законним та обгрунтованим.

В процесі розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, апелянтом-1 (позивачем за зустрічним позовом) надано відзив на апеляційну скаргу Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (том ІІ, а. с. 141-158), проти апеляційної скарги Оноківської сільської ради заперечує повністю з підстав, що наведені, зокрема, в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, просить рішення місцевого суду в частині відмови Оноківській сільській раді залишити без змін, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» за № 09-9018/17 від 10.09.2018 р. (вх. № 01-04/5202/18 від 12.09.2018 р. подано заяву про розподіл судових витрат та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у господарській справі № 907/846/17 в суді апеляційної інстанції та долучив документи, які підтверджують викладені у заяві обставини: додаток № 36 від 22.05.2018 р. до договору про надання правової допомоги від 30.01.2018 р. за № 38, рахунок № 47 від 29.08.2018 р., оригінал платіжного доручення № 10798 від 30.09.2018 р. про оплату 15000,00 грн. за надання правової допомоги, платіж проведено банком 03.09.2018 р., та докази надсилання цієї заяви іншій стороні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2018 року у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (том ІІ, а.с. 52-53), ухвалою суду від 20.06.2018 року у даній справі призначено справу № 907/846/17 до розгляду на 06.07.2018 р. (том ІІ, а.с. 87-88), про що сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується оригіналами поштових повідомлень (том ІІ, а. с. 86, 89, 90, 91,92,93).

Розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 р. № 297 та відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 16.07.2018 р., у зв’язку з перебуванням суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. у відпустці, в склад колегії для розгляду справи № 907/846/17 введено суддів Кравчук Н.М. та Хабіб М.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Оноківської сільської ради (том ІІ, а. с. 124-125), ухвалою суду від 18.07.2018 року у даній справі призначено розгляд цієї апеляційної скарги на 01.08.2018 р. (том ІІ, а. с. 132-133), про що сторони були належним чином повідомлені (том ІІ, а. с. 126, 134).

Розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 р. № 406 та відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 06.08.2018 р., у зв’язку з перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, в склад колегії для розгляду справи № 907/846/17 введено суддю Галушко Н.А.

Ухвалами суду від 07.08.2018 р. апеляційні скарги позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом призначено до розгляду на 12.09.2018 р. (том ІІ, а. с. 137-138, 139-140).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 року у даній справі об’єднано в одне апеляційне провадження розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (апелянта-1) та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (апелянта-2) та розгляд справи відкладено на 26.09.2018 р.

Розпорядженням Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2018 р. № 671 та відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 26.09.2018 р., у зв’язку з перебуванням судді Хабіб М.І. у відпустці, в склад колегії для розгляду справи № 907/846/17 введено суддю Орищин Г.В.

У судове засідання, яке відбулося 26.09.2018 р. від ПрАТ “Закарпаттяобленерго” (апелянта-1/позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним/) представник (адвокат ОСОБА_2В.) прибув, апеляційну скаргу ПрАТ “Закарпаттяобленерго” підтримав в повному обсязі, проти апеляційної скарги Оноківської сільської ради заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Оноківської сільської ради, просить суд скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 р. у справі № 907/846/17 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПрАТ “Закарпаттяобленерго” та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. укладеним з врахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 року, іншій частині рішення залишити без змін та вирішити питання про розподіл судових витрат, а також задовольнити заяву про розподіл судових витрат та стягнути з Оноківської сільської ради 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом в суді апеляційної інстанції.

Представник Оноківської сільської ради (апелянт-2 /позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним/), повторно, не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг та про дату, на яку було відкладено розгляд справи (том ІІ, а. с. 86, 91, 93, 126, 134).

В апеляційній скарзі апелянт-2 (Оноківська сільська рада) (том ІІ, а. с. 9-12) просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 року по справі № 907/846/17; стягнути з ПрАТ “Закарпаттяобленерго” на користь Оноківської сільської ради заборгованість в розмірі 489039,00 грн., судовий збір у розмірі 7335,60 грн. сплаченого за розгляд справи у суді першої інстанції та 11003,40 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення учасників, які прибули в дане судове засідання, здійснив аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні, так як представник апелянта та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи (том ІІ, а. с. 86, 91, 93, 126, 134).

Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 року, від 07.08.2018 р. та від 12.09.2018 р. у справі № 907/1181/15 - явка учасників справи обов’язковою – не визнавалася.

Отже, судом розглядається справа за наявними в матеріалах справи документами.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційних скарг апелянта-1 та апелянта-2, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 р. у справі № 907/846/17 - залишити без змін, апеляційні скарги ПрАТ “Закарпаттяобленерго” та Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вимогою про усунення порушень від 25.07.2017р. №13-07-08-15/2753 Управління Західного Офісу Державної аудиторської служби встановлено, що на території Оноківської сільської ради введено в експлуатацію об’єкт ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, з яким не було укладено договір про сплату пайової участі на розвиток інженерно-транспортної і інфраструктури.

ПрАТ “Закарпаттяобленерго” проводило реконструкцію виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної за адресою: 89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул. Головна, 59 код об’єкта - 1220,94; категорія складності - І-ІІІ, замовник - ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, декларація про готовність до експлуатації об’єкта до експлуатації зареєстрована управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 06.02.2017 року № 319143170378077, кошторисна вартість будівництва складає 12 225,996 тис. грн.

У наданій до ревізії копії декларації про готовність до експлуатації об’єкта - “Реконструкція виробничого комплексу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної, 89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код об’єкта - 1220,94; категорія складності - І-ІІІ, замовник - ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, декларація про готовність до експлуатації об’єкта, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області 06.02.2017 року № 319143170378077 у п. 22, вказано, що “до сплати пайової участі у розвитку інфраструктури села не залучається згідно з п.п. 9 п. 4 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-УІ “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Як вбачається з п.п. 9 п. 4 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-УІ “Про регулювання містобудівної діяльності” до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об’єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу).

Ревізією Управління Західного Офісу Держаудитслужби встановлено, що Законом України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів” від 09.07.2010 року № 2480-VI визначено, що об’єктами енергетики є електрична станція (крім атомної електростанції), електропідстанція, електромережа, підключені до енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики, тощо.

Відтак, об’єкт - “Реконструкція виробничого корпусу з розширенням за рахунок антресолі і надбудови мансарди та будівництво прохідної” 89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код об’єкта - 1220,94; категорія складності - III, не є об’єктом енергетики.

З огляду на наведене, контролюючим органом встановлено недотримання вимог ст. 40 Закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, п.п. 1. 4 розділу і ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року № 280/97- ВР (із змінами), Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, затвердженого рішенням XIV сесії VI скликання Оноківської сільської ради від 10.10.2012 року № 101 у частині укладення договору про пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту.

При цьому, Управлінням Західного Офісу Держаудитслужби здійснено розрахунок відповідного внеску у відповідності до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, у розмірі 2 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Відтак, за результатами ревізії встановлено, що в період з 01.10.2013 р. по 30.04.2017 р. спеціальним фондом сільського бюджету не доотримано доходів на суму 244519,92 грн. (266343,00 х 2% = 5326,86 грн.; 12 225996,00 х 2% - 244 519,92 грн.).

З метою усунення виявлених порушень Оноківською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області було надіслано на адресу ПрАТ “Закарпаттяобленерго” листа з приєднанням до нього проекту Договору про пайову участь від 28.09.2017 р., до якого додано розрахунок такого внеску з посиланням на рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 р. за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради” та розмірі, визначеному таким рішенням.

ПрАТ “Закарпаттяобленерго” 19 жовтня 2017 р. надіслано на адресу Оноківської сільської ради (вх. № 727/02-1) Протокол розбіжностей до Договору від 28.09.2017 р., в якому пропонує змінити в пункті 1 договору суму перерахування коштів, а саме у розмірі 6999,62 грн. (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 62 коп.). Також цим Протоколом розбіжностей ПрАТ “Закарпаттяобленерго” пропонує внести зміни до пункту 4.2 договору та приєднав для погодження Додаток до Договору від 28.09.2017 р. “Розрахунок розміру пайової участі в розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради”.

Оноківська сільська рада відмовилася підписувати Протокол розбіжностей з приєднаним до нього додатком у редакції від 11.10.2017 р. до Договору від 28.09.2017 р.

Отже, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 Закону України № “Про регулювання містобудівної діяльності”, позивач за первісним позовом звернувся з позовом до відповідача за первісним позовом про сплату пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у сумі 489039,00 грн., що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Стверджує, що відповідачем допущено пряме невиконання вказаних норм та вимог Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та безпідставно не погоджено умови договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2017 р. Оноківська сільська рада звернулася до ПрАТ “Закарпаттяобленерго” з листом № 432/02-3 та пропозицією зареєструвати у сільській раді звернення про укладення договору про сплату пайової участі. Зазначений лист відповідача за зустрічним позовом надійшов позивачу за зустрічним позовом за вх. № 210/116-23 від 11.07.2017 р.

Розглянувши по суті вищевказаний лист відповідача за зустрічним позовом № 432/02-3 від 11.07.2017, позивач за зустрічним позовом направив Оноківській сільській раді звернення від 22.08.2017 р. за № 116-25/4934 про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, до якого долучив документи про вартість будівництва - локальний кошторис на будівництво прохідної. Зазначене підтверджується листами ПрАТ “Закарпаттяобленерго” від 14.07.2017 р. №116-25/4246, від 22.08.2017 р. №116- 25/4934.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2017 р. позивач за зустрічним позовом отримав лист відповідача за зустрічним позовом № 638/02-3 від 28.09.2017 р. з додатками: проектом договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. (далі за текстом - договір пайової участі).

Разом з тим, ПрАТ “Закарпаттяобленерго” отримавши від позивача за первісним позовом проект договору пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів від 28.09.2017 р., в якому запропонований ним розмір пайового внеску відповідача за первісним позовом пропонувалося визначити від вартості всього об’єкта будівництва в цілому, а не від вартості об’єкта будівництва, яким забудовано земельну ділянку, у передбачений законом строк, направив позивачу за первісним позовом Протокол розбіжностей від 11.10.2017 р. до зазначеного Договору пайової участі, яким запропонував визначити розмір пайового внеску від вартості забудови земельної ділянки, на підставі приписів ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

26.10.2017 р. ПрАТ “Закарпаттяобленерго” отримало лист відповідача за зустрічним позовом № 719/02-03 від 25.10.2017 р., яким Оноківська сільська рада повідомила, що не згідна з протоколом розбіжностей, складеним позивачем за зустрічним позовом, та додатком до вказаного листа направила (повернула) ПрАТ “Закарпаттяобленерго” один з примірників вищевказаного протоколу розбіжностей, не підписаного зі сторони Оноківської сільської ради.

Листом від 31.10.2017 р. №116-25/6178 ПрАТ “Закарпаттяобленерго” надало Оноківській сільській раді свою згоду на врегулювання розбіжностей за договором пайової участі в судовому порядку.

Після спливу встановленого чинним законодавством строку для розгляду відповідачем за зустрічним позовом протоколу розбіжностей (строку врегулювання розбіжностей), позивач за зустрічним позовом не отримав від Оноківської сільської ради відповіді щодо врегулювання розбіжностей та/або про передачу їх на розгляд суду.

23.11.2017 р. ПрАТ “Закарпаттяобленерго” сплатило пайовий внесок у розмірі, передбаченому договором пайової участі з урахуванням протоколу розбіжностей, що підтверджується платіжним дорученням № 6660 від 23.11.2017 на суму 6 999,62 грн. та 27.11.2017 р. листом за № 116-25/6777 повідомило Оноківську сільську раду про виконання умов договору пайової участі.

Зважаючи на звернення в грудні 2017 року Оноківської сільської ради до Господарського суду Закарпатської області з первісним позовом про стягнення несплаченого пайового внеску в сумі 489039,00 грн., позивач за зустрічним позовом вважає, що Оноківська сільська рада своїми фактичними діями не визнає договір пайової участі укладеним в редакції протоколу розбіжностей, запропонованого ПрАТ “Закарпаттяобленерго” 11.10.2017 р., і вважає правильним свій розрахунок розміру пайового внеску.

З огляду на вищевказане, за доводами позивача за зустрічним позовом, між Оноківською сільською радою та ПрАТ “Закарпаттяобленерго” наявний переддоговірний спір з приводу укладання договору пайової участі, укладання якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, а саме: ч. 5 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Не передання Оноківською сільською радою на розгляд суду отриманого від ПрАТ “Закарпаттяобленерго” протоколу розбіжностей до договору пайової участі, означає прийняття нею пропозицій останнього. Тому дії Оноківської сільської ради щодо не врегулювання розбіжностей за договором пайової участі, за доводами позивача, вважає протиправними і такими, що порушують права та законні інтереси ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, а сам договір пайової участі укладеним в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей ПрАТ “Закарпаттяобленерго”.

Крім цього, в ході реконструкції виробничого корпусу з розширенням за рахунок влаштування антресолі і надбудови мансарди та будівництва прохідної ПрАТ “Закарпаттяобленерго” було забудовано тільки земельну ділянку безпосередньо під будівлею прохідної, інші будівельні роботи були здійснені в межах вже забудованої раніше земельної ділянки.

Отже, сума коштів, яка підлягала сплаті ПрАТ “Закарпаттяобленерго” до місцевого бюджету як пайова участь в розвитку інфраструктури населеного пункту має визначатися виключно на підставі вартості будівництва прохідної (тобто, забудови земельної ділянки).

Вартість будівництва прохідної становить 349981,00 грн. з ПДВ, що підтверджується локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 на будівлю охорони від 17.03.2009 року.

Оскільки, Оноківська сільська рада не погоджується з протоколом розбіжностей ПрАТ “Закарпаттяобленерго” та просить у первісному позові стягнути з ПрАТ “Закарпаттяобленерго” суму пайового внеску як заборгованість, вказане свідчить, що Оноківська сільська рада вважає договір укладеним на інших умовах, ніж з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 р., тому позивач за зустрічним позовом вважає заявлені вимоги правомірними та просить суд визнати договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради від 28.09.2017 р. укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей від 11.10.2017 р.

Колегія суддів, оцінила подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Отже, встановлено законодавчу норму прямої дії про обов'язковість встановлення органом місцевого самоврядування порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до норм цього Закону.

Такий порядок, прийнятий та оприлюднений органом місцевого самоврядування, відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на відповідній території.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, затверджений рішенням Оноківської сільської ради 14 сесії VІ скликання від 10.10.2012 р. № 101.

Разом з тим, Оноківська сільська рада звертаючись із позовом до ПрАТ “Закарпаттяобленерго” про стягнення пайової участі, обґрунтовує свою позицію із посиланням на рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради”, яким затверджено Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради.

Так, в матеріалах справи є лист позивача за первісним позовом із додатком до нього - проектом договору про пайову участь, в якому (листі) міститься посилання на рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 за № 443, яким затверджено Положення "Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради". Крім того, на вказане положення позивач за первісним позовом посилається і у листуванні з відповідачем.

Окрім того, надісланий позивачем за первісним позовом на адресу відповідача проект договору про пайову участь від 28.09.2017 р. також містить у собі покликання на дане рішення Оноківської сільської ради від 12.07.2017 за № 443 та розрахунок пайової участі відповідача здійснено з урахуванням положень цього рішення ради, тобто у розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва.

Місцевим судом встановлено, що Протокол розбіжностей до Договору про пайову участь від 11.10.2017 р., який складений відповідачем та який просить суд визнати укладеним, також містить у собі посилання на рішення Оноківської сільської ради від 12.07.2017 № 443, при цьому, приєднаний до нього розрахунок пайової участі хоч і містить у собі посилання на умови даного рішення ради, здійснено ПрАТ “Закарпаттяобленерго” виходячи з умов та вимог рішення Оноківської сільської ради від 10.10.2012 № 101 та затвердженого ним Порядку.

Як вказувалося вище у цій постанові, згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", наявність відповідного положення (порядку), затвердженого органами місцевого самоврядування є обов'язковим, оскільки в ньому, зокрема, встановлюється порядок нарахування розміру пайового внеску.

В той же час, як вбачається із проекту договору про пайову участь від 28.09.2017 р., протоколу розбіжностей до нього та листуванні сторін з цього приводу, такі містять у собі посилання, як на правову підставу сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села виключно рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради”.

При цьому, нарахований відповідачем розмір пайового внеску, який є додатком до договору про пайову участь з протоколом розбіжностей від 11.10.2017 р., здійснено з посиланням на Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, затверджений рішенням Оноківської сільської ради 14 сесії VІ скликання від 10.10.2012 р. № 101, хоча, як вказувалося вище, сам орган місцевого самоврядування, пропонуючи ПрАТ “Закарпаттяобленерго” укласти договір про пайову участь, посилався на інше рішення ради від 12.07.2017 р. № 443, яке було прийнято пізніше, ніж те, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Колегія суддів, дослідивши вищезазначені обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору, погоджується з висновком місцевого суду про те, що з матеріалів справи вбачається, що запропонований Оноківською сільською радою проект договору від 28.09.2017 р. та запропонований ПрАТ “Закарпаттяобленерго” протокол розбіжностей до нього від 11.10.2017 р. не відповідає умовам Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, затвердженого рішенням Оноківської сільської ради 14 сесії VІ скликання від 10.10.2012 р. № 101 та містить у собі посилання на інше рішення сільської ради, яке було прийнято пізніше.

Відповідно до ч. 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, запропонований Оноківською сільською радою проект договору про пайову участь та ПАТ “Закарпаттяобленерго” протокол розбіжностей до нього, який останній просить суд визнати укладеним на умовах даного протоколу, в силу ст. 202 ЦК України створюватиме для його сторін певні права та обов'язки та який буде діяти вже без мотивувальної частини судових рішень, якими він визнаний укладеним, фактично не буде містити такої його істотної умови в силу закону як розмір пайової участі, що не враховано сторонами та не зроблено відповідних висновків щодо можливості укладення договору за відсутності в ньому усіх істотних умов або ж необхідності наведення в самому договорі обґрунтованих підстав їх відсутності.

При цьому, місцевий суд правомірно звернув увагу сторін на те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Отже, зазначеними нормами права визначено суб'єкт, на якого покладено певний цивільно-правовий обов'язок та об'єкт правовідносин, який визначає юридичний факт подію, що виражений у намірі здійснити забудову території (однієї чи декількох земельних ділянок).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. №109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Пунктом 25 Переліку визначено, що, під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень, без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.

Отже, з системного аналізу зазначених норм права, можна зробити висновок, що реконструкція внутрішніх приміщень, які є складовою частиною об'єкта, без зміни зовнішньої конфігурації об'єкта по зовнішнім контурам фундаменту не може вважатись забудовою земельної ділянки.

До того ж, частиною 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визначено, що реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, суб'єкт містобудування, який здійснює будівництво без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, може взагалі не бути власником, або користувачем земельної ділянки. Таким чином, такому суб'єкту містобудування не притаманні ознаки замовника будівництва, які зазначені у частині 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Дані обставини також свідчать про неузгодження сторонами такої істотної умови договору, як розмір пайової участі.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача про необхідність відповідача сплатити кошти у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, оскільки такий обов’язок відповідача, як забудовника, визначено умовами чинного законодавства. Однак, розмір пайової участі повинен бути розрахований у відповідності до нормативно-правових актів сільської ради, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та з посиланням саме на такий акт, як підставу виникнення відповідного обов’язку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, враховуючи те, що позивачем як підставою спору визначено рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради”, яке на момент виникнення спірних правовідносин не існувало, і предметом спору є сума пайової участі, яка розрахована на підставі даного рішення ради, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

За наведених вище у цій постанові, ураховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за первісним позовом в повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на те, що як вбачається із проекту договору про пайову участь від 28.09.2017 р., протоколу розбіжностей до нього та листуванні сторін з цього приводу, такі містять у собі посилання, як на правову підставу сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села виключно рішення Оноківської сільської ради VІІ скликання від 12.07.2017 р. за № 443 “Про затвердження Положення про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради”, яке як встановлено судом, на момент виникнення спірних правовідносин не існувало.

При цьому, нарахований ПрАТ “Закарпаттяобленерго” розмір пайового внеску, який є додатком до договору про пайову участь з Протоколом розбіжностей від 11.10.2017 р., на умовах якого останній просить суд визнати договір укладеним, здійснено з розміру внеску, визначеного Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Оноківської сільської ради, затвердженим рішенням Оноківської сільської ради 14 сесії VІ скликання від 10.10.2012 р. № 101.

Однак, дані обставини не спростовують того, що запропонований ПрАТ “Закарпаттяобленерго” Протокол розбіжностей від 11.10.2017 р. та Розрахунок пайової участі, на умовах якого позивач за зустрічним позовом просить визнати суд укладеним Договір про пайову участь від 28.09.2017 р., також містять у собі посилання як на підставу виникнення у замовника будівництва обов’язку сплатити пайову участь рішення ради від 12.07.2017 р. за № 443, яке на момент виникнення спірних правовідносин було відсутнє, оскільки прийнято пізніше, що встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи, не спростовано сторонами у даній справі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення вимог ПрАТ “Закарпаттяобленерго” за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 р. у справі № 907/846/17 - залишити без змін, апеляційні скарги апелянта-1 та апелянта-2 – без задоволення.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 12.09.2018 р. (том ІІ, а. с. 166-170), позивач за зустрічним позовом по даній справі, подав через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду (вх. № 01-04/5202/18) заяву про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції та просив вирішити питання про розподіл судових витрат в частині понесених витрат ПрАТ "Закарпаттяобленерго" на правову допомогу у сумі 15 000,00 грн. після винесення судом апеляційної інстанції рішення по господарській справі № 907/846/17, для чого призначити судове засідання, яке провести не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, колегія суддів приходить до висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" про розподіл судових витрат у справі до задоволення не підлягає.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача, а у разі відмови в позові - на позивача.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що за результатами розгляду апеляційної скарги ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, Львівський апеляційний суд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 р. у справі № 907/846/17 - залишив без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ “Закарпаттяобленерго” - без задоволення, на останнього покладаються і витрати на професійну правничу допомогу у господарській справі № 907/846/17, при цьому також відсутні підстави для призначення судового засідання не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті апеляційної скарги.

Інші доводи апелянта-1 та апелянта-2, які викладені в апеляційних скаргах до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновків місцевого господарського суду у даній справі.

Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.04.2018 року у справі № 907/846/17 – залишити без змін, апеляційні скарги – без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянтів.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2018 року.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин