№ 76723096, 24.09.2018, Львовский апелляционный хозяйственный суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. Справа №914/251/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Честер Плюс" № 04/07 від 04.07.2018 року

на рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 року (головуючий суддя Рим Т. Я., повний текст складено 08.06.2018р.)

у справі №914/251/18

за позовом: Приватного підприємства "Честер Плюс", Львівська область, Пустомитівський район, село Муроване

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Віп-Ойл", м. Львів

про: визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 2 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2017, №13 р/к у справі №2-01-48/2016

за участю представників:

від позивача (скаржника) – не з’явився

від відповідача – ОСОБА_2 – довіреність №63-02/820 від 23.05.2018р.

від третьої особи – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 30.05.2018 року в справі №914/251/18 в позові Приватного підприємства "Честер Плюс" про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 2 рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2017, №13 р/к у справі №2-01-48/2016 відмовлено.

Приватне підприємство "Честер Плюс" не погодилось з даним рішенням суду, тому просить переглянути його в порядку апеляційного провадження, скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовилити.

Скаржник зазначає про те, що схожість в оформленні учасниками торгів їхніх конкурсних пропозицій за відсутності доказів антиконкурентної узгодженої поведінки учасників торгів у ході їх проведення не свідчить про наявність попередньої змови та про спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів. Окрім того, апелянт зазначає, що Рішення від 11.04.2017 позивач не отримував у квітні 2017 року, хоч відповідачем представлено копію повідомлення про вручення поштового відправлення. Зазначена в повідомленні особа не працює на підприємстві. З інформації, розміщеної на сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" вбачається, що отримання поштового відправлення відбулось 21.04.2017 о 20:00 год. Ця обставина виключає можливість приватного підприємства "Честер Плюс" отримати таке відправлення, адже робочий день у працівників підприємства закінчується о 18:00 год., а робочий день поштового відділення, яке здійснювало доставку кореспонденції, триває до 17:30 год. Відділенням поштового зв'язку повідомлено, що відповідне поштове відправлення №7900512484405 не було вручено приватному підприємству "Честер Плюс". У липні 2017 року приватне підприємство "Честер Плюс" було залучене третьою особою у справі №914/1195/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віп-Ойл" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2017 №13 р/к у справі №2-01-48/2016. Оскільки оспорюване рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України офіційно не надходило на адресу приватного підприємства "Честер Плюс", підприємство 04.12.2017 звернулося до Адміністративної колегії Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України з клопотанням про отримання копії оспорюваного рішення, лише 09.02.2018 Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом №13/05-161 надало засвідчену копію відповідного рішення.

У відзиві на дану апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її задоволення, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третьої особи та позивача в судове засідання не з’явились, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

11 квітня 2017 року Львівським обласним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення №13р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (надалі Рішення від 11.04.2017). Цим рішенням визнано, що приватне підприємство "Честер Плюс" (позивач у справі) і товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Віп-Ойл" (третя особа у справі) узгодили поведінку на відкритих торгах на закупівлю "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (Оливи та мастила для потреб технічних служб), код 19.20.2", що проводилися Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" (відокремлений підрозділ Західної електроенергетичної системи). Таким чином, ці суб'єкти господарювання вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинення вказаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача та третю особу було накладено штраф у розмірі 25'000,00 грн. та 45'000,00 грн, відповідно.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

При вирішенні цього спору суд враховує судову практику Верховного Суду. Так, в постанові від 13.02.2018 у справі №922/4646/16 Верховний Суд зробив висновок, що строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів безвідносно до інших обставин справи.

Щодо тверджень позивача про неотримання ним рішення органу Антимонопольного комітету України у квітні 2017 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Таким чином, положення законодавства встановлюють такі способи надання рішень органів Антимонопольного комітету України для виконання як:

-надсилання,

-вручення під розписку,

-доведення до відома в інший спосіб.

Як установлено судом, 19.04.2017, відповідач, скерував Рішення від 11.04.2017 (поштове відправлення №7900512484405) на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 81121, село Муроване, вулиця Вокзальна, 20. Як убачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №7900512484405, яке повернулось на адресу відповідача після вручення поштового відправлення, таке одержано позивачем 26.04.2017. Таким чином, у відповідача не було підстав сумніватись у тому, що Рішення від 11.04.2017 отримано позивачем. Зважаючи на це, цілком очевидними є причини неопублікування відповідачем Рішення від 11.04.2017 в офіційних друкованих органах.

На доведення того, що особа з прізвищем Хома, яка отримала поштове відправлення, відсутня в штаті працівників позивача, останній подав список працівників підприємства позивача станом на 26.04.2017. Водночас, позивач у своїх поясненнях заперечив можливість отримання поштового відправлення особою Хомою 21.04.2017 о 20:00 (зважаючи на графік роботи підприємства позивача та відділення поштового зв'язку), однак не долучив до матеріалів справи список працівників підприємства станом на 21.04.2017.

При цьому той факт, що згідно з графіком роботи відділення поштового зв'язку Муроване, таке працює до 17:30, не свідчить про неможливість вручення працівниками відділення поштового зв'язку (зокрема, листоношами) кореспонденції після такого часу. Одночасно встановлення на підприємстві графіку роботи до 18:00 год. не означає, що після 18:00 год. в приміщенні підприємства обов'язково відсутні будь-які працівники, зокрема прибиральники, охоронці тощо. Додатково необхідно зазначити, що публічне акціонерне товариство "Укрпошта" у своїх поясненнях надало інформацію, що поштове відправлення отримано прибиральницею підприємства позивача ОСОБА_3, хоч і за відсутності в останньої довіреності від позивача на отримання кореспонденції.

Попри надання відповідачем доказів отримання позивачем Рішення від 11.04.2017, суд звертає увагу на суперечність інформації, яка міститься в таких доказах. Як установлено судом, у повідомленні про вручення датою отримання адресатом рішення є 26.04.2017, а в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень відділення поштового зв'язку Муроване (форма 8) 21.04.2017. Враховуючи представлені позивачем інші докази в сукупності ставлять під обґрунтований сумнів факт отримання повноважною особою позивача Рішення від 11.04.2017 в квітні 2017.

Разом з тим, незаперечним є факт виконання відповідачем покладених на нього обов'язків зі скерування Рішення від 11.04.2017 позивачу. З урахуванням наведеного суд проаналізує подальшу поведінку позивача в частині отримання та ознайомлення з Рішенням від 11.04.2017.

Суд звертає увагу на той факт, що позивач був обізнаний про розгляд Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України справи №2-01-48/2016 про порушення ним законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, позивач підтвердив факт отримання ним поштових відправлень від відповідача впродовж розгляду справи №2-01-48/2016, зокрема й поштового відправлення 14.02.2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також обізнаність про засідання відповідача 11.04.2018, за результатами якого було прийнято Рішення від 11.04.2017. Окрім того, відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Положення статті 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлюють права осіб, що беруть участь у розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Зокрема, такі особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами.

Зважаючи на зазначене, позивач мав змогу та достатньо часу для того, щоб поцікавитися долею цієї справи та з'ясувати наявність рішення за результатами її розгляду, ознайомитись з ним в органі Антимонопольного комітету України або на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України. Зазначене твердження не означає, що у позивача існував обов'язок таким чином діяти, проте оцінюється судом в сукупності з іншими доказами.

Зрештою, позивача було залучено третьою особою до участі в судовому процесі №914/1195/17 про визнання недійсним та скасування Рішення від 11.04.2017 третьою особою. При цьому позивач з'являвся в судові засідання, подавав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, подавав суду письмові пояснення, в яких висловлював свою позицію, щодо необґрунтованості, неправомірності рішення органу Антимонопольного комітету України, яке є предметом спору у даній справі. Зазначене беззаперечно свідчить про те, що позивач отримав Рішення від 11.04.2017 станом під час розгляду справи №914/1195/17. Необхідно звернути увагу, що рішення у справі №914/1195/17 було ухвалено 07.08.2017, а дії, щодо розшуку поштового відправлення, позивач, розпочав 17.11.2017, тобто більш ніж через 3 місяці та після прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 02.11.2017.

Необхідно звернути увагу на те, що позивач трактує поняття "одержання рішення органу Антимонопольного комітету України" надто формально. Закон України "Про захист економічної конкуренції" пов'язує з моментом одержання рішення не лише його оскарження, але й необхідність його виконання. Таким чином, якщо вважати, що одержання такого рішення є отримання його паперової версії винятково від органу антимонопольного комітету поштою, то в разі небажання сторони виконувати таке рішення, вона може уникати отримання рішення, відстрочуючи в такий спосіб встановлений законодавством строк його оскарження та необхідність його виконання.

Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює двомісячний строк для оскарження рішення органу антимонопольного комітету, який обчислюється з моменту одержання такого рішення. Як установлено судом, позивач одержав текст Рішення від 11.04.2018 принаймні в ході розгляду судом справи №914/1195/17. Зважаючи на вищезазначені обставини у сукупності, керуючись принципом розумності, закріпленим пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, принципом верховенства права, закріпленим пунктом 1 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про пропущення двомісячного строку на оскарження позивачем Рішення від 11.04.2017.

Строк на оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України, передбачений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не підлягає відновленню, не може бути зупиненим, зміненим (продовженим), перерваним. Зі спливом такого строку припиняється субєктивне право учасника справи право на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.

Враховуючи ту обставину, що закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів безвідносно до інших обставин справи, суд не здійснює аналізу інших обставин справи.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції, а тому підлягають відхиленню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Честер Плюс" № 04/07 від 04.07.2018 року залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 30.05.2018 року в справі №914/251/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

5. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлений 26.09.2018 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.