№ 76728800, 24.09.2018, Апелляционный суд Закарпатской области

Справа № 309/4179/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Джуги С.Д.

суддів - Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.

за участю секретаря: Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на рішення Хустського районного суду Закарпатської області, ухваленого 16 лютого 2018 року суддею Волощук О.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,-

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 18.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» в особі Хустського відділення та Приватним підприємством «Авіцена» в особі ОСОБА_1 укладено договір №04-1/2-178-16 про надання та використання платіжної картки ПАТ «Комінвестбанк». На виконання умов договору банком відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті - гривні та видано платіжну картку НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 та ПІН - код до неї, а також здійснювалось обслуговування платіжних операцій із використанням платіжної картки.

27.09.2016 року о 22 год. 44 хв. на мобільний телефон ОСОБА_1 надійшло смс-повідомлення з інформацією про здійснення операцій зі зняття коштів з платіжної картки НОМЕР_2 у розмірі 2025 грн. Оскільки ОСОБА_1 не здійснював дій щодо зняття коштів із рахунку та не уповноважував будь-яких інших осіб вчиняти такі дії, у момент зняття вказаних коштів він перебував вдома, ПІН-код нікому не повідомляв, картку не губив, тому він невідкладно зателефонував до банку та усно повідомив, що з карткового рахунку № НОМЕР_1, картки НОМЕР_2 проведено несанкціоновану грошову операцію та просив терміново заблокувати платіжну картку. Поки тривала телефонна розмова ОСОБА_1 з банком, він отримав ще три смс-повідомлення про здійснення операцій зі зняття коштів з цієї платіжної картки на суму 2025грн., 4045грн. та 4045грн. Таким чином, у період з 22 год. 44 хв. до 22 год. 47 хв. з карткового рахунку № НОМЕР_1, картки НОМЕР_2 було знято 12 140 грн. (дванадцять тисяч сто сорок гривень).

Позивач ОСОБА_1 - держатель платіжної картки за договором банківського рахунку є споживачем банківських послуг. Кошти, які містилися на банківській картці НОМЕР_2 - є особистими грошовими коштами ОСОБА_1

Зранку 28.09.2016 року ОСОБА_1 письмово звернувся до начальника Хустського відділення ПАТ «Комінвестбанк» із заявою про те, що із його карткового рахунку були проведені несанкціоновані грошові операції на загальну суму 12140 грн. та повідомив, що не погоджується із даною транзакцією, просив провести розслідування та повернути вказані кошти на його рахунок. На момент звернення до банку, кошти ще не були зараховані на інший рахунок і ОСОБА_1 просив відмінити несанкціоновані ним операції. Але, працівники банку відмовили йому у цьому, пояснюючи, що вони не мають технічної можливості це зробити.

29.09.2016 року отримавши виписку по рахунку, ОСОБА_1 побачив, що кошти зняті з його банківської платіжної картки невідомою особою для розрахунку по операціям з МПК, кореспондентом являвся транзитний рахунок Укргазбанк Мастеркард. Не зважаючи на негайне повідомлення банку про несанкціоноване зняття коштів, як через Саll-центр - гарячу телефонну лінію банку та письмово, кошти на рахунок та картку не повернуті, жодної відповіді на заяву від 28.09.2016 року ОСОБА_1 не отримав.

Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують положення Договору, законодавство та його права як споживача банківських послуг.

Відповідно до п. 5.5. Договору, банк зобов'язаний відшкодувати всі збитки, що виникли внаслідок недотримання ним вимог цього договору за умови дотримання держателем умов п. 4.1.7 цього Договору. ПІН - код до своєї платіжної картки ОСОБА_1 нікому не повідомляв, платіжну картку в користування третіх осіб не передавав, всі умови та вимоги вказаного вище Договору виконував вчасно, у повному обсязі та належним чином.

З врахуванням наведеного позивач просив стягнути за Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» на його користь грошові кошти в розмірі 12140 гривень, які були зняті з його рахунку внаслідок несанкціонованої ним транзакції.

Рішенням Хустського районного суду від 16 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 12140 та 2500 грн. витрат понесених на правову допомогу, а також на користь держави 960 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у заявленому позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що згідно договору №04-1/2-178-16 від 18.03.2016 року про надання та використання платіжної картки, договір укладено між ПАТ «Комінвестбанк» та приватним підприємством «Авіцена», а тому наявний спір між юридичними особами, який підлягає розгляду господарським судом. Довіреність, надана довірителем та підписана фізичною особою ОСОБА_1, на підставі якої ОСОБА_3 подала позовну заяву до суду і виступала представником позивача, є неналежною для подання та підписання позовної заяви від імені ПП «Авіцена», котре є стороною вказаного договору, від імені якого уповноважений виступати керівник ОСОБА_1 Судом не враховано, що особа, яка проводила транзакції фізично володіла платіжною карткою у момент здійснення операції, або до виконання операції мала змогу ознайомити з її реквізитами, а відповідальність за розголошення конфіденційної інформації, а саме реквізитів платіжної картки несе її власник.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини і внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором порушені права позивача та наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,ч.2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, 18.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» в особі начальника Хустського відділення та Приватним підприємством «Авіцена» в особі ОСОБА_1 укладено договір №04-1/2-178-16 про надання та використання платіжної картки ПАТ «Комінвестбанк».

На виконання умов договору банком відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті - гривні та видано платіжну картку НОМЕР_2 ПП «Авіцена» в особі ОСОБА_1 та ПІН - код до неї, а також здійснювалось обслуговування платіжних операцій із використанням платіжної картки. (а.с, 8, 12-14).

Згідно інформації про юридичну особу - ПП «Авіцена», ОСОБА_1 є засновником і керівником даної юридичної особи. (а.с.24-26).

27.09.2016 року у період з 22 год. 44 хв. до 22 год. 47 хв. з карткового рахунку № НОМЕР_1, картки НОМЕР_2 було знято 12 140 грн.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, договір від 18.03.2016 року про надання та використання платіжної картки ПАТ «Комінвестбанк» було укладено між двома юридичними особами, від імені яких, з однієї сторони діяв представник банку, з другої сторони - представник ПП «Авіцена» ОСОБА_1 Картоковий рахунок відкрито і видано платіжну картку також ПП «Авіцена».

Зі змісту заявленого позову вбачається, що в суд за захистом порушених прав звернувся ОСОБА_1, як фізична особа, з посиланням на те, що кошти, які містилися на вище вказаній платіжній картці, є його особистими грошовими коштами.

Однак, дані обставини жодними належними і допустимими доказами не підтверджено.

Позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення його законних прав та законних інтересів прав, як фізичної особи, оскільки за укладеним договором стороною договору є саме ПП «Авіцена», а не фізична особа ОСОБА_1

Апеляційний суд констатує, що в даному випадку має місце спір, який випливає з договірних відносин між двома юридичними особами ПАТ «Комінвестбанк» та ПП «Авіцена» і жодних законних прав та законних інтересів позивача ОСОБА_1, як фізичної особи, відповідачем не порушено.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини справи та вимоги закону, не встановив характер і правову природу спірних правовідносин, та дійшов помилкових висновків про задоволення позову.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у даній справі нового судового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 16 лютого 2018 року - скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2018 року

Головуючий:

Судді: