Постановление суда № 76717519, 06.08.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Cправа № 324/1387/18

Провадження № 6/324/52/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2018 м.Пологи

Суддя Пологівський районний суд Запорізької області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

До Пологівського районного суду Запорізької області в порядку ст.441 ЦПК України 03.08.2018 надійшла заява ОСОБА_2, в якій заявник просить скасувати відносно нього, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, застосоване ухвалою Пологівського районного суду від 12.10.2011 по справі №6-77/2011.

Однак, дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Із заяви ОСОБА_2 та доданих до неї копій документів вбачається, що 22.07.2011 державним виконавцем Пологівського ВДВС відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Запорізької області №4/5009/2108/11 від 11.07.2011 про стягнення з ТОВ «Малятко», на посаді директора якого перебував ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 13619801, на користь СГВК «Агрофірма «Зоря», код ЄДРПОУ 03751014, суми внеску у статутний капітал Товариства 5000грн., державного мита 102грн., витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього 5338грн. В процедурі виконавчого провадження вимоги стягувача задоволені частково в сумі1005,62грн. 27.09.2011 ДВС Пологівського РУЮ звернулося з поданням до Пологівського суду про обмеження права виїзду за межі України керівнику боржника – юридичної особи ОСОБА_2, яке ухвалою Пологівського районного суду 12.10.2011 було задоволено.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, на час постановлення ухвали суду 12.10.2011, було передбачено ст.377-1 ЦПК України, у відповідності з якою питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

15.12.2017 набрав чинності ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), яким не передбачено порядок розгляду судом питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Не передбачено вирішення такого питання судом і Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзд в Україну громадян України».

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачено статтею .441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Питання щодо зняття обмежень у праві виїзду за межі України регулюються спеціальною нормою права, зокрема Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Відповідно до п.4 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (із змінами та доповненнями) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Окрім цього, Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (узагальнення від 01.02.2013), та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням рішень у цивільних справах від 01.07.2015), зазначили, що тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв’язку з виконанням обов’язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Також слід зазначати, що стаття 441 ЦПК України, на яку в обґрунтування своїх вимог посилається заявник, міститься в Розділі VI «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Таким чином, в порядку статті 441 ЦПК України вирішується питання щодо тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення у цивільній справі.

Питання щодо тимчасового обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення у господарській справі вирішується відповідним господарським судом.

Так, відповідно до ст.337 Розділу V «Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у господарських справах» ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.338 ГПК України процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Таким чином, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а скасування обмеження виїзду у зв’язку з виконанням обов’язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, прихожу до висновку, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 186, 260, 261, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Роз’яснити заявнику, що розгляд питання про зняття (скасування) обмеження щодо особи у прав виїзду за межі України належить до компетенції державного виконавця.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: