Постановление № 76740346, 26.09.2018, Апелляционный суд Днепропетровской области (г. Кривой Рог)

Дата принятия
26.09.2018
Номер дела
213/384/17
Номер документа
76740346
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 213/384/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони

позивач: ОСОБА_1 акціонерне товариство ОСОБА_2 “Приватбанк”

відповідач: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2017 року, яке постановлено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області , -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року позивач ОСОБА_1 акціонерне товариство «ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (далі ПАТ «КБ «Приватбанк») звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 11.01.2012 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк виконав свої зобов’язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Відповідач, в порушення зобов’язань за кредитним договором станом на 31.12.2016 року має прострочену заборгованість – 20422,46 грн., яка складається з: 292,55 грн. – заборгованості за кредитом, 14791,47 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 3889,75 грн. – заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 948,69 грн. - штраф (процентна складова).

Банк просив стягнути з відповідача вище вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк».

На думку представника позивача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про сплив строку позовної давності для звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідача було ідентифіковано при наданні кредитних коштів 11.01.2012 року, а 03.04.2013 року йому була видана кредитна картка «Універсальна» № 521153744456114 зі строком дії до 09/16 року, тому строк позовної давності позивачем не пропущено.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_5, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк», виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2012 ОСОБА_3В уклав із ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов’язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 31.12.2016 року становить – 20422,46 грн., та складається з: 292,55 грн. – заборгованості за кредитом, 14791,47 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 3889,75 грн. – заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 948,69 грн. - штраф (процентна складова)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Проте, погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з наступних підстав.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

У разі порушення зобов'язання настають такі правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки: штраф, пеня (ст. 549 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір б/н, за умовами якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитка «Універсальна».

Відповідач погодився з тим, що заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлений і погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.

Згідно п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов’язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема в виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено обов’язок позичальника погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах , передбачених договором.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн.+ 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає оплаті в першу чергу.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов’язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання цих послуг банк надає клієнтові Карту, вид якої визначено у Пам’ятці клієнта/Довідці про умови кредитування та Заяві, підписанням яких клієнт та банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання Карти.

На підтвердження обставин та вимог, викладених у позовній заяві, а саме: наявності між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 кредитних зобов’язань за кредитним договором б/н від 11 січня 2012 року та непогашеної ОСОБА_3 кредитної заборгованості за цим договором в розмірі 20422,46 грн., ПАТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви додано Умови та Правила надання банківських послуг (а.с.11-34), копію Анкети-заяви б/н від 11.01.2012 року (а.с.8), довідку про ознайомлення з умовами кредитування та користування кредитною карткою «Універсальна» від 11.01.2012 року (а.с.9), розрахунок заборгованості станом на 31 грудня 2016 року (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» було ознайомлено ОСОБА_3 із умовами кредитування саме з використанням кредитної карти «Універсальна», про що останній розписався 11.01.2012 року в Анкеті-заяві, що відповідачем не оспорюється та свідчить про укладення між сторонами цього дня договору про надання банківських послуг на вищезазначених умовах.

Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк», на підтвердження виконання ним п. 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг щодо видачі кредитної карти «Універсальна», було надано цифрове зображення відповідача ОСОБА_3 з отриманою кредитною картою «Універсальна» та довідку, згідно якої кредитна карта перевипускалась зі строком дії до вересня 2016 року (а.с.92,93).

Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Банку є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254.

Відповідно до п. 3.4 та п. 3.8 цього Положення ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме: тип операції (міжбанківські розрахунки, операції з клієнтами банку, розрахунки за власними операціями тощо), номер та дату договору, конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором, дані про контрагента, зміст операції (кредит, депозит, тип процентної ставки тощо) та інше.

Згідно п. 4.2. цього Положення підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. При цьому, згідно з п. 9.5, під час здійснення інформаційного забезпечення операційної діяльності Банку реалізується правило "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), проводяться заходи з виявлення викривленої та/або суперечливої інформації, зберігається вся інформація (неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь - якого джерела). Проводиться резервне накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс - мажорних обставин або в разі ліквідації банку.

За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов’язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов’язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566 (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п.5.6 Положення №254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З урахуванням вищевикладеного, судом першої інстанції помилково не було враховано банківські виписки, як належні докази підтвердження видачі кредиту та не враховано факту перевипуску карта «Універсальна», термін дії якої визначений до вересня 2016 року.

Враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані ПАТ КБ «ПриватБанк» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_3 з 2012 року користується кредитними коштами, наданими йому ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитка «Універсальна», яка була перевипущена 03.04.2013 року.

Оскільки, відповідача було ідентифіковано 11.01.2012 року, то при випуску картки «Універсальна», 03.04.2013 року підписання нової анкети не передбачено Правилами надання банківських послуг.

Однак, відповідачем умови договору не виконувались належним чином, в зв’язку з чим станом на 31 грудня 2016 року утворилась заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 20422,46 грн., з яких: 292,55 грн. – заборгованості за кредитом, 14791,47 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 3889,75 грн. – заборгованості за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина); 948,69 грн. - штраф (процентна складова).

Розрахунок заборгованості за кредитом, наведений позивачем в таблиці, який перевірено колегією суддів та колегія суддів вважає його вірним, відповідає умовам договору і відповідачем не спростований (а.с.7).

При цьому, колегія суддів вважає, що у стягнені штрафів (фіксованої частини та процентної складової) слід відмовити, враховуючи наступне.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Отже, зі змісту п. 1.1.5.25 та п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що підставою нарахування пені та штрафу є порушення строків виконання грошового зобов’язання, що свідчить про відсутність правових підстав для одночасного стягнення пені та штрафів.

У зв’язку з тим, що нарахування штрафу носить разовий характер, в той час як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання за кредитним договором, враховуючи встановлений кредитним договором подвійний характер відповідальності за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу (фіксованої його частини та процентної складової) задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів вважає, що розмір пені за користування кредитними коштами має бути визначений в розмірі 1300 грн. виходячи із розрахунку позивача за період часу з 31 грудня 2015 року по 31.12.2016 року.

Так, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в межах одного року.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 11 січня 2012 року станом на 31 грудня 2017 року у розмірі 16384,02 грн., з якої: 292,55 грн. – заборгованості за кредитом, 14791,47 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 1300 грн. – заборгованості за пенею та комісією.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції в розмірі 1 600 грн. (а.с.4) та за подання апеляційної скарги у розмірі 1760 грн. (а.с.87), а всього 3360 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 20 червня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11.01.2012 року в сумі 16384 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 02 коп., яка складається з 292,55 грн. - заборгованість за кредитом; 14791,47 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1300 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Часті запитання

Який тип судового документу № 76740346 ?

Документ № 76740346 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 76740346 ?

Дата ухвалення - 26.09.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 76740346 ?

Форма судочинства - Цивільне

В якому cуді було засідання по документу № 76740346 ?

В Апелляционный суд Днепропетровской области (г. Кривой Рог)
Предыдущий документ : 76740345
Следующий документ : 76740348